Мобільний додаток

"Говорити про капітуляцію зарано — дочекаймось контрактів" — екcперт про газові перемови

24.12.2019 р., 17:00

Україна та Росія домовилися про продовження транзиту газу через територію України. У п'ятницю в Берліні відповідний протокол підписали представники України, Росії, Євросоюзу, а також компанії «Оператор газотранспортної системи України», «Нафтогазу» та російського «Газпрому». Україна ж натомість