Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Дорогі українці, українки! Підсумки цього дня.
Головне – Харківщина. Російські війська сьогодні спробували розширити операції проти України. Ми розуміємо обсяг сил окупанта, бачимо його задум. Наші воїни, наша артилерія, наші дрони дають відповідь окупанту. Я вдячний кожному нашому солдату, кожному сержанту, кожному офіцеру, які саме так захищають наші позиції, як потрібно. Додаємо наших сил на харківські напрямки. І по лінії нашого державного кордону, і по всій лінії фронту ми будемо незмінно знищувати окупанта саме так, щоб зірвати будь-які російські наступальні наміри. Сьогодні мені і вранці, і ввечері доповідав Головком, постійно на зв’язку з міністром оборони – усе необхідне для захисту наших позицій забезпечуємо. Все залежить від стійкості наших воїнів, і кожен, хто тримає позиції зараз, зберігає позиції всієї України. Важливо, щоб партнери підтримували наших воїнів і українську стійкість вчасним постачанням. Справді вчасним. Пакет, який дійсно допомагає, – це привезена в Україну зброя, а не лише оголошення пакета. Я дякую кожному лідеру, які сприймають ситуацію саме так.
Тому друге – це наша міжнародна робота. Сьогодні є нове рішення про американську підтримку, рішення Президента Байдена. Це і артилерія, протитанкова зброя, техніка й ППО. Те, що потрібно. Дякую. Працюємо над логістикою, щоб уся зброя якнайшвидше показала себе на фронті. Хороша розмова сьогодні була з Президенткою Словаччини – вона була з візитом в Україні. Говорили й про оборонну співпрацю, і про політичні результати, які ми маємо здобути наступного місяця у відносинах із Євросоюзом. Час для фактичного відкриття перемовин, і цей стратегічний сигнал потрібен і Україні, і всім у Європі. Провів кілька телефонних розмов – попри все готуємо Саміт миру, ми готуємо майданчик, щоб світова більшість змогла примусити Росію до миру. Я сьогодні особисто запросив на Саміт Президента Аргентини, Прем’єр-міністра Ісландії та Вселенського патріарха. Я вдячний кожному за прагнення відновити повну дієвість міжнародного права. Не менш активно будемо діяти й надалі – усі континенти, усі погляди країн мають бути представлені на Саміті миру.
І третє. Провів сьогодні дуже детальну, тривалу нараду з командою, яка готує Саміт з української сторони. Організація Саміту вже опрацьована. У нас ще є завдання – щоб кожен лідер міг проявити свою ефективність заради спільних інтересів. Ми впевнені, так і буде. І саме це зараз маємо сприймати свідомо – Росія намагається зірвати. Що більш змістовним буде Саміт, то ближчим буде мир. Очевидно, що Путін цього не хоче. Очевидно, що він буде й далі пробувати зривати наші зусилля – і спробами наступати, і спробами підривати наші домовленості з іншими лідерами. Ми повинні цього не допустити. Зробити все для цього. Я дякую кожному, хто допомагає! Слава всім нашим воїнам! Слава Україні!
Проєкт "Варта" документує українських військових аби назавжди залишити їх обличчя в сучасній історії України. Гість — Євген Матвієнко, режисер документального проєкту "Варта", український фільммейкер та креативний директор з Києва.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Підсумки року, що минув і прогнози на наступний рік. Гостя — Світлана Остапа, журналістка, медіаменеджерка, голова Наглядової ради НСТУ.
Без реєстрації шлюбу: Сімейний кодекс України визнає сім'єю осіб, що проживають у так званому цивільному шлюбі. Але які ризики можуть бути у таких відносинах? Чи може, наприклад, успадкувати майно один із пари, якщо інший помер, або загинув? Які шанси поділити нажите, якщо цивільний шлюб розпався? Про проблеми, які можуть виникнути у такому шлюбі. Гостя — Валентина Беніцька, адвокатка.
Про те, як хорвати мусили боротися з ворожими фейками, із сербською пропагандою. Як ми, українці, мусимо боротися з подібними фейками з росії. Гостя — Наталія Іщенко, керівниця проєкту "Балканський оглядач".
Вислів "А за що ж ми воюємо?", що нібито належить Вінстону Черчилю і свідчить про його прагнення в час війни підтримувати культуру, не цитував в Україні хіба що лінивий. Але наші реалії такі, що саме українська культура почала воювати і за державу, і за суспільство. І, навіть, заробляти кошти в час війни. І, навіть, пришвидшувати євроінтеграційні процеси. І, навіть, пробуджувати до себе інтерес деяких власних громадян-скептиків. Завдяки чому це відбувається? І чи триватиме надалі? Гість — т.в.о міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Інтерв'ю Павла Розенка, віцепрезидента Українського товариства Червоного Хреста.
Усиновлення під час війни, та інші можливі форми сімейного виховання дітей, які залишились без батьківського піклування. Гостя — Світлана Забава, експерт із захисту прав дитини для супервізій ГС "Українська мережа за права дітей".
Якa подальша доля інформаційного марафону "Єдині новини", чи є перспективи спрощення умов роботи журналістів на війні та кращого розслідування справ перешкоджання професійній діяльності журналістів, а також про те, що робити з анонімними телеграм-каналами — чи достатньо розвивати медіаграмотність, чи держава має піти на жорстке регулювання. Гість: Ярослав Юрчишин, народний депутат, очільник Комітету свободи слова Верховної Ради України.
Потреба у донорах крові під час війни. Учасниця програми — Ірина Славінська, співзасновниця ДонорUA, президентка ГО "Всеукраїнська асоціація донорів України".
