"Добровільно в полон": як працює проєкт "Хочу жить" для російських військових

"Добровільно в полон": як працює проєкт "Хочу жить" для російських військових

Для росіян, які бажають без ризиків здатися в українській полон, запустили цілодобову гарячу лінію. Державний проєкт "Хочу жити" покликаний допомогти військовослужбовцям РФ безпечно здатися в полон українським Збройним силам. Більше про це в ефірі Українського радіо розповів керівник Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан.

0:00 0:00
10
1x

Чому для російських військовослужбовців найкращий варіант — це здатися в український полон

Щодня ми все більше і більше переконуємося, що для російських військовослужбовців — це насправді єдиний прийнятний варіант. Ми не беремо тих офіцерських дітей, яких бережуть, за яких може хтось попросити у вищому військовому командуванні. Але для тих людей, здебільшого мобілізованих, яких просто беруть і відправляють на фронт, — це фактично єдиний варіант залишитися живим і неушкодженим. Тому що не секрет, що людей, які кидали все, відмовлялися від виконання наказу, тікали цілими підрозділами, як це бувало на Херсонському напрямку, виловлювали, і кого виловили, саджали у підвал, з них знущалися. Тобто у Росії ставлення до військовослужбовців як до гарматного м'яса, яким можна затикати всі дірки та огріхи, які допускає російське командування на фронті.

Про результати роботи проєкту

Є вже понад 2000 заявок про бажання здатися в полон від військових РФ. Вони мають залишити свої анкетні дані, які стануть в облік в нашому проєкті для того, щоб пізніше організувати безпечний вихід з лінії фронту такого військовослужбовця. Ми бачимо тенденцію до збільшення. Тому що чим більше ми інформуємо про цей проєкт, чим більше в Росії дізнаються про таку опцію, тим більше дзвінків. І навіть не від самих військовослужбовців, а від їхніх матерів та друзів, які обіцяють передати інформацію. Поки що є страх і недовіра, і це нормально на першочерговому етапі. Але з тим, як будуть здаватися їхні військовослужбовці, то все більше людей будуть бачити, що це абсолютно дієвий спосіб для того, щоб закінчити війну.

Про полонених з так званих "ДНР" та "ЛНР"

Є громадяни України і є ті громадяни, які присягнули іншій державі, зрадили Україну і пішли зі зброєю проти своєї держави. Водночас є таке поняття, як цінність під час обмінів. Тобто якщо Медведчук є формально громадянином України або ще кілька тих військовослужбовців, які формально належали до 1-го та 2-го армійського корпусу "ЛДНР", то вони також мають цінність і до них буде відповідне ставлення. Але не варто тішити себе ілюзіями, що начебто всі ті мобілізовані з окупованих територій мають те саме становище насамперед для самих росіян. Як показує практика, для росіян цінуються кадрові військовослужбовці. Якщо особа перебуває на військовій службі РФ, тоді вона становить цінність для самої держави. Якщо не перебуває, то до неї ставлення як до людини нижчого сорту.

Що стосується нас, то ми приймаємо абсолютно всіх людей, хто хоче здатися. Ми розуміємо, що будь-яка людина, яка хоче припинити цю війну і скласти зброю, — це все одно краще, ніж один додатковий боєць на фронті, який у будь-який спосіб допомагатиме армії окупанта.

Про офіцерський склад

Є офіцери Збройних сил Російської Федерації, які бачать для себе безперспективність і розуміють, що в кінці їх зроблять винними за програш та тому чи іншому напрямку. І для нас це цінність, тому що ми бачимо дійсно поглиблення розколу між кадровими військовими і офіцерами російської армії, які "не хотят плясать под дудку чекистов". Тому для цих людей найкращий і найвигідніший спосіб на сьогодні — шукати місточки для співпраці, зокрема за програмою "Хочу жить". Якщо людина залишає заявку і повідомляє окремо своє звання, то пріоритет для того, щоб витягнути таку людину з лінії фронту, буде збільшуватись залежно від того, чим вище звання, або чим важливішою інформацією вона наділена, або ж чим цінніша військова техніка, яку особа може з тобою забрати. Чим вища пташка, тим швидше буде організований для неї перехід.

Про відмінність від інших полонених

Коли людину просто взяли в полон, оточили і забрали, вона може бути оформлена як така, що здалась в полон, коли вони виходять просто з піднятими руками. Якщо людина заздалегідь повідомляє про свій намір здатись в полон, залишає свої дані за програмою "Хочу жить", то таку людину українська сторона оформляє як такого, що потрапив в полон в бою. Тобто ми зацікавлені в тому, щоб стимулювати таких людей, аби вони отримували навіть в самій Росії всі необхідні виплати і відповідний статус.

Для представників офіцерського складу, які з тих чи інших причин не бачать себе в Росії, будуть окремо діяти програми в Україні й навіть в третіх країнах. Для них буде окрема програма легендування, де вони зможуть залишитися. Такі перемовини з третіми країнами вже ведуться, і ці програми будуть реалізовані під кожну конкретну особу.

Про умови утримання російських полонених

Для нас немає "гарних росіян". Всі вони більшою чи меншою мірою причетні до того терористичного та нелюдського режиму, який протягом останніх 20 років панує в Росії і розв'язав не одну війну. Але ставлення до військовополонених регулюється міжнародними конвенціями, визначені Організацією Об'єднаних Націй. Вони визначають правила поводження з військовополоненими. Міжнародні спостерігачі регулярно здійснюють перевірку умов утримання, де передбачено і проживання, і харчування, і забезпечення їм елементарних людських прав, зокрема на повагу до власної гідності. Також надається медична та юридична допомога для того, щоб військовополонений відчував себе захищеним. Крім того, вони телефонують рідним. Жодні міжнародні спостерігачі не допустили б таких умов утримання, які сьогодні допускають росіяни щодо українських військовополонених в Росії.

Ми не боїмося демонструвати, що ми цивілізована країна. Це не змінює нашого ставлення загалом до росіян. Але в таких складних діях, зокрема в веденні бойових дій, ми керуємося в першу чергу міжнародним правом, а вже потім нашими емоціями.

Про психологічний стан військових, які здаються в полон

Кожен випадок індивідуальний. Усе дуже залежить від регіону, від освіченості тих людей і як людина потрапила в полон. В України були такі випадки, коли дійсно людина була настільки прозомбована російським телебаченням, що вірила в хунту, в нацизм в Києві, в те, що тут за кілька російських слів одразу забирає СБУ в їх підвали. Тобто є клінічні випадки. Для таких людей ми вмикаємо наше телебачення, даємо почитати нашу пресу, і тоді люди потребують трохи часу для того, щоб це усвідомити. Вони самі не очікували, що потрапили в Європу.

Інструкція для російських військових, як їм здатися в полон

Потрібно знайти телеграм або сайт "Хочу жить", сконтактувати за вказаними номерами (+38 066 580 34 98 та +38 093 119 29 84) у будь-який доступний спосіб — чи то за допомогою стільникового зв'язку, чи за допомогою будь-якого месенджера, повідомити свої контактні та анкетні дані й перебувати на зв'язку з оператором. Потрібно для себе зберегти якийсь телефон, не віддавати його нікому і пам'ятати, що цей телефон — це є перепустка у вільне життя. Щойно людина буде вже у своєму підрозділі, тобто ще навіть не на фронті, отримає інструкцію щодо того, як повідомляти номер підрозділу, частини і всі свої дані. При цьому треба бути на зв'язку з оператором, який надасть вказівки. Щойно людина опиниться на фронті, встановити зв'язок, визначити час і місце переходу. Якщо людина буде чітко слідувати вказівкам оператора, то вона збереже своє життя і не буде терпіти приниження російського командування.

Фото: Getty Images