Від двохсот до тисячі доларів: за скільки продаються українські медіа? Коментують експерти

Від двохсот до тисячі доларів: за скільки продаються українські медіа? Коментують експерти

Про те, як, хто і за скільки підкуповує журналістів, а хто і чому лишається непідкупним, в ефірі Українського радіо розповідають журналістка Альона Романюк, ведучий YouTube-каналу "Зупини лося" Костянтин Андріюк та голова Інституту масової інформації Оксана Романюк.

0:00 0:00
10
1x

23-го серпня під Києвом трапилася ДТП. Ймовірно, спричинив цю трощу депутат фракції "Слуга Народу" Олександр Трухін. Після оприлюднення інформації про ймовірність участі депутата, десятки ЗМІ почали видаляти це повідомлення на своїх ресурсах без пояснень своїм читачам та слухачам. 

Що не нормального в тому, що журналісти оприлюднюють інформацію, а потім її видаляють?

"Ця ситуація має 2 неприємні явища: корупція в медіа та ознаки цензури. Корупція, бо за зняття матеріалу журналістам пропонували різні суми: від 200 до тисячі доларів. Якщо медіа готові за гроші видаляти інформацію, то йому довіряти не можна, адже воно керується не професійними стандартами, а тому, хто більше заплатить і навряд чи воно достовірно інформує громадян про події своєї країни. Друге негативне явище — цензура. Якщо дійсно було розіслано лист з проханням до власників медіа прибрати критичну згадку про представника партії "Слуга народу", то це дуже кричущий факт", — вважає Оксана Романюк.

Яка є остання достовірна інформація стосовно цієї ДТП?

"Все, що було оприлюднено з початку — підтвердилося. За кермом дійсно був представник партії "Слуга Народу" Олександр Трухін. Також підтвердилося те, що поліцейські виявили у нього ознаки сп’яніння. Але є один нюанс: коли трапляється ДТП з потерпілими, всі учасники мають пройти медичне обстеження, незалежно від того чи присутні ознаки сп’яніння, адже автоматично відкривається кримінальна справа", — зауважив Костянтин Андріюк.

Про одного з потерпілих Лучано Луччі керівника комітету арбітрів УАФ

Костянтин Андріюк розповідає, що Лучано Луччі доставили до швидкої допомоги однієї з лікарень, де він пролежав певний період:

"Я чув, що ушкодження у нього по лінії нейрохірургії, відбулося нейрохірургічне втручання. Тому, гадаю, він отримав ушкодження середньої важкості, а, можливо, і високої. Лучано Луччі не показують і ніхто не описує його стан. Тобто це теж, з боку Футбольної Асоціації замовчується. Можу припустити, що найбільше постраждали працівники УФА - водій, штатний водій, офіційний перекладач Лучано Луччі і сам футболіст. Цікаво як ці люди свідчитимуть, адже керівник УАФ Андрій Павелко в дуже дружніх стосунках із "командою Зе" і всіляко демонструє свою прихильність до нової сучасної влади. Має бути розслідування, але яким воно буде? Ми побачили понад 3 десятки сайтів, солідних видань, таких як інтернет-видання "Сегодня", Обозреватель, газета "Факти" — всі познімали новину. Коли відновили видалені матеріали, то побачили, що водій Lanos сказав, що у його дитини підозра на закриту черепно-мозкову травму. І тут мама дитини заявляє на всю країну, що усе гаразд і всі неушкоджені. І далі вона ніби підкреслює, що на них не було жодного тиску. Не здивуюся, якщо завтра цей водій Lanos заявить про те, що це він вчинив цю ДТП."

Чому журналісти масово видаляли цей матеріал?

"Першими на цю тему почали писати журналісти інформаційної агенції "Центр новин", висвітлювали її. І більшість журналістів, до підняття цієї ажіотажної теми, брали інформацію звідти або з ресурсів, які на них посилалися. Як на мене, це — зачищення інформаційного простору. Є докази, що частині журналістів та медіа розсилали так звані "листи щастя" від різних комунікаційних агенцій і від людей, які називають себе піарниками чи чорними піарниками із пропозицією зняти новину за певну суму, за нашими даними від двохсот доларів і вище. Частина медіа зняли ці матеріали не через гроші, а через редакційну політику, але більшість, на мою думку, саме через фінансове питання", — прокоментувала Альона Романюк.

Що таке "джинса" і чим вона погана?

""Джинса" — це коли під виглядом новин намагаються маніпулювати аудиторією. Приклад цього ми побачимо якраз із депутатом Трухіним. Коли за певну суму або ставлять певну, наприклад, комплементарну інформацію, або ж знімають критичну. Зараз на українському ринку процвітає комерційна джинса, коли під виглядом новин просувається реклама компаній. І медіа, яке ставить таку інформацію, не поважає свою аудиторію, порушує норми закону реклами, адже вся реклама повинна бути промаркована. Оплата за це може проводитися різними способами. Наприклад, ми помічали, що політичні партії скидали гроші на якісь ФОПи і потім у звітах вказували, що вони сплатили ФОПу за певні інформаційні послуги", - відповіла Оксана Романюк.

На що слухачам і глядачам орієнтуватися при виборі певних ЗМІ? 

"Я би рекомендувала аудиторії знайти в Інтернеті список із тих 30-ти медіа, які зняли ту новину про Трухіна зі своїх ресурсів і розуміти, що вони готові прибирати матеріали або за гроші, або внаслідок тиску на редакційну колегію", — порадила Оксана Романюк.

Чому не можна знімати новини з ресурсів?

"Якщо новина стоїть, отже вона пройшла певну перевірку. Якщо якась частина новини не була підтверджена, ЗМІ мало би це прокоментувати, але не прибирати усю новину. Це — грубе порушення. Я би хотіла, щоб українські чесні медіа не дали цій історії забутися в інформаційному шумі і докопалися до правди. Це — справа честі, адже було нанесено колосальний удар по довірі до медіа", — відповіла Оксана Романюк.

Наскільки журналісти можуть розраховувати на підтримку суспільства та органів правопорядку, якщо отримують певні погрози щодо оприлюднення матеріалів?

"На жаль, ситуація з безкарністю — тривожна. Ми зафіксували за 7 місяців цього року 111 випадків порушень свободи слова і 80% цих випадків — фізична агресія щодо журналістів. Лише в серпні було 5 побиттів журналістів. Станом на сьогоднішній день розслідується тільки 7% від усіх зареєстрованих справ, а в суді ситуація ще гірша. Важливо, щоб аудиторія якісно підтримувала журналістику: треба дивитися і слухати суспільного незалежного якісного мовника, а також фінансово підтримувати. В усьому світі медіа починають продавати інформацію через передплати: якщо аудиторії потрібна якісна інформація, то вона має заплатити за неї якусь мінімальну суму. Ну і, звісно ж, фільтрувати інформацію", — пояснила Оксана Романюк.

Фото: Українське радіо