Про те, як карантин впливає на роботу НАЗК
Звичайно, карантин, через Covid-19, впливає негативно на діяльність Національного агентства. У нас постійно 10-20 працівників перебувають на самоізоляції. За моїм наказом, всі працівники пересуваються дотримуючись маскового режиму, після кожного спалаху хвороби у тому чи іншому підрозділі ми проводимо обробку приміщень. Судячи з високої оцінки, наданої Національному агентству з боку Конституційного суду, роботи це не гальмує.
Про антикорупційну стратегію
Україна без корупції — це реально. Антикорупційна стратегія розрахована на 2020-2024 рр., але завдання "Україна без корупції" більше, ніж її часові рамки. Антикорупційна стратегія окреслює роботу всіх органів влади і, мені здається, якби на жовтень цього року вона була ухвалена, в державі її немає з 2018 року, можливо б ми не мали того рішення, яке було 27 жовтня. Чому? Тому що в державі відсутній документ, який визначає, в якому напрямку має рухатися кожен державний орган. Це стратегія про 5 основних принципів: по-перше, припинення тих функцій, які вона не може ефективно виконувати без корупції; по-друге, цифровізація всіх функцій ( чим займається Міністерство цифрової трансформації) з громадянами і бізнесом; по-третє, законні альтернативи антикорупційним практикам, бо ми розуміємо, що корупція існує там, де немає альтернативи, щоб отримати ту чи іншу послугу від держави чи органів місцевого самоврядування; по-четверте, формування нульової толерантності до корупції; по-п’яте, — це те, що очікує все суспільство — забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію. Це 5 основних антикорупційних стратегій в кожній сфері, там 8 сфер, де запропоновано конкретні заходи того, щоб долати корупцію: охорона здоров’я, оборона, державний приватний сектор економіки, податки митниці і невідворотність відповідальності за корупцію.
Про механізми реалізації стратегії
Дійсно, це декларативний документ і будь-яка стратегія — це, в першу чергу, декларативний документ. Яким чином вона сформульована? Сформульована проблема, наприклад, як каже пан Поляков, про те, що корупціонери не сидять в тюрмах. Відповідь на це запитання: як зробити так, щоб це відбулося? Відповідно до Закону України про запобігання корупції, після затвердження Парламентом антикорупційної стратегії, під кожний декларативний пункт уряд затверджує програму дій з конкретним виконавцями, чіткими термінами і показниками, які необхідно зробити. Тому очевидно, що сформульовано декларативно ці норми, тому що це не класичні юридичні норми, не класичний юридичний документ. Саме такою є попередня стратегія, яка єдиний раз була в Україні, в 2014-2017 рр..
Про вироки стосовно порушників
Національне агентство з питань запобігання корупції було створено у 2016 році. Я приступив до виконання обов’язків 15 січня 2020 року. Фактично в НАЗК не велася статистика, яка могла б показати результати його діяльності. Можу сказати, що з 15 січня ми направили до правоохоронних органів приховані матеріали на суму понад майже мільярд гривень — це, здається, 49 матеріалів в НАБУ та інші органи. Ми розпочали 1006 перевірок, з яких 460 закінчили, встановили 95 фактів вчинення злочинів відповідними посадовими особами, зокрема, міністрами колишнього і нинішнього урядів. Також встановили ознаки вчинення злочинів недекларування інформації у 2 суддів Конституційного суду. Щодо конкретних рішень, ми склали протоколи про адмінпорушення стосовно 24 депутатів, 13 з яких розглянуто і притягнуто до відповідальності.
Про те, коли можновладців будуть притягувати до відповідальності
Це дуже слушне питання. Свідченням того, що Антикорупційні органи почали ефективно діяти є те, що ми фактично в травні почали перевірки декларацій і уже за 5 місяців у нас визнали відповідні норми закону неконституційними. Хочу сказати, що стаття про недостовірне декларування — дуже ефективна стаття. Тому, що кожен четвертий вирок Антикорупційного суду був по цій статті: троє суддів, колишній директор “Львівського бронетанкового заводу”, заступник керівника Державного архіву.
Про ефективність законодавства
Ми закрили доступ до реєстру декларацій. Але своєчасними заходами, вжитими Радою національної безпеки і охорони України, оскільки це дійсно їхнє питання, тому що це частина міжнародних угод, укладених у тому числі з Європейським Союзом, то завдяки РНБО і решенню Уряду ми відкрили доступ до нього. Зараз оскаржується Товариство "Алтаюр", оскільки нам відомо з преси, бо до нас не дійшла відповідна заява. Оскаржується в адміністративному суді відкриття цього реєстру. Тому це тимчасовий захід може бути.
Про ТОВ "Алтаюр"
Про те, що дружина власника ТОВ "Алтаюр" працює в Конституційному суді я дізнався на сайті КСУ буквально кілька хвилин тому. Я наполягаю на тому, що ці факти мають бути предметом розслідування, в рамках того кримінального провадження, яке є по колишньому керівництву Національного агентства і ТОВ “Алтаюр” у відповідних правоохоронних органах.
Про рішення Конституційного суду щодо Антикорупційної реформи
Це цілеспрямована атака на Антикорупційні органи, як я вже сказав. Перше рішення — скасування НАБУ позиватися до суду. Друге рішення КСУ — скасування статті про незаконне збагачення, яке дозволило багатьом уникнути відповідальності і закрити відповідні справи в судах. Потім скасування Указу Президента про визнання неконституційним призначення директора НАБУ. Наступний — норми Закону України про НАБУ про право призначення Президентом директора НАБУ, що поставило під сумнів Президента призначати директора ДБР. А щодо мотивів цього рішення, вони написані в цьому рішенні, дуже влучно сьогодні депутат Німченко сказав: "Тому що ніхто сьогодні не має права посягати на суверенітет судової влади." Тобто судова влада фактично, у цьому рішенні це і написано, хочу пояснити, що суверенітетом володіє лише держава і народ, як єдине ціле, судова влада не існує окремо від держави, але він дуже влучно сказав. Зараз Конституційний суд сформував концепцію суверенітету віддільності, ніби судова влада має окремий суверенітет, окремий від держави.
Про рішення КСУ стосовно закриття декларацій і скасування перевірок по відношенню до суддів
Вихід з ситуації може знайти тільки єдиний легітимний орган влади в Україні, який черпає своє повноваження виключно від народу — це парламент. Але при будь-якому рішенні парламенту відновити те, що фактично ліквідував Конституційний суд, в спосіб, який унеможливлює подвійні трактування закону, можливе лише за умов зміни рішення КСУ. Такі процедури законом передбачені. Таких прецедентів не було. Не було таких прецедентів як відбувся 27 жовтня, не було прецедентів як 29 серпня, здається, коли акт індивідуальної дії про призначення директора НАБУ Конституційний суд скасував. Це питання не пана Ситника. Це питання основоположних принципів права. Конституційний суд за весь час свого існування казав, що індивідуальні акти не можуть бути предметом оскарження, і тут раптом відмовляється від своєї практики. В рішенні по НАБУ Конституційний суд каже: "В НАБУ є сумніви щодо легітимності, тому що це має бути центральний орган виконавчої влади, бо Конституція іншого не каже." В рішенні по НАЗК КСУ пред’являє претензію парламенту, чому цей орган є органом виконавчої влади, він має бути незалежним. Тобто рішення, які були прийняті за останні два місяці, одне одному суперечать. Як вийти з ситуації щодо рішення Конституційного суду? Це не політичний, а юридичний коментар. Стаття 95 про Конституційний суд передбачає, що КСУ може поправити описки в рішенні Конституційного суду. Найпростіший спосіб — прибрати частку "не" в статтях, де написано "Не відповідають Конституції". Другий спосіб, відповідно до статті 92 про Конституційний суд, де КСУ може змінити своє рішення у двох випадках: перший — у випадку зміни нормативного правового регулювання, другий — у випадках пов’язаних з необхідністю захисту прав і свобод громадян у виконаннях міжнародних зобов’язань України. Громадяни мають право на доброчесну публічну службу.
Про позов до НАЗК від першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова
Інформація про конфлікт інтересів вперше з’явилася у публічному доступі і надійшла до НАЗК не за його ініціативою. Пані Венедіктова, яка зараз є Генеральним прокурором, до того як у НАЗК з’явилися будь-які документи, видала наказ, яким констатувала, що у її заступника, пана Бабікова, є конфлікт інтересів. Не НАЗК винайшло цей конфлікт або констатувало його наявність. Тому, якщо пану Бабікову і позиватися, то до свого колишнього керівника, нинішнього Генерального прокурора, Ірину Венедиктову. Ми здійснювали всі заходи для того, щоб цей конфлікт не реалізувався і не було підстав для складання протоколу. Пан Бабіков не перебуває в трудових відносинах з Національним агентством, тому ми не можемо коментувати обставин його звільнення.
Фото: Українське радіо
