Мобільний додаток

Які погодні аномалії чекають на Україну цього літа та як на це впливає кліматична криза

28.05.2020 р., 18:25

За деякими даними літо 2020 року обіцяє бути примхливим: зливи, гради, шквали і посуха. Погода буде дуже нестабільною – від спеки до холоду, і навпаки. Про те, чого чекати від погоди цього літа, у ефірі Українського радіо розповіла керуюча директорка 350.org в регіоні Східної Європи, Кавказу та центральної Азії Світлана Романко.

"Я хочу нагадати усім, що погода – це, перш за все, клімат. Там, де кліматичні умови, – там і кліматична криза, оскільки ми бачимо, що відбувалося і відбувається в Україні. Наприклад, лютий став найтеплішим місяцем, вперше за 140 років спостережень календарної зими в нас не було. Дуже мала водність спостерігається на усій території Україні і вперше у нас не буде щорічної весняної повені, яка іноді приносила дуже багато збитку, особливо на Закарпатті та Івано-Франківщині. Через це потрібно адаптуватися, тим більше, ми бачимо підпали, які частішали та впливали на якість повітря. Також ми бачимо пилові бурі – явище, яке геть було не типовим", – розповідає експертка.

Виходячи із коронакризи, яка триває зараз, саме час поговорити, як ми будемо боротися із кліматичною кризою. Науковці Всесвітньої організації охорони здоров’я говорять, що кліматична криза стане ще гіршою, що вдарить по населенню, погоднім умовах, продовольчій безпеці і по кількості робочих місць. Саме тому, потрібно вже щось робити. Зараз знову розділяють раніше об’єднане Міністерство енергетики та захисту довкілля України, оскільки визнано, що його робота була неефективною. Питання охорони довкілля не підіймалося та отримало незаслужено менше уваги.

"Очікуємо, що коли буде здійснено процес роз’єднання міністерство, можливо, нове міністерство зможе вкласти більше сил у довкілля та розробити нам не лише стратегію скорочення викидів ефективну, а й розробити стратегію адаптації до зміни клімату, яку зможуть використовувати у різних містах, містечках та селищах України", – зауважує Світлана.

Кліматологиня Віра Балабух раніше передбачила, що цього літа, особливо в червні ми спостерігатимемо різкі зміни погоди - "день у майці, день у куфайці". Світлана Романко додає: "Це є наслідком, фактично, коливання і різкої зміни температур. І в науці кліматології, і загалом в загальній екології не є нормальним явищем, коли існує різкий перепад температур з екстремально теплих в екстремально холодні. Це погано відображається на здоров’ї людей з серцево-судинними захворюваннями".

За словами народного синоптика Володимира Деркача, в червні на Україні очікують шквали гради дощі, а до кінця місяця опадів поменшає і стане тепло, у липні буде спекотно, опадів буде небагато, а серпень буде дуже спекотним. Втім, експертка зауважує, "що народні прикмети – це наше культурне надбання, але зараз ми живемо в час нових реалій і будуть формуватися нові прикмети, які не будуть відповідати тим, що були раніше. В нас ніколи не було прикмети "чекай в травні заморозку, який знищить твої посіви". Реальність є так, що нам, на жаль, треба буде переадаптовуватися, змінювати прикмети та свою реакцію на них".

Нещодавно вчені Київської бізнес-школи економіки провели дослідження, в якому порахували, що Україна вже за три місяці карантину втратила 53,5 млрд доларів, що є третиною ВВП за рік. Існує загроза, що держава буде нехтувати питаннями екології на користь отримання прибутку.

"Як правило, завжди в такому випадку влада рятує саме економіку, жертвуючи довкіллям та соціумом. Щоб цього не сталося, існує стратегія справедливого відновлення. Воно зараз обговорюється в усьому світі поряд з наслідками коронавірусної та кліматичної кризи, оскільки ми можемо негативно впливати, але відмінити ті явища, які вже відбуваються, не можемо. Справедливе відновлення включає повну перебудову нашої існуючої системи господарювання економіки, яка буде називатися циркулярною. Це вже робить Євросоюз, який прийняв зелену нову угоду. Вчора ЄС оприлюднив новий план справедливого відновлення на 2020-2027 роки, де передбачає 750 млрд євро, щоб побудувати зелену економіку та вивести економіку країн з кризи. Певна частина коштів буде доступна і Україні як поки що не асоційованому члену ЄС, але з перспективою відповідної допомоги, щоб Україна змінила свою економіку, яка є однією з найбільш енергоємних у світі, на зелену. Ми як організація написали листа прем’єр-міністрові про справедливе відновлення".

Попри повідомлення про позитивний вплив карантину на клімат, експертка зауважує: "Ефект від короткочасного призупинення економічної діяльності, руху транспорту, підприємництва сумнівний. Насправді, в Києві ситуація жахлива, тому що тут дуже сильно спалюють вугілля на ТЕЦ". Світлана додає, що варто переходити на виробництво зеленого водню, адже він дозволяє виробляти більше енергії з нульовими викидами.

"Минулого року 7 міст України оголосили про фактичний стовідсотковий перехід на відновлювальні джерела. Втім, поки що державна політика не дає можливості цього їм зробити, оскільки немає державної підтримки, стабільного інвестиційного клімату".

"95% науковців всього світу визнали і підтвердили своїми підписами, теоріями, документами та звітами, що існує зміна клімату і вона є катастрофічною. Ми повинні зважати на наукові докази, які в цифрах, фактах детально розказують, що ми втратимо, як буде виглядати кліматична криза та скільки в нас буде сотень-тисяч біженців навіть в Україні, а південні території може затопити, якщо будуть так змінюватися погодні умови. Економіку потрібно до цього адаптувати".

Фото: УНІАН

Які погодні аномалії чекають на Україну цього літа та як на це впливає кліматична криза

Новини по темі