Українські дипломати проводять активну роз’яснювальну роботу за кордоном щодо мовних статей нового закону про освіту. І успіхи на цьому шляху є, - запевняє представник Міністерства закордонних справ Василь Боднар. Натомість експерт В’ячеслав Голуб вказує на політичний характер конфлікту і приховані мотиви роздмухування ситуації. Навіщо це робиться і до яких наслідків може призвести?
Дізнавалася Тетяна Власенко:
"Прагнення України посилити роль державної мови в освітньому процесі не зрозуміли кілька сусідніх держав. Заговорили про наступ на права нацменшин в Україні, тому, що новий закон про освіту зобов’язує їх вивчати шкільні предмети українською у старших класах. Найбільше обурилися в Угорщині та Румунії, адже вихідці із цих країн проживають цілими селами в Україні.
Водночас, найгостріші критики не надто переймаються освітніми правами етнічних українців у своїх країнах, - зауважує експерт Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Іщенко.
Та нині пристрасті навколо українського освітнього закону поволі вщухають, запевняє представник МЗС Василь Боднар.
Тим часом експерт Центру Разумкова В’ячеслав Голуб каже про політичний характер конфлікту. Це особливо помітно на прикладі найгострішого критика - Угорщини, де готуються до проведення парламентських виборів. Боротьба за електорат, зокрема, й угорських громадян, які проживають в Україні, спонукає тамтешніх політиків вдаватися до спекуляцій, вважає В’ячеслав Голуб.
Та все ж Угорщина всіляко намагатиметься зберегти свій вплив на етнічних угорців, які проживають в Україні, вважає заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський. Тож, каже, аби вберегти регіон від демаршів на кшталт недавнього мітингу за відокремлення Закарпаття під посольством Угорщини, Київ має перереєструвати політичні рухи і партії в окремих регіонах".
Тетяна Власенко. Українське радіо.
