Трагедія Бабиного Яру через 80 років — погляд історика

Трагедія Бабиного Яру через 80 років — погляд історика

Сьогодні, 29 вересня, ми вшановуємо пам'ять жертв масових розстрілів цивільних та військовополонених, які були здійснені нацистами у Бабиному Яру під час окупації Києва у 1941-43 роках. Тоді було розстріляно 34 тисячі київських євреїв, також тих людей, кого окупанти вважали зайвими, і тих, хто повинен був бути винищеним людиноненависницькою ідеологією. Чому історія повторюється? Як трагедія повернулась в Україну? Про це слухачам Українського радіо розповів кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Руккас.

0:00 0:00
10
1x

Що було досліджено останніми роками

"Всі історики цивілізованого світу абсолютно солідарні в тому, що це був величезний злочин проти людства і людяності. Бабин Яр був місцем масових розстрілів, де загинули різні люди. Але наші північні сусіди мають зовсім інший погляд на всі ці події. 

Спираючись на ті фотознімки, які збереглися, спираючись на сучасні математичні методи підрахунку геолокації, була створена 3D-модель Бабиного Яру і встановлено саме те місце, де відбувалися масові розстріли євреїв в останні дні вересня 1941 року. Тепер ми можемо показати достатньо точно саме місце розстрілів. Було також встановлено поіменно розстріляних євреїв Бабиного Яру. У живих євреїв збереглася родинна пам'ять і вони повідомляли про своїх родичів, які загинули під час фашистської окупації. Було встановлено 20 тисяч імен. В основному це були євреї і місцеві кияни. 

З військовополоненими тут справа значно складніша, бо такі люди німцями не обліковувалися. Відомо, що людина потрапила в полон в районі Києва, а от де саме вона була розстріляна невідомо. Також встановлено декілька сотень імен безпосередніх виконавців цих злочинів"

Яка роль була ОУН в цих подіях

"Жодної участі вони в трагедії не брали. Було кількасот колишніх військовополонених червоноармійців, яких з житомирського табору було перекинуто до київського, і вони мали стати основою київської поліції. Вони виконували допоміжні функції: займалися транспортуванням і сортуванням майна, яке нацисти відбирали у жертв Бабиного Яру. Окремі мешканці Києва, користуючись міжвладдям, грабували євреїв, шукали старих немічних людей, які не могли виїхати з міста і віддавали їх нацистам. Правда потім їх було покарано радянською владою"

Чи є ще білі плями у цій історії

"Треба вивчати історію Бабиного Яру ще. Німецька документація збереглася неповно. Треба детальніше відновлювати перебіг подій. Там же ж проводилися розстріли впродовж всієї окупації, людей ховали поза межами самого Яру. Варто провести пошуки таких місць, спробувати знайти той протитанковий рів, в якому розстрілювали і ховали саме червоноармійців. Дослідити місце, де знаходився Сирецький табір. Можна провести археологічні дослідження, бо ця територія поступово забудовується. 

Ми не маємо цілісної наукової монографічної історії Бабиного Яру. У нас немає навіть дисертації на цю тему. Бо історія не завершується 1943 роком. Є художній твір Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр" на підставі спогадів, спостережень і переживань самого автора. Збірник статей "Бабин Яр" 2017 року, видавництва "Дух і Літера", під спільною редакцією Гриневича і Магочія"

Хто був покараний за ці злочини

"Після завершення Другої світової війни, після Нюрнберзького процесу було покарано виконавців цих злочинів. Зокрема Пауля Блобеля, командира зондеркоманди айнзатцгруп, Фрідріха Екеля, який крмандував військами СС. В 60-х роках також були судові процеси. Частина людей не уникла покарання".  

Фото: Український інститут національної пам’яті