На фінансування партій планують виділити рекордну суму: аналітик прокоментував, куди депутати витрачають ці гроші

На фінансування партій планують виділити рекордну суму: аналітик прокоментував, куди депутати витрачають ці гроші

Відповідно до проєкту державного бюджету України на 2022 рік, на фінансування статутної діяльності політичних партій наступного року передбачили 885,6 мільйонів гривень. У порівнянні з 2021 роком бюджет на наступний рік зріс на понад 21%. Отже, він є рекордним з моменту запровадження держфінансування у 2015 році. Аналітик з партійних фінансів Руху "ЧЕСНО" Ігор Фещенко в ефірі Українського радіо прокоментував, куди партії витрачають ці кошти та чи доцільно збільшувати витрати на народних обранців.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Чи варто збільшувати фінансування політичних партій

Зростання суми державного фінансування партій жодним чином не пов’язане з реальною економічною ситуацією в країні і з розрахунками того, скільки партіям цього фінансування взагалі потрібно. Коли приймалися зміни до закону "Про політичні партії в Україні" заклали досить очевидну і просту формулу, якою розраховуються обсяги державного фінансування, але на той момент не могли передбачити, що прив’язка формули до розміру мінімальної заробітної плати зіграє злий жарт, що ця зарплата в доларовому і в гривневому еквіваленті за кілька років зросте фактично в чотири рази у порівнянні з 2016 роком. Тому ми маємо ситуацію, коли стартували з кількохсот роком мільйонів гривень державного фінансування на всі парламентські партії, а наступного року це вже майже 886 мільйонів гривень.

Про закон "Про політичні партії в Україні" 

Цей закон коригують постійно і кожен під тебе: хтось зважає на власні потреби, а хтось намагається догодити виборцю. Тому в цей закон, як і в виборче законодавство, системно вносяться зміни і зазвичай вони на користь партії, а не на користь суспільства.

Загалом найбільша проблема в тому, що в минулому році, коли почалася пандемія, народні депутати вирішили самі собі дозволити не подавати звіти своїх політичних партій до завершення карантину. Востаннє карантин було продовжено до кінця цього року і, очевидно, зважаючи на динаміку захворюваності, він триватиме ще дуже і дуже довго. І народні депутати ігнорують всі прохання і заклики до відновлення звітування політичних партій. 

Зараз хто хоче, той подає звіт, а хто не хоче, той не подає. Після того, як карантин закінчиться або коли скасують цю норму законодавства, тоді всі мають подати фінасові звіти за весь період, який покриває карантин. Практика свідчить, що ті, кому немає що показувати, дають пусті звіти, а найактивніші політичні партії, зокрема парламентські, дуже наполегливо фінансові звіти не подають. Останній звіт був поданий "Слугою народу" 3 місяці тому, який був за третій квартал минулого року. Вони добровільно вирішили один із звітів подати. Насправді у жовтні та на початку листопада мав би бути поданий звіт за третій квартал цього року. 

Таким чином, минулого і цього року партії витратили близько мільярда гривень сукупно державного фінансування, але ми навіть не знаємо, на що вони пішли.

Хто і скільки отримає в 2022 році

Всі гроші розподіляються залежно від того, який результат партія отримала на парламентських виборах у 2019 році. Відповідно "Слуга народу" як переможець виборів отримає найбільше державне фінансування ― майже 440 мільйонів гривень. Інші партії отримають суттєво менше: "Європейська солідарність" та "ОПЗЖ" отримають трохи більше ніж по 100 мільйонів гривень. Крім того, "ЄС" та "Голос" отримають додаткове фінансування розміром приблизно по 40 мільйонів кожен за те, що у них у фракції під час входження у парламент була понад третина жінок. Це гендерна надбавка і бонус для партій, які формують списки, які є збалансованими і у яких є не лише чоловіки. 


Фото: chesno.org


Чи достатньо майже 886 мільйонів гривень для фінансування політичних парламентських партій 

Для партій, які будують свої регіональні мережі і намагаються щось робити в національному масштабі, цих грошей достатньо. Але для деяких партії, які не роблять майже нічого, цих грошей явно забагато. 

Про заборону олігархам фінансувати партії 

Я думаю, що той, хто вписував цю норму в закон про олігархів, не дуже розуміється та тому, як насправді фінансуються політичні партії. Тому що офіційно є дуже мало документальних підтверджень того, що олігархи фінансують партії. За нашими розрахунками, з 2016 по 2020 рік включно олігархи офіційно перерахували партіям менше 20 мільйонів гривень, попри те, що вони мали кілька мільярдів приватних надходжень. Тобто офіційно і так олігархи нікого не фінансують, тому ця норма невідомо на що спрямована. Вони будуть далі шукати посередників та обхідні шляхи, а партії будуть мали "сірі каси". Тому всі зусилля законодавця мають бути спрямовані на те, щоб вирішувати ці нагальні проблеми у профільному законодавстві, тобто в законі "Про вибори" та "Про політичні партії". Бо ця декларативна норма в законі про олігархів пуста та нічим не підкріплена.

Чому НАЗК зупиняла виплату держкоштів трьом парламентським партіям 

Наприкінці 2020 та на початку 2021 році НАЗК зупиняло виплату держкоштів трьом парламентським партіям: "Слузі народу", "Голосу" та "Батьківщині". У трьох випадках виникали сумніви стосовно того, чи надавалися реально послуги, які були сплачені гроші чи не надавалися. 

Наприклад, "Батьківщина" у позавиборчий період замовила друкованих матеріалів на 14 мільйонів гривень, і це насправді дуже велика сума, яка в кілька разів менша за суму коштів, яку офіційно "Батьківщина" витратила на друк на виборах а також ми всі період. Тому виникали реальні сумніви стосовно того, чи були взагалі ці друковані матеріали."Батьківщина" зуміла формально довести, що ці послуги були надані. Схожа ситуація була з "Голосом". У "Слуг народу" було багато формальних помилок у звіті, зокрема вони подали не ту форму і повидаляли зайві колонки, а також були сумніви, чи надавалися послуги за реальною ринковою ціною і чи не забагато партія заплатила за ті чи інші послуги. 

Станом на зараз фінансування було відновлено. У випадку зі "Слугою народу" та "Батьківщиною" воно було відновлено через подачу уточнених звітів, а у випадку з "Голосом" через суд, коли партія подала у суд на НАЗК, і там як запобіжний захід було використане поновлене державне фінансування.

Фото: УНІАН