war

Бюджет-2023 можуть ухвалити у першій декаді листопада — Гетманцев

25.10.2022 р., 07:25

Як відбувається підготовка проєкту бюджету-2023 до другого читання? Наскільки може зрости інфляція? Чи отримуватимуть українці зарплати та пенсії? Що може стати драйвером економіки під час війни? Про стан державних фінансів в ефірі Українського радіо розповіли голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, член фракції партії "Слуга народу" Данило Гетманцев та членкиня Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, членкиня фракції партії "Європейська Солідарність" Ніна Южаніна.

Про інфляцію

"Національний банк ще влітку прогнозував 30% інфляції до кінця року. Логістичні проблеми і втрата третини економіки напряму впливають на інфляцію та подорожчання товарів. Водночас в Туреччині інфляція є понад 80%, у Молдові — 34% з перспективою зростання, країнах Балтії — 24%, також безпрецедентно високою є інфляція в Європейському Союзі та Сполучених Штатах, тому пандемія, досить м’яка фіскальна політика, продовольча криза і війна в Україні. Це все зумовлює достатньо високу інфляцію по всьому світу.

І та інфляція, яка є в Україні — 24% з перспективою до кінця року 30% — це українське диво співставне з тим, що Збройні сили України погнали начебто другу армію світу з-під Києва та Харкова і завдають їй зараз поразок. Для жодної країни світу в минулому, яка була об'єктом нападу, не характерна настільки низька інфляція. І тут ми повинні завдячувати і регулятору, і уряду за ефективні та своєчасні дії спрямовані на попередження негативних інфляційних процесів. Бо інфляція — це прихований податок на бізнес. Ті люди, які отримують доходи та пенсії в гривні, а також мають збереження в гривні, втрачають. Тому інфляція — це, можливо, найбільший податок на бізнес", — зазначив Данило Гетманцев.

Про облікову ставку 25% та співпрацю НБУ з Мінфіном

"Коли новий очільник НБУ Андрій Пишний проходив погодження у нашому комітеті, він сказав, що облікова ставка Національного банку встановлена правильно, її розмір відповідає всім чинникам та необхідним показникам, тому він не буде її знижувати. І тепер це питання подальшої співпраці Національного банку з Міністерством фінансів.

У попереднього очільника Національного банку на цій підставі були конфлікти з Мінфіном, оскільки кредитні ставки приватними банками формуються на основі вартості грошей, які вони тримають і залучають. І тому велика частина кредитів залишилась на попередніх розмірах ставок — 13-14%, попри облікову ставку Національного банку. Тобто очевидно, що це держава сплачує за запозичення центробанку такі високі відсотки. І тут є конфлікт інтересів між Мінфіном і Національним банком. Тому я буду дивитися, як далі просуватиметься співпраця і чи почне вона в ключових моментах змінюватися.

У нас відсутні внутрішні резерви. У нас немає внутрішніх запозичень, але ще залишаються можливості залучення коштів громадян України. І для цього треба працювати всіма доступними інструментами в державі. І дуже часто громадяни ставлять питання, чому не можуть придбати військові облігації для того, щоб допомогти зараз своїми грошима, але нехай держава запропонує умови і гарантії того, що ці облігації будуть погашені державою з певним часом. І все це співпраця Національного банку і Мінфіну", — прокоментувала членкиня Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Про основні показники бюджету на 2023 рік

"У бюджеті закладено 4,6% збільшення ВВП. Ми маємо прогнози від різних міжнародних фінансових організацій — від 3 до 8% на наступний рік. Тому 4,6% зростання ВВП — це реалістичний прогноз. Курс долара 42,2 грн — також реалістичний показник як середній по року. Національний банк уповільнює інфляцію до 20%, а Кабмін дає 30% на наступний рік. Так само реаліями є те, що ми наполовину залежні від запозичень та грошей, які нам дають партнери. І з цим нічого не поробиш. Країни світу у війну дуже багато запозичують, як і ми сьогодні. Це негативне явище, але іншого виходу у нас немає. Нам треба перемогти і вистояти, а потім ми знайдемо шлях для того, аби повернути ці гроші, розвиваючи при цьому економіку", — сказав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Читайте також — "Дефіцит бюджету в наступному році складатиме майже 40 млрд доларів", — радник Президента Олег Устенко

Чи можуть українці залишитися без пенсій та зарплат

"Подивіться на цифри, закладені в бюджет. 45% всіх видатків ми витрачаємо на безпеку та оборону. Близько 19% — на соціалку, медицину та освіту. 12% — на виплату запозичень і обслуговування боргу. Ще 12% — на програми з підтримки бізнесу та відновлення від наслідків агресії. Якщо порівняти це з доходами, то дохідна частина дає нам половину, тобто 50%.

