Заходи проти туристичного бізнесу: як карантин вихідного дня вплине на галузь

Заходи проти туристичного бізнесу: як карантин вихідного дня вплине на галузь

Карантин вихідного дня, який запровадив уряд, розпочнеться з півночі цієї суботи і триватиме до кінця осені. Зрозуміло, що він вплине і на туристичну галузь. Як саме та які це матиме наслідки, у ефірі Українського радіо розповідає Олександр Лієв, голова Асоціації індустрії гостинності України.

0:00 0:00
10
1x

Олександр Лієв розповідає: "Туристичний бізнес – це теж люди, це ті самі громадяни України, яких працює в галузі більше ніж, наприклад, шахтарів. Шахтарів в Україні 300 тисяч, а в індустрії гостинності, тобто ресторанах, готелях, туристичних компанія, працює більше мільйона людей. Це велика кількість працездатного населення, яке вже більше ніж півроку потерпає від карантинних заходів. Ми розуміємо, що ковід – це страшна хвороба. Разом з тим, ми бачимо, що ті заходи, які приймає держава проти туристичного бізнесу, закінчуються лише тим, що вони проти туристичного бізнесу. Вони не допомагають подолати коронакризу, а туристичний бізнес банкротує. І цього року десь десяток відсотків буде банкрутств. Ви вже бачите і по Києву, і по Дніпру, і по Харкову, як змінилися вивіски кав’ярень на "здається в оренду". Ми попрацювали якось літом, і літо дійсно дозволило хоч трошки компенсувати частково збитки, не повністю. Ця друга хвиля карантинних мір для нас неочікувана, саме в такому форматі як "карантин вихідного дня".

Експерт зауважує, що в середньому готель або ресторан заробляє найбільшу частину своєї виручки саме у вихідні – приблизно 50% виручки за тиждень. Тобто пропрацювати п’ять робочих днів, утримувати команду, платити оренду, нести усі ці виплати, а потім, коли приходить час збирати вершки, закриватися – ще гірше ніж взагалі закритися.

"Коли ти повністю закриваєшся, ти консервуєш бізнес – відправляєш команду додому, люди сидять без грошей, але бізнесмен не несе цих витрат, а в такому випадку, ти будеш нести ці витрати і, врешті, мати збитки. Є розуміння, що кількість тих, хто буде закриватися вже на кінець цього року від цього запровадженого карантину вихідного дня, збільшиться. Буквально вчора виходив туристичний бізнес під Кабмін з гаслами, проханнями передивитися це. Ми креативна індустрія і взагалі не звикли виходити на вулицю з якимись транспарантами. Ми дуже інтелігентна галузь, яка не звикла і не вміє відстоювати свої права. Але цей рік вийшов значно гіршим з точки зору економічних показників ніж навіть 2014 рік", – додає експерт. 

Також у туристичного бізнесу є ряд вимог та пропозицій до влади. Про деякі з них розповів Олександр Лієв:

"По-перше, треба розуміти, що наша галузь – кав’ярні, готелі, ресторації – надзвичайно сумлінно поставилася до карантинних норм, які були весь цей час. В будь-якому кафе ви бачите, що весь персонал в масках, столи постійно прибираються. Якщо ви йдете в кав’ярню, у вас менше шансів підчепити якусь хворобу, ніж якщо ви йдете до когось в гості. Перманентне прибирання антивірусними санітарними засобами, повністю навчений персонал, заміри температури – всі заходи дотримуються дуже чітко. Туристичний бізнес за цей час навчився працювати з діджитал. Майже в кожній кав’ярні є можливість замовити столик за допомогою якогось додатку в телефоні. Діджиталізацію дійсно прийшла завдяки ковіду в нашу галузь дуже швидко. Можна було б зараз регулювати потік. Ми можемо робити так, щоб у вихідні дні не було великого навантаження в кав’ярнях, вони були заповнені на 50–60%. Ми можемо ввести бронювання столиків онлайн – це нормальний досвід, так працюють і в інших країнах, де бізнес туристичний все-таки намагаються зберегти. Тоді ми могли би зберегти ці вихідні і регулювати навантаження на кавярні і ресторації".

Експерт також додає, що заходи, які заклади вже здійснюють, значно зменшують шанси підхопити вірус. Зокрема, у порівнянні з перебуванням в транспорті чи походом у гості. Якщо буде необхідність прибирати ще частіше, можливо, і це можна втілити. 

"Ми ще просили владу про те, щоб цей наш вимушений простій можна було називати форс-мажорними обставинами для того, щоб на період цих заходів можна було не платити орендну плату або зменшувати її. Я розумію, що орендодавці за рахунок цього також живуть і їм теж важко", – зауважує Олександр.

Також влада вже почула бізнеси зі сфери та ввела ставку ПДВ. Тепер ПДВ у сфері відпочинку буде 7% – це безпрецедентний крок, але цього недостатньо. Є потреба, щоб на час карантинних заходів не брали податок на землю, наприклад, із 700+ оздоровниць, які є в Україні. В середньому 3,5–5 га землі на одну оздоровницю. Якщо вони зараз закриваються, а в кінці кварталу їм потрібно буде заплатити податок на землю, то на рік він становитиме 3–5 млн грн, які немає звідки взяти.

Для готелів втрати будуть не тільки від того, що закриваються внутрішні бари та ресторани. Якщо йдеться про вихідний день, то готелі – це про відпочинок саме у місті. Якщо все у місті буде закрите на вихідні дні, то сенсу туди їхати і залишатися у готелі немає. Експерт зауважує, що туристичний потік і так за ці 9 місяців впав майже на 75%

"Ми не стільки хаємо уряд та владу, як намагаємося порозумітися, і бачимо, що вони це теж намагаються зробити. Але їхні дії не дуже логічні і досить хаотичні. Вони хочуть щось таке зробити, щоб всі побачили, що вони щось зробили", – каже Олександр.

Фото: УНІАН