Чи посилиться українізація: вступають у силу чергові норми Закону про мову

Чи посилиться українізація: вступають у силу чергові норми Закону про мову

В Україні 16 січня вступають у силу чергові норми Закону про мову. Здебільшого вони стосуються преси ― відтепер друковані ЗМІ зобов’язані виходити українською. І державна, і регіональна преса може друкуватися іншою мовою, але за умови, якщо паралельно видається тираж і українською, з однаковою назвою, змістом і порядковим номером тиражу. Читачі також мають право передплатити газету чи журнал державною мовою. Наскільки ефективно працює закон про мову в різних сферах нашого життя, а також про чергові норми, які набувають чинності, розповів Українському радіо Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Які норми набувають чинності з 16 січня 2022 року

"Насамперед хотів би наголосити. 25-та стаття, що зобов’язує ЗМІ виходити в першу чергу українською мовою, набуває чинності на 31-му році незалежності України, на 26-му році Конституції та на 30-му місяці функціонування власне закону, який набув чинності 16 липня 2019 року. Мені здається, що часу було предостатньо для кожної сфери і громадянина, хто живе, вболіває і всіляко сприяє тому, щоб українська мова як державна розвивалася в українській державі, особливо на 8-му році війни. Крім того, що ця стаття передбачає обов’язковість друку всіх ЗМІ українською мовою, вона також стосується торговельних точок, кіосків преси, де не менше 50 відсотків продукції має бути українською, а ті видання, які продовжуватимуть виходити іншою мовою, повинні мати в точках продажу 50 відсотків примірників українською. Це дуже важливий інформаційний, політичний, конституційний крок з утвердження української мови як державної".

Чому ми знову змушені пояснювати важливість цього кроку для української держави

"Ці дискусії підтверджують, що закон працює, що суспільство підтримує розвиток української мови, що влада є дієвою у цьому напрямку, що маємо зріле громадянське суспільство, особливо коли вдається переконати політиків, депутатів різних рівнів у тому, що захищати і підтримувати українську мову дуже важливо. І ми прекрасно розуміємо, що питання захисту національних інтересів лежить у площині мови. Це прописано в рішенні Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року: "Захист національних інтересів дорівнює захисту української мови". Тож будь-яка загроза державній мові може розцінюватися як загроза національній безпеці України".

Як працює мовний закон після попередніх етапів його запровадження

"Закон прописано так, що фактично кожні півроку кожна зі статей набуває чинності. Наприклад, з 1 вересня 2020 року в школах, де викладали дисципліни російською мовою, учні почали отримувати освіту українською. Це прорив і нова хвиля українізації нашої освіти. Окремо хочу сказати про киян і проблеми української столиці. Київ ― це еталон, і в питаннях мовної політики він повинен бути серед перших. Тому хочу подякувати свідомим громадянам ― мешканцям Києва, які надсилають на нашу адресу звернення і скарги. Протягом 2021 року я одержав З574 звернення, і кожне четверте або п’яте ― від киян. Вони скаржаться, що немає українськомовних версій інтернет-магазинів, що іноді не обслуговують українською мовою, є порушення у сфері зовнішньої реклами та в закладах освіти. Приміром, нещодавні скандали у кількох київських школах, де були погрози, дискримінація дітей за мовною ознакою, булінг і порушення Кримінального кодексу України. Є факти недотримання окремими депутатами місцевих рад, і Київради в тому числі, закону про мову. Попри все, Київ продовжує демонструвати мовну культуру, є законодавцем мови, але треба продовжувати працювати над тим, щоб таких порушень ставало якомога менше. Бо півтори тисячі звернень лише по Києву ― це дуже високий показник та антирейтинг, який хотілося б виправити. Тому я публічно звертаюся до керівників Києва та області негайно втрутитися в ситуацію, затвердити програму розвитку української мови, як ми це зробили на теренах різних областей, запровадити мережу безкоштовних курсів української мови, забезпечити необхідними умовами іспитові майданчики для потенційних державних службовців, здійснювати постійний і позаплановий контроль. Статистика свідчить, що найбільше порушень є у сферах обслуговування та зовнішньої реклами".

Наскільки охоче чиновники звертаються до курсів з вивчення державної мови

"У переважній більшості кожен, хто зареєструвався на сайті Національної комісії стандартів державної мови, яка розпочала іспити з липня минулого року, складає іспит на рівень С1-С2, тобто це вільне володіння мовою. У нас з’явилися нові заступники міністрів і керівники державних служб, які вже мають такі сертифікати. Але попереду багато роботи, адже залишається велика кількість громадян, які не володіють державною мовою. Не йдеться, що вони планують на державну службу, а просто на рівні місцевого самоврядування чи комунальних служб усе ще не послуговуються українською. Це стосується усіх без винятку регіонів. Тому ініціативи місцевої влади, яка спромоглася і затвердила місцеву програму розвитку української мови, демонструють величезний прогрес. Наприкінці 2021 року такі програми з’явилися на Харківщині. Ніхто не вірив, але Харківщина сьогодні є одним із форпостів на східних кордонах із захисту та розвитку української мови. Я вдячний за це місцевій владі. Безперечно, є порушення, але ситуація змінюється і з’являється бачення, чим є українська мова для Слобожанщини. Висловлюю подяку Кіровоградщині та іншим куточкам України, які працюють у питанні мови. Підкреслюю, ми повинні бути захищеними у своїх правах ― мовних, освітніх,культурних, медичних тощо. Мовне право є конституційним правом, тому вимагаймо, щоб наші права були захищеними".

Чи доводилося фіксувати штрафи за брутальне порушення мовного закону

"Брутальне порушення мовного законодавства означає: якщо протягом календарного року один і той самий суб’єкт порушив мовне законодавство, порушення є заактованим і складено протокол, ми можемо накладати штраф. Якщо це стосується сфери обслуговування, то штраф становить від 5100 до 6800 гривень, тобто 300―400 неоподатковуваних доходів громадян. Але сталося так, що ми не наклали жодного штрафу протягом 2021 року. Не через нашу неготовність, а навпаки ― через готовність карати всіх, хто порушує право кожного українця. Але після кожного складеного акту, а протягом року ми розпочали 178 заходів державного контролю, з яких закрили 138 (вони стосувались і депутатів місцевих рад, і ректорів, і лікарів, і водіїв) ― ситуація була докорінно змінена на 100 відсотків. І повторних порушень зафіксовано не було. Зважаючи на зміни в кодексі про адміністративні порушення, які набувають чинності 16 липня 2022 року, штрафи можна буде накладати на конкретного порушника ― на продавчиню, оператора заправної станції, директора підприємства, на будь-кого, хто протягом року буде порушувати мовне законодавство і це буде належним чином зафіксовано".

Куди звертатися, якщо порушено мовне закондавство

"Якщо ви вважаєте, що ваші права на отримання послуг та інформації державною мовою порушуються, звертайтеся напряму до нас. На сайті mova-ombudsman.gov.ua є зручна форма, де ви можете подати інформацію, прикріпити фотофіксацію, аудіо чи відео. Протягом 10 днів я розглядаю питання про відкриття заходів державного контролю, протягом 30 днів даємо вам відповідь і вимагаємо від порушників усунення перешкод. Захист прав громадян ― пріоритет номер один для Уповноваженого із захисту державної мови та нашої команди".

Фото: pexels