І якщо уявити картину, за якою партнери з якоїсь причини не змогли профінансувати видатки нашого бюджету, то тоді буде відсутнє джерело, аби фінансувати соціалку. Це величезна проблема. І саме тому це досить велика та кропітка щоденна праця президента, прем'єр-міністра та міністра фінансів для того, аби своєчасно та в повному обсязі ми могли отримати обіцяні від наших партнерів гроші і витратити їх на виплату пенсій та заробітних плат бюджетникам.

Попри війну ми індексуємо пенсії. Індексація пенсій закладена наступного року. Ми також передбачили збільшення соціальних видатків на малозабезпечені сім’ї та ветеранам війни. Ми витримуємо всі зобов'язання держави перед соціально незахищеними верствами населення і збільшуємо ці виплати", — прокоментував Гетманцев.

Читайте також — "Бюджетних ночей точно не буде" ― Іван Крулько про ухвалення державного бюджету

Про підготовку проєкту бюджету до другого читання

"За результатами першого читання бюджет був змінений лише на 2,4 млрд. Це небагато. Але були зроблені певні доручення Міністерству фінансів та Кабінету Міністрів для доопрацювання бюджету до другого читання. На сьогодні проєкт бюджету перебуває на розгляді Кабінету Міністрів. Кабмін разом з Мінфіном та бюджетним комітетом доопрацьовує проєкт бюджету. Я переконаний в тому, що в першій декаді листопада ми вже приймемо бюджет в цілому.

Дуже багато залежить від отримання допомоги від партнерів. Ця допомога прив'язується до бюджету і до його показників. Також на підготовку бюджету до другого читання впливають консультації міністра фінансів, які він проводить зараз з Міжнародним валютним фондом. Адже програма Міжнародного валютного фонду — це одне з джерел покриття дефіциту бюджету наступного року. Ми розраховуємо отримати 15 млрд доларів, крім тих грошей, які вже обіцяні Єврокомісією. Але ми власним коштом повинні фінансувати безпеку та оборону. Партнери не дають нам гроші на війну. Тому важливо консолідувати ресурси держави на нашу перемогу, на нашу армію", — зазначив Гетманцев.

Про зміни до бюджету

"Якщо суттєво не зміниться бюджет і не будуть виконані доручення, які рекомендувала Верховна Рада для уряду для підготовки проєкту закону до другого читання, то я вважаю, що з цією роботою не впорались уряд і нинішня влада. І я точно проти такого бюджету. Мені буде дуже незрозуміло, якщо цей бюджет не буде доопрацьований хоча б в межах тих рекомендацій, які були надані Верховною Радою. Їх було небагато, але вони дуже важливі.

По-перше, перерахувати всі показники — це була рекомендація у зв'язку з тим, що прогноз за 6 місяців і тенденції по відновленню економіки були різними навіть із дев'ятимісячними результатами діяльності і економічними результатами в нашій країні. По-друге, ми маємо обов'язково врахувати, що якщо у нас інфляція буде більше запланованих 30%, зокрема я пропонувала більше ніж на 15%, то бюджет має бути перерахований в плані виплати мінімальної заробітної плати і всіх соціальних виплат, які ґрунтуються на прожитковому мінімумі і мінімальній зарплаті.

Крім того, після розгляду бюджету Світовий банк видав інформацію щодо рівня бідності в Україні. Якщо вона була на рівні 5%, то зараз вона досягла 25%. За їх прогнозами, у 2023 році рівень бідності буде складати 55% від кількості населення. Це катастрофічні показники для нашої країни. Тому попри все ми зараз маємо докласти всіх зусиль, щоб змінити цю ситуацію. Інакше в нас демографічна ситуація буде настільки складною, що навряд чи ми зможемо її систематизувати чи повернути в правильний бік розвитку", — зазначила Южаніна.

Що могло б стати драйвером економіки

"Представники бізнесу просять свободи в діях підприємця. Не може підприємець зараз діяти в межах норм, стандартів та правил, які були в довоєнний період. Зараз діяльність відбувається несистемно, на тих територіях, де підприємець може проводити цю діяльність. Водночас змінюється напрямок діяльності. Мені здається, що в нас великий бізнес відновлює свою діяльність набагато повільніше ніж малий і середній. І це той приклад для країни, коли ми маємо усвідомити раз і назавжди, що все врешті-решт лягає на плечі малого й середнього бізнесу. Він швидше розвертається, швидше знаходить собі поле для діяльності й швидше реагує на виклики перебудови, які мають відбуватися в країні", — каже Южаніна.

Фото: НБУ

Бюджет-2023 можуть ухвалити у першій декаді листопада — Гетманцев

Новини по темі