Мобільний додаток

Президент підписав закон про повну загальну середню освіту: що зміниться для українських школярів?

16.03.2020 р., 16:22

Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про повну загальну середню освіту”, ухвалений Верховною Радою 16 січня 2020 року. Експерт програм освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба в ефірі Українського радіо розповів, що і як змінюється для українських школярів.

Програма:
Ведучі:

"Закон вводить досить жорстку норму про те, що забороняються будь-які конкурси саме у початкову школу, тобто до першого класу або якщо хтось переходить в іншу школу з другого у третій клас. Натомість вводиться норма територіальної доступності, тобто певні вулиці, будинки закріплені за якоюсь школою, окрім шкіл, які є спеціалізованими або які працюють за певною освітньою програмою. Таким чином, всі діти, які досягли шкільного віку, 6-7 років, мають право її відвідувати, якщо вона потрапляє у цю територіальні доступність. Це не забороняє подавати заяву в іншу школу у будь-якому районі, наприклад, міста Києва чи України загалом, якщо там є вільні місця, оскільки є ліміт, скільки дітей може навчатися у класі одночасно", — зазначив Микола Скиба.

Експерт програм освіти додав, що "наразі заборонені конкурси, зокрема, сепарація або так званими талантами, або змагання батьківських гаманців. Але до того, як почалась Нова українська школа, фактично відбирали платоспроможних батьків у певні школи, які претендували на елітність. На сьогодні це прямо законом забороняється, але не розв’язується колізія перенаселених районів Києва, Харкова, Львова, де дуже щільно виникало житло і міська влада не дуже дбала про соціальну інфраструктуру і не вимагала від забудовника цієї соціальної інфраструктури".

Щодо доступу до освіти дітей з особливими потребами, Скиба повідомив, що "законом передбачається батьки можуть подати заяву про відкриття такого класу. І повністю обладнати таку школу пандусами на вході, спеціальними санвузлами, місцями для асистентів, необхідних для дітей з іншими особливими потребами, є дорожче".  

Микола Скиба розповів, як законом вирішується питання навчання різними мовами.

"Після рішення Венеціанської комісії були прийняті зміни  і до закону "Про освіту", і вони відображені і в законі "Про повну загальну середню освіту". Тобто це більш плавний перехід на навчання українською мовою. Не йдеться про те, що закінчили четвертий клас і в п’ятому 90% чи 100% предметів відразу українською. Передбачається пропорція 60 на 40, 30 на 70, залежно від мови, наскільки вона далека від української. Крім того, це не буде стосуватись приватних шкіл. Якщо у громади є спонсор чи вона вирішила сама профінансувати приватну школу, вони там можуть навчатися угорською, румунською чи польською 100%. Але вони мають отримати на це ліцензію і взяти на себе повністю відповідальність за долю цих дітей, що комусь буде важче інтегруватись в український соціум", — сказав експерт.

За словами Скиби, у сфері освіти потенційно дуже багато може змінитись завдяки індивідуальним освітнім траєкторіям.

"Індивідуальні освітні траєкторії прописані у цьому законі окремою статтею. Але прописані так, що вони можуть бути допущені за наявності ресурсів і згоди закладу освіти, а можуть бути недопущені. Так само, як можуть оскаржені батьками чи залишені. Тут м’яч на полі гри батьків для того, щоб активніше користуватися цим інструментом і наполягати на таких освітніх програмах, які найбільше відповідають інтересам учнів, їхнім захопленням, тому, чим вони займаються у позашкільний час, тому закон дозволяє зараховувати результати, отримані в неформальній освіті, у формальній. Крім того, передбачена мережева форма здобуття освіти, де можна поєднувати окремі курси навчання у різних закладах. Але це ще не відпрацьовано на рівні методології чи правил, як це має бути реалізовано, але у цьому випадку проактивність, ініціатива можуть зіграти вирішальну роль у тому, щоб цю інерцію подолати. Бо ця інерція буде долатись тоді, коли весь освітній процес буде спрямовуватись на невеликі спільноти і працювати з ними більш адресно, — прокоментував Скиба".

Експерт також додав, що "закон дає більше автономії закладам освіти і конкретно педагогу, тобто вони можуть обирати типову програму, можуть на основі типової складати власні програми або взагалі розробляти власні програми, спираючись лише на державний стандарт, але тоді затверджувати їх у Державній службі якості освіти".

Зазначимо, закон гарантує рівний доступ до освіти для учнів, забезпечує педагогічну автономію вчителів та передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів.

Учні отримують можливість будувати індивідуальні освітні траєкторії, обирати навчальні предмети та мати більше прав для учнівського самоврядування. Батькам учнів закон надає гарантії безпечнішого середовища для дітей, зокрема – гарантії захисту від булінгу, а також право ініціювати позаплановий інституційний аудит у школі.

Документ надає вчителям реальну автономію у створенні програм, розробці систем оцінювання, відкриває ширші можливості для підвищення кваліфікації та зростання їхньої зарплати.

Закон також встановлює нові підходи до призначення директорів шкіл, надає більше можливостей для підсилення шкіл педагогами та запроваджує педагогічну інтернатуру для молодих вчителів.

Фото: Reuters

Президент підписав закон про повну загальну середню освіту: що зміниться для українських школярів?

Новини по темі