Мобільний додаток

Велика приватизація на паузі: Україна призупиняє конкурси щодо об‘єктів великої приватизації

30.03.2020 р., 20:42

Україна призупиняє конкурси щодо об‘єктів великої приватизації до стабілізації ситуації на світових ринках. Про це написав у своїй сторінці у ФБ голова фонду держмайна Дмитро Сенниченко. Наскільки критичною є зупинка, чи не доведеться запускати процес з нуля — про це у ефірі Українського радіо розповідає економічний оглядач журналу "Український тиждень" Любомир Шавалюк.

Цього року фонд планував виставити на конкурс шість об‘єктів великої приватизації. Першими повинні були стати столичний готель Дніпро та Об‘єднана гірничо-хімічна компанія, відповідно у квітні і травні цього року. А третім на конкурс орієнтовно в кінці серпня планували виставити Одеський припортовий завод. До кінця жовтня до приватизації заплановано було підготувати Президент-готель, а після нього до кінця листопада завод Електроважмаш. До кінця року Центр-енерго. Об‘єкти великі, їх готували до приватизації, але поки що зараз цей процес поставлено на паузу.

— Наскільки критичною буде зупинка приватизації саме в Україні?

— Тут питання на дві відповіді. З одного боку, не критичною, тому що в нас багато років без цієї приватизації жили, і, власне, щоразу намагались щось приватизовувати і нічого не виходило. Оскільки цього явища не було, то і його "зупинка" нічого не міняє. З іншого боку, перспективи приватизації завжди давали певну надію, що в країні зміниться ставлення до інвесторів, зміниться якісь процедури роботи з інвесторами, можливо, посилиться рівень захисту прав інвесторів і взагалі права власності. Оскільки це все стає на паузу — ми ці надії відкладаємо на невизначений час.

— Разом із тим, деякі об‘єкти вже були підготовлені, деякі навіть пройшли певні судові процеси. Чи не означатиме ця пауза що потім прийдеться все знову робити з нуля?

— Скоріш за все, так, тому що в нашій країні, як тільки держава трошки зменшує фокус уваги з об’єктів приватизації в бік якихось насущних проблем, то там починають відбуватися якісь дивні процеси, зовсім не ринкові, і потім від цих процесів об‘єкт втрачає. Потім, коли ми повертаємось до приватизації, виявляється, що там вже немає сотень мільйонів гривень і сліду від них немає, і не було.Тому звісно це погано, що цей процес зупиняється, але, з іншого боку, ми маємо кризову реальність, в якій приватизовувати немає сенсу, так як не буде покупця. Інша річ, що готувати до приватизації можна продовжувати, фокус держави на цих об'єктах можна зберігати, але криза досить глибока, і чи вдасться цей фокус зберегти — я не впевнений.

— Якщо потрібно буде все розпочати з нуля, чи означає це, що після відновлення процесу приватизації великих об‘єктів варто було б перечекати певний період, поки все налагодиться, поки нароститься ота м‘язова маса уваги та іміджу якихось бонусів, які привертають увагу інвесторів?

— Розумієте, м‘язова маса у випадку державних об‘єктів — це прозорість процесів та кількість грошей на рахунку. Якщо управління цими об‘єктами перестає бути прозорим і там починать творитися різні неринкові речі — м‘язова маса, як ви кажете, — зменшується. Питання не в тому, щоб її потім нарощувати, а питання в тому, щоб її не втрачати, не допускати переходу в круг управління нечистих на руку людей.

— Якщо говорити про ризики — чи реально буде, що ці об‘єкти значно подешевшають після того, як паузу буде знято?

— У випадку України треба говорити, що тут можна провести паралелі з єврооблігаціями — в кризові моменти вони не просто дешевшають, а на них просто зникає покупець, тому що апетит до ризику падає в світі настільки, що високо ризиковими активами ніхто не цікавиться взагалі. А потім все буде залежати від того, в якій формі об'єкт і наскільки там прозорі процеси, наскільки все відпрацьовано, наскільки об‘єкт готовий до приватизації. Тому що з рештою рано чи пізно криза закінчується, люди, які мають гроші в цілому, і далі їх будуть мати, можливо, вони щось втратять, але, якщо об‘єкт внутрішньо цікавий, то в спокійні часи завжди знайдеться хороший інвестор і хороша ціна. Питання в внутрішній цілісності, у внутрішній готовності цих об‘єктів до приватизації на момент виходу з кризи.

— Любомире, щодо портів. Ми знаємо що там вже кілька етапів і конкурсів пройшло, вже визначалися певні переможці, невже вони зараз просто зникнуть? 

— Що стосується портів, то там мова йде про концесію. Наскільки мені відомо, там укладено договір і інвестор починає працювати, по іншому договору були судові процеси, які не дозволяють працювати. Зрозуміло, що зараз вирішувати ці проблеми з судами ніхто не буде, і, відповідно, той порт, якого вони стосуються, та його робота ставляться на паузу. Той, хто почав працювати, буде працювати, тому що інвестори, скоріш за все, стратегічні, в них є певний запас ліквідності, і вони зможуть фінансувати свій інвестиційний план, незалежно від того є криза чи нема. Якби таких випадків було більше — кризу б Україна переживала значно гладше. За рахунок цих стратегічних інвестицій економіка підтримувалась на вищому рівні.

На жаль, ця пауза суттєво відкине назад цей процес, але наполегливо працюємо і віримо в те що все буде добре. 

Фото: сайт готелю Дніпро
Велика приватизація на паузі: Україна призупиняє конкурси щодо об‘єктів великої приватизації

Новини по темі