За 2023 рік подано майже 238 тисяч декларацій — НАЗК

За 2023 рік подано майже 238 тисяч декларацій — НАЗК

До Реєстру НАЗК уже надійшло майже 238 тисяч декларацій за 2023 рік, а це близько третини від очікуваного обсягу. Таку статистику навела керівниця Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції Юлія Кулікова. В інтерв'ю Українському Радіо вона розповіла про особливості цьогорічної кампанії декларування, акцентувала на топ-порушеннях. А також нагадала про відповідальність за несвоєчасне або недостовірне декларування.  Крім того, як повідомила Кулікова, з 8 березня нинішнього року НАЗК почало реалізувати новий проєкт через застосунок "Дія", щоб полегшити декларанту процес збору інформації про членів сім'ї. 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Ілюстративне фото НАЗК

За 2021-2022 рік до реєстру подано майже 1,3 млн декларацій

– Подати декларацію за 2023 рік потрібно до 31 березня. Нагадайте, хто це має зробити?

Починаючи з 12 жовтня 2023 року декларування в Україні знову стало обов'язковим. До 31 січня завершились кампанії декларування за 2021-2022 роки. І наразі триває кампанія декларування за 2023 рік, яка завершується 31 березня. Законом було визначено, що з відновленням декларування є певні категорії декларантів, для яких відтерміновано обов'язок подавати декларації на 90 днів після завершення чи скасування воєнного стану. Це для військовослужбовців, для осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, для декларантів, які виконують повноваження в зоні активних бойових дій, для членів сімей. І це є дуже важливим аспектом кампанії декларування 2023 року, оскільки раніше не було таких обставин, відповідно, не було таких змін. Хотіла би звернути увагу, що законодавець визначив нові категорії декларантів  – це члени ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК (військово-лікарська комісія, медико-соціальна експертна комісія, лікарсько-льотна комісія, лікарсько-консультативна комісія – ред.). Окремі декларанти взагалі втратили статус – це величезна кількість посадовців, юридичних осіб публічного права. 

– Наскільки активно подають декларації люди, які належать до перелічених категорій? 

За тими кампаніями, які завершилися за 2021-2022 рік, до Реєстру подано майже 1,3 мільйона декларацій. І вже за 2023 рік подали майже 238 тисяч декларацій, а це близько третини. Але кампанія декларування триває, ще два тижні декларанти мають для того, щоб подати декларації. Очікуємо, що буде навантаження. Тому звертаємо увагу декларантів не зволікати з цим процесом, оскільки величезна кількість будуть намагатися подати декларації одночасно.

–  А які особливості кампанії цього року? 

Крім відтермінування, для кампаній, які будуть припадати на воєнний стан, на законодавчому рівні визначена ще можливість не вказувати в декларації повну адресу одного об'єкта нерухомості за кордоном, де фактично проживають члени сім'ї декларанта. Але тут важливий аспект – треба вказати країну і регіон, і можна не вказувати вулицю, будинок і так далі. Але після завершення воєнного стану декларанти матимуть обов'язок подати декларацію з повними даними про адреси перебування їхніх членів сім'ї за кордоном. Це важливий аспект, він новий і діє тільки під час воєнного стану. 

Топ-4 порушень, притаманних усім кампаніям декларування

–  Які типові порушення декларантів?

Наразі ми розпочали перші 243 повні перевірки. Оскільки вони почались тільки в січні і зараз тривають, то перші результати ми будемо мати, сподіваюсь, наприкінці вже цього місяця. І будемо звітувати. Але з досвіду можу сказати, що є топ-4 порушення, які притаманні всім кампаніям декларування. Це не зазначення інформації про нерухомість, особливо там, де люди користуються майном. Вони забувають вказувати в декларації про транспортні засоби, якими вони користуються. Дуже часто декларанти не вказують вартість об'єктів, які їм належать. Не вказують окремі види доходів, наприклад, прощений борг, подарунки і так далі. І найголовніше, на цьому хочу зосередити увагу, – це декларування неіснуючих активів. Наприклад, вони вказують готівку або криптовалюту, яка в них відсутня. Це основні порушення, за які може бути передбачена відповідальність. 

– А для чого декларувати те, чого немає? 

Для того, щоб потім, напевно, виправдати свої придбання майна. Вказати, наприклад, що були залишки, умовно, 500 тис доларів, потім придбати будинок і таким чином виправдати купівлю певного майна. Але це дуже хибний шлях і за нього є покарання. 

– Як перевіряється все задеклароване? Як ця процедура відбувається?  

По-перше, всі подані декларації проходять систему логічного та арифметичного контролю, порівняння з даними в Реєстрах, потім порівняння даних всередині декларації з попередніми деклараціями. Відповідно, застосовуються певні правила і формули. І це все робиться автоматизованим шляхом. Після того, як ідентифікуються ризики і такі порушення, то декларації з найвищим корупційним ризиком перші потрапляють на повну перевірку. Це наш новий ризик-орієнтований підхід, про який ми вже неодноразово говорили.

Це одна із найскладніших звітностей

–  Якою є відповідальність за неподання декларації чи недостовірне декларування?

За неподання декларації передбачена кримінальна відповідальність. Особа може бути притягнута до відповідальності і на неї накладено штраф аж до 59,5 тисяч гривень або з обмеженням волі до 2 років, або навіть з позбавленням волі на 1 рік. 

За несвоєчасне подання передбачена адміністративна відповідальність. Незважаючи на те, що розмір штрафу досить невеликий, хочу звернути увагу на те, що таке правопорушення пов'язане з корупцією і особа, яка притягується навіть до адміністративної відповідальності, потрапляє в так званий Реєстр корупціонерів. І, у зв'язку з цим, в подальшому може мати обмеження щодо прийняття на державну службу і інші дуже негативні наслідки. 

За недостовірне декларування передбачена кримінальна та адміністративна відповідальність. Це залежить від розміру недостовірних відомостей. Кримінальна відповідальність може тягнути за собою штраф до 68 тисяч і обмеження або позбавлення волі до 2 років. А адміністративна відповідальність передбачає накладення штрафу до 42,5 тисяч гривень і відповідними наслідками – це потрапляння в Реєстр корупціонерів і обмеження, пов'язані з набуттям права обіймати посади в органах держави. 

– Часто чуємо, що процес заповнення декларації для багатьох – це щось немислимо складне. Чому так і які новації для його спрощення було запроваджено? 

Декларування в Україні немає аналогів в світі. Це одна з найскладніших звітностей і величезна кількість людей має обов'язок її подавати для забезпечення прозорості влади. Коли цей процес в 2015-му році був започаткований, він виглядав як величезне напруження. Оскільки і Реєстр повільно працював, і не було досвіду, і не було правових позицій Агентства з цього приводу. Технічно це виглядало дуже складно, оскільки ми ще не мали тих інструментів для допомоги декларантам, які маємо зараз. 

По-перше, ми реалізували в формі декларації можливість створювати чернетку декларації на основі попередньо поданої. І в один клік в нову декларацію переносяться абсолютно всі відомості, які були занесені в попередню декларацію. Задача декларанта – уважно переглянути дані, видалити не актуальні, і додати ті, які з'явилися в новому звітному періоді. І це вже величезний плюс і економія часу, і це було дуже позитивно сприйнято декларантами. 

Друга новація, яку ми впровадили і майже півмільйона декларантів нею вже скористались. Ми впровадили в Реєстрі декларації таку функцію як "Дані для декларації" і реалізували для декларанта збір інформації, яку НАЗК може отримувати автоматизовано з реєстрів і баз даних, до яких ми підключені. Ми збирали таку інформацію за ініціативою самого декларанта і передавали її на стадії створення чернетки. Декларанту залишалось лише переглянути її і актуальні дані перенести з цієї довідки в чернетку декларації. Це також дуже проривна історія, оскільки декларант економить час, не збирає витяги і довідки. Тим більше, що ми застосували формули і мінімізували кількість помилок навіть при арифметичному додаванні сум.

                                                         Юлія Кулікова. Фото: Укрінформ 

Ми започаткували новий проєкт через мобільний застосунок "Дія"

 – Чи є якісь спрощення для членів родини декларанта?

З 8 березня ми започаткували новий проєкт. Ми його реалізували через мобільний застосунок "Дія". Тепер декларант може отримати підтвердження статусу члена сім'ї людину, яку він вказує членом сім'ї, і отримати від нього погодження на збір інформації. Все, що потрібно – це просто в "Дії" члену сім'ї підтвердити, що він погоджується з тим, що він дійсно є членом сім'ї людини, яка запитує, і погоджується на збір даних. Все решта ми зробимо за вас.

– На що треба особливо звернути увагу членам родини, які дозволяють передачу своїх даних декларантам? 

Перше. Для того, щоб отримати таку можливість, членам сім'ї потрібно бути користувачами "Дії". 

Друге. Члени сім'ї мають бути з реєстраційним номером облікової картки платника податків, тобто мати ІПН  (індивідуальний податковий номер – ред.) для своєї ідентифікації. 

Третє. Декларант через портал Реєстру декларацій робить запит в "Дію". Не з "Дії" в "Дію", а з Реєстру декларацій, вказуючи прізвище, ім'я, по-батькові і податковий номер особи, яку він хоче вказати членам своєї сім'ї, направляється  push-повідомлення. Важливо знати, що це повідомлення активне тільки 24 години. Тому варто попередити члена сім'ї про те, що він отримає таке повідомлення, і що він має з ним зробити. Якщо член сім'ї погоджується, то відповідне повідомлення повертається в Реєстр декларацій, і запускається збір даних. Якщо член сім'ї ігнорує таке повідомлення, або відхиляє його, то для декларанта буде обмеження по збору таких даних. Ми зберемо інформацію лише по декларанту і не зможемо йому допомогти зібрати інформацію по членах сім'ї. Декларант може ініціювати таке повідомлення в "Дію" 3 рази. І якщо тричі член сім'ї його не погодить, ми не будемо збирати такі дані. 

Що важливо знати для членів сім'ї? Інформація про них буде захищена, оскільки буде збиратись виключно в обсязі, який потрібен для заповнення декларації, передана виключно декларанту в його персональний захищений кабінет Реєстру, і подана виключно в тому виді, в якому можна використати для заповнення декларації. Тобто використати цю інформацію для іншої мети неможливо. 

– Чи може сам декларант кілька разів сформувати дані для декларації, якщо щось забув?  

Довідка може формуватись один раз, оскільки тут декларант не може нічого забути. Він може тільки натиснути кнопку "сформувати довідку" і всі запити в Реєстрі будуть спрямовані автоматизовано, зібрана інформація і передана йому. Ми розуміємо, що декларанти можуть мати таку потребу, щоб сформувати декілька разів. Наразі це технічно неможливо, але ми працюємо над цим. Це наше наступне завдання для спрощення. 

– Які ще новації найближчим часом очікуються в декларуванні?

Наразі команда НАЗК працює над виконанням вимог закону в частині автоматизованого заповнення чернетки декларації. У нас над цим працює ціла команда. І ми плануємо в жовтні цього року реалізувати норму закону, яка зобов'язує нас допомогти декларантам перенести інформацію в чернетку. Принаймні частково, яка є в оцифрованому вигляді в Реєстрах. 

Система декларування в Україні не має аналогів

– Що у світі кажуть про нашу систему декларування?

Система декларування в Україні не має аналогів і позитивно сприймається тими країнами, які своїм шляхом обрали прозорість влади і боротьбу з корупцією. Це дуже дієвий інструмент і всі країни, політика яких націлені на боротьбу з корупцією, схвально сприймають цей вид підзвітності. Більше того, є окремі країни, які впровадили декларування всіх громадян, а не тільки публічних службовців. Тому є країни, які трохи пішли вперед, але в них трохи спрощена система подачі декларацій і вони в паперовому вигляді. Така звітність, яку подають наші публічні службовці, повторюсь, аналогів немає.