Мобільний додаток

Віра в кіно. Рецензія на серіал "Неортодоксальна"

30.05.2020 р., 15:19

У новій регулярній рубриці несувора, але прискіплива кінокритикиня та ведуча Віра Сивачук коротко, легко і ду-у-уже суб'єктивно розповідає про вподобані фільми та серіали в ефірі Радіо Промінь.

То що, ви вже почали нову порцію серіалів від Netflix (Нетфлікс)? Стрімінговий сервіс, в якого від початку пандемії з'явилось понад 15 мільйонів нових підписників, виклав у вільний доступ 10 документальних серіалів. Але мене радує ще й інше. Netflix любить екранізувати нон-фікшн, на перший погляд, далекий від жанрів комерційного кіно. Але це тільки на перший. Раніше фільм, який розповідає, скажімо, про життя ортодоксальних релігійних громад, можна було відшукати десь на фестивалі. А тепер, будь-ласка, бери планшет і запарюй чай. Думаю, любителі серіалів вже зрозуміли, до чого я веду. До серіалу "Неортодоксальна", режисерка Марія Шрадер, Netflix, 2020.

Сюжет

Ця історія про дівчину з ортодоксальної хасидської громади, яка наважилась піти проти традицій. Точніше, від них утекти. Естер ─ 19, вона живе з чоловіком Янкі в хасидському кварталі Нью-Йорка. У світі, тісному від патріархальних правил. Як і решта хасидських жінок. Тільки вони з цим змирились. А Есті ─ ні, бо вона інша. Цією інакшістю їй весь час дорікають. Мовляв, думає казна-що, замість того, щоб швиденько народити дітей. А думає вона тільки про те, щоб займатись музикою. І ось після року нещасливого заміжжя Естер наважується втекти і почати нове життя десь далеко в Берліні. Втекти без нічого, з самим лише бажанням робити улюблену справу. 

Чому треба дивитися?

Бо це надзвичайно мотивуюча історія про те, як кардинально змінити своє життя. Про те, як не боятись. Як ступити вперед із зав'язаними очима, бо героїня Шири Хаас (так звати виконавицю головної ролі) уявлення не має, як жити на свободі.

І, звичайно, це екранізація бестселера Дебори Фельдман. Тієї самої, яка втекла з ортодоксальної громади в Брукліні і написала про це книжку. До того ж, екранізація на рідкість правильна. Що я маю на увазі? А те, що серіал не копіює кожен сюжетний поворот книги, але не пропускає найсильніші деталі. Що дівчина ховає роздруківку фортепіанних клавіш під ліжком, бо брати нормальні уроки музики не можна. Що справжнім хасидам заборонено брати в руки смартфон. Що жінкам одразу після весілля голять голову. І тут не перелічити всього, що мене шокувало. Словом, вийшов дуже емоційний інсайд із життя бруклінських хасидів.

Додайте до цього мотив втечі і переслідування. Вона, сильна і, водночас, беззахисна, тікає. Вони, не ревнивий, але ортодоксальний чоловік, і кузен з кримінальними зв'язками, дихають у спину. Ідеальна комбінація для трилера. І одна з причин, чому від серіалу не можна відірватись.

Віра в кіно

Та що тут думати, нашіптує моя внутрішня феміністка, цей серіал про порушення прав жінки в патріархальному суспільстві. Але я готова трохи посперечатись. Ідея "Неортодоксальної" набагато глибша. Хочеш заміж і перуку після весілля ─ будь-ласка. Хочеш свободу і стипендію в консерваторії ─ уперед. Головне право, яке відстоює цей серіал, ─ право робити вибір. Принаймні якщо на це вистачає сміливості.

Віра в кіно. Рецензія на серіал "Неортодоксальна"

Новини по темі