Мобільний додаток

Річниця початку роботи депутатів дев'ятого скликання. Як Рада змінилася за цей рік?

31.08.2020 р., 17:23

Четверта сесія Верховної Ради України дев'ятого скликання розпочнеться 1 вересня 2020 року і триватиме до 22 січня 2021 року. 29 серпня ж виповнився рік як перша сесія дев’ятого скликання відпрацювала свою річну роботу. Що депутати встигли зробити та наскільки ефективною була робота різних політичних сил, розповідає Євген Магда, директор Інституту світової політики.

Програма:
Ведучі:

На думку Євгена Магди: "У перший робочий день Верховної Ради парламентарі були готові працювати зранку до ночі, очі горіли, прагнення було. Всіх викинули, Луценка викинули, уряд викинули, Гончарука завели для того, щоб на початку березня і його викинути. Багато було цікавого, насправді.

Друкарський станок – це рефлексія на шалений принтер стосовно Державної Думи Російської Федерації, тому що Верховна Рада, насправді, далеко не перша, хто сформував одноосібну парламентську більшість, тобто де одна фракція має парламентську більшість, – так само є в Росії, Грузії, Угорщині, нижній палаті Польщі та інших країнах. Але справа ж не в тому. Є банальна фраза, що демократія – це процедура. Коли реєструються закони, а потім зразу ухвалюються рішення про спрощений порядок їх розгляду, то нічого хорошого в цьому не може бути. Те, що відбулося рік тому, відбилося на подальшій долі парламенту. Нагадаю, що тепер від 29 числа він може бути розпущений за появи формальних приводів. На сьогоднішній день Верховна Рада втратила свій імунітет, який мала як достроково обраний парламент протягом першого року роботи".

Експерт додає, що за результатами роботи монобільшості партії Володимира Зеленського ситуація змінилася, хоча говорити про існування монобільшості вже формальних підстав немає. Ті закони, які відносять до активу Верховної Ради дев’ятого скликання – закон про ринок землі та банківський закон, який забороняє повертати фінансові установи їх колишнім власникам, – фракція "Слуга народу" не могла б ухвалити без допомоги інших парламентських сил, зокрема "Європейської солідарності" та "Голосу".

Читайте більше: Конфлікт інтересів та відсутність монобільшості: яким буде новий парламентський політичний сезон

"Навіть підвищення мінімальної зарплати на 277 гривень до круглої цифри у 5000, хоча воно набрало понад 300 голосів, теж колективне рішення. З формальної точки зору, будь-яке позитивне рішення Верховної Ради – це рішення всього парламенту. Власне, на це й існує парламентаризм. Але, зазвичай, голосування проходять відкрито і ми можемо побачити, наскільки ефективною є партія влади, яка вперше в українській історії сформувала монобільшість".

Євген Магда зауважує: "Коли робота будується за принципом "хапай мішки вокзал рушає", то нічого хорошого з цього не виходить. Для мене тривожний дзвіночок був у тому, що нова парламентська більшість навіть розсадку у Верховній Раді зробила в такий спосіб, щоб зайняти місця найближче до трибуни. Те, що у фракції "Слуга народу" більшість в усіх профільних парламентських комітетах – це об’єктивна реальність, тому що у них більшість в парламенті. Але така дискримінація опозиції ні до чого хорошого не призводить, і я думаю, що не призведе".

"У нас є проблеми в системному парламентаризмі. Це не провина Верховної Ради, а відображення стану нашого суспільства, яке вважає, що і парламентарям, і президенту, і уряду не вистачає лише "чарівної палички" для того, щоб швидко все зробити. Насправді, це не так".

На запитання, чи піде Зеленський на розпуск Ради заради рейтингів, експерт відповідає: "Розпуск Верховної Ради – це суттєвий ризик. Різні соціологи показують, що "Слуга народу" знову потрапить до Верховної Ради, але не забувайте, що вже ухвалено новий виборчий кодекс і вибори можуть проходити виключно за відкритими партійними списками. З партійними списками у "Слуги народу" є проблема і цю проблему ми побачимо вже на місцевих виборах 25 жовтня. Є низка інших політичних партій, які проходять – це і ОПЗЖ, і Європейська Солідарність, і Батьківщина. Решта, на думку соціологів, до прохідного бар’єру у 5% не дотягують, але це теж не вирок, тому що під час виборчої кампанії можливі різноманітні сюрпризи. Для Володимира Зеленського має відбутися дуже драматичний виклик, який змусить його розпустити Верховну Раду, тому що відправити у відставку уряд Дениса Шмигаля йому, я думаю, набагато легше".

Серед непопулярних рішень, на які може наважитися Верховна Рада, експерт називає бюджет на 2021 рік та врегулювання питання місцевих виборів. "Тут серйозний виклик, тому що Леонід Кравчук приніс до Верховної Ради з ТКГ ініціативу скасувати пункт постанови парламенту, який забороняє проведення місцевих виборів на території ОРДЛО".

"Осінь буде дуже непростою, тому що темпи поширення коронавірусу не падають. Грошей в антикоронавірусному фонді більше не стає. Проблеми будуть серйозними", – підсумовує експерт.

Фото: УНІАН

Річниця початку роботи депутатів дев'ятого скликання. Як Рада змінилася за цей рік?

Новини по темі