Чи має держава контролювати ціни на продукти ― думка фахівця

Чи має держава контролювати ціни на продукти ― думка фахівця

Кабінет міністрів вирішив обмежити торговельну надбавку на низку соціальних продуктів ― гречку, цукор, борошно, макарони, молоко, масло, олію, яйця, курятину. Відповідні зміни внесено до карантинної постанови № 1236 на останньому засіданні уряду. Ці зміни передбачають, що на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки не має перевищувати 10 відсотків від оптово-відпускної ціни. Нагадаємо, що в грудні 2021 року Кабмін заборонив встановлювати аналогічну роздрібну надбавку понад 10 відсотків на батони та олію. Чи спрацюють такі заходи і чи не призведуть вони до того, що з полиць магазинів зникнуть згадані товари ― розповів в ефірі Українського радіо керуючий партнер консалтингової компанії "Фінансова студія" Євген Невмержицький.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:
    • Володимир Лукін

Чи може контроль торговельної надбавки реально вплинути на ціноутворення

"Постанову Кабінету міністрів треба виконувати і це вплине на ціноутворення ― ціни знизяться або будуть утримані. Але як це вплине на всю економіку і чи буде позитив. Постанова виглядає як соціальний захист, тому що на соціальні товари обмежується торговельна націнка. Що відбувається насправді? На ці товари утвориться дефіцит і вони дійсно можуть зникнути з полиць. Якщо виробнику не вигідно продавати товари за зниженими цінами, то відповідно цей товар зникає, а виробник виготовляє або щось інше, або реалізовує товар там, де немає націнок, тобто за ринковими цінами. Не можна йти проти ринку. Виникає питання, а на кого ж працює цей закон і чи має тут місце соціальний захист? Насправді відбувається цілком зворотний вплив і, як це не дивно виглядає, він працює на великий капітал і не дає позитивного соціального ефекту. Україна є одним із найбільших у світі виробників зернових продуктів та одним із найбільших експортерів. Хто виробляє зерно ― звісно, олігархи. Ті хто мають великий капітал і майже безкоштовно використовують землю, адже закон про землю ніяк не ухвалять. Зерно експортують, митні збори досить низькі. Що треба було б зробити, щоб ціни утримувались і соціальний вплив був реальним? Збільшити експортні митні збори з вивозу зернових. Це суттєво збільшить бюджет. Хоча тут виникає загроза "народного бунту", який зорганізують саме ті великі зернотрейдери. Але збільшені мита могли б привернути увагу до внутрішнього ринку продажу зерна. І тут держава могла б ужити додаткових заходів: зменшити мита на товаровиробників, які виробляють продукцію із зерна, суттєво зменшити експортні мита на готову продукцію, адже додана вартість там набагато більша, ніж у сировинного зерна. А також зменшити імпортні мита на завезення технологій на обладнання для товаровиробництва із зернових ― це збільшить кількість робочих місць. Тобто є величезний комплекс заходів, які могла б зробити держава для підтримки внутрішнього виробника, тоді б було наповнення цими товарами, і жодних обмежень не треба було б вводити. Має місце ще одна пряма негативна дія. Якщо зменшується ціна на готову продукцію, то ще більш невигідно стає виробляти цю продукцію маленьким товаровиробникам. Пряма аналогія із збільшенням мінімальної заробітної платні. Нам збільшили ― це ж добре. Але інфляція з’їла всю зарплатню, а бізнес отримав додаткові податки на ведення бізнесу. Загальний негативний ефект".

На думку Євгена Невмержицького, якщо б держава закуповувала у внутрішнього товаровиробника готову продукцію, якої не вистачає і на яку зростає ціна, тоді б вдалося набагато ефективніше регулювати ціноутворення саме ринковими заходами, без адміністративних обмежень. "Держава може закуповувати великим оптом, а також створювати логістичні центри для зберігання зернових. Тобто є величезна кількість економічних дієвих ефективних заходів, які працюють справді на зменшення інфляції, на збільшення надходжень до бюджету, на соціальну справедливість".

Яку націнку в середньому закладають рітейлери і чи зможе уряд її проконтролювати

"Це додаткові витрати держави на адміністрування виконання закону. Є закупівельні ціни, але один продавець купує за одну ціну, інший за іншу. Тобто певні загальні механізми контролю за цією націнкою встановити важко, аби вони справедливо для всіх працювали. Отже, цей захід дуже складний у виконанні. Така ж ситуація, до речі, із субсидіями ― надзвичайно складно проконтролювати процес їх надання".

"Щоденний моніторинг цін, який передбачено постановою Кабміну, це теж адміністрування, що суттєво заважає вести нормальний бізнес і створює додаткові сприятливі умови для корупції ― справжній корупційний рай. Тобто є перевірки і від них краще відкупитися, вирішують люди. Як наслідок ― розвивається тіньовий оборот. А це величезна проблема нашої країни, адже до 60 відсотків капіталу перебуває у тіні", ― підсумував Євген Невмержицький.

Фото: pexels.com