Мобільний додаток

"Легкі" гроші: експерт про небезпеки швидкого мікрокредитування

30.12.2020 р., 18:24

Служба безпеки України викрила масштабну схему з вимагання грошей в позичальників "швидких" кредитів. Про це повідомила пресслужба СБУ. Правоохоронці встановили, що одна з компаній-лідерів на ринку мікрокредитування неправомірно нараховує своїм клієнтам, які не змогли вчасно погасити кредитні зобов’язання, штрафні санкції та пеню у розмірі понад 300 % від суми кредиту. Хто ж є основним споживачем мікрокредитів, як не потрапляти у фінансові пастки, отримуючи займ, та як діяти у випадку, якщо ви вже скористались послугами подібних фінансових організацій Українському радіо розповів президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров.

Програма:
Ведучі:

"За новими вимогами закону про споживче кредитування, з 8 січня наступного року кредити до 5 тисяч гривень також будуть підпадати під споживче кредитування і по ним також потрібно буде, як і по банківським кредитам та кредитам на більші суми, розкривати реальну річну відсоткову ставку. Зараз в мікрозаймах цей відсоток досягає 600-700, а подекуди й 900 в рік, хоча в рекламах заявляється, що йдеться про 0,1 %, а подекуди й нібито дають кешбек мінус 5 %", – розповів Юрій Прозоров. 

За словами експерта, ще у 2017 році, коли було прийнято закон про споживче кредитування, депутати  додали між першим та другим читанням правку, якою надали можливість не розкривати цю відсоткову ставку: "Мікрофінансові організації користувались цим нечемним чином. Зараз це буде перекрито".

"Інший захист для споживачів фінансових послуг, які зараз регулюються НБУ – це встановлення подвійної межі розміру штрафів до суми кредитів. Тобто пенями та штрафами неможливо буде з 5 тисяч зробити 150, як це було раніше", – наголосив Прозоров.

Він розповів Українському радіо, що відповідно до результатів дослідження 2016 року щодо того, хто користується мікрозаймами, це була людина, яка має прострочений кредит у банках і один-два кредити у мікрофінансових установах: "Влітку цього року були оприлюднені цифри, що кожен має вже три кредити, які не обслуговує". 

"Йдеться про те, що можна подати заявки в десять мікрофінансових організацій одночасно. Вони працюють 24/7 і видають гроші й вночі на карту, без телефонного дзвінка, поручителів чи заключення договору. Тобто ті, хто має погану кредитну історію і кому банки не дають кредити, звертаються до цих організацій, не розуміючи, що замість 5 тисяч вони будуть винні 15", – пояснив експерт.

Також Юрій Прозоров розповів, що нині поширеним явищем є так звана "кредитна наркоманія": "Йдеться про людей, які не в змозі контролювати свою фінансову поведінку. Вони залежні від "легких" грошей. А незбанківські займи і є постачальниками кредитних "наркотиків". 

"Тому Національний банк повинен в наступному році ще більш прискіпливо відноситися до скарг споживачів фінансових послуг, які більшою мірою йдуть зараз якраз на фінансові компанії, на колекторів. По-друге, я сподіваюсь, що при прийнятті нового закону про фінансові послуги в 2021 році буде врегульовано ринок колекторів і вони перестануть переслідувати дзвінками та ломитися в домівки", – висловив свої сподівання Юрій Прозоров. 

Наостанок експерт розповів, що робити людині, яка вже потрапила в кредитну пастку: "Є так звані "антиколекторські" юридичні компанії. Якщо споживач фінансових послуг вважає, що його ввели в оману, тоді потрібно скаржитися до НБУ. Є питання, які можна поставити через сall-центр Нацбанку, там є спеціальний департамент щодо скарг на фінансові послуги. Якщо ж вам дзвонять, погрожують і порушують вашу недоторканність, звертайтесь безпосередньо до правоохоронних органів".

Фото: pixabay

"Легкі" гроші: експерт про небезпеки швидкого мікрокредитування

Новини по темі