Як говорити про травматичне минуле, чи варто будувати на ньому свою ідентичність? Про це в програмі "Культура.Live" говорили з журналістом, телеведучим, документалістом, членом Правління НСТУ Юрієм Макаровим.
Конференція, яка має назву "Як домовитися з минулим", стартувала сьогодні о 9.00 й триватиме до завтра. Вона організована двома інституціями: Центром досліджень визвольного руху та фондом Конрада Аденауера.
Ваша панель починається завтра о 10.00 під назвою "Як тоталітаризм використовував культуру. Що робити з мистецтвом тоталітарної пропаганди?" У вас зірковий склад: Оксана Забужко, Іван Малкович, Іван Козленко, Ростислав Лужецький, Пітер Померанцев. Скажіть, розмова стає гострою, коли домовляєшся з минулим?
— Авжеж. Якби ми домовлялися з історією так, як ми це почали робити в центрі на рівні Інституту національної пам’яті й тих заході, що він впроваджує не 5 років, а 25 років тому, у нас би не було Донсасу, буквально. Що стосується пасивної чи, подекуди, активної підтримки населенням агресора, то це є результатом відсутності політики національної пам’яті і політики стосовно української мови. В домовленностях з історією є певні пастки. Ця метафора зводиться до того, аби ми домовилися стосовно нашої історії. Щоб поміняти уявленя про минуле, деяким людям треба зробити певні зусилля. Тому потрібні аргументи, переконання, домовленості щодо історії.
Наскільки відкритим є захід?
— На сторінці заходу у Фейсбук є посилання для попередньої реєстрації. Ця подія потрібна перш за все для професіоналів та інтелектуалів для того, щоб вони "звірили годинники" між собою.
Перша теза панелі, яку ви будете модерувати, це те, як ідеологія протікає в культуру. Чи є можливість, щоб цього не траплялося?
— Ідеологія не може не потрапляти в культуру. Але згодом, коли проходить певний час, ми можемо її виокремити та вичитати. Коли бачимо скульптуру епохи Стародавнього Риму, вона для нас не є носієм імперської культури. Ми знаємо, що там була імперія, були диктатори, але разом з тим, просто дивимося на їхні обличчя та скульптуру загалом. Щодо питання, чи важко домовитися з минулим, у нас є проблема, що немає чіткого знання. Й саме через це з'являються люди, які говорять купу історичного мотлоху, що й живиться незнанням.
Ідеологія і цінності — чи суголосні це речі?
— Вони межують, та інколи цю межу важко вирахувати. Тому що, якщо йдеться про незалежність України, то це політичне питання, але це не просто незалежність, це питання свободи українців бути українцями, а це вже цінність. Відділяти їх немає сенсу, хіба що для філософів. Для нас ці речі є інтегральнимим. Вони відчуваються шкірою. Цінності необов'язково мають бути закарбовані на камені.
Семінар спрямований на обговорення проблем питань минулого та спробі віднайти нові формати у роботі з ним.
Ведучі: Олена Гусейнова та Василь Шандро.
Фото взяте з ФБ сторінки заходу
Прослухати детальніше можете за посиланням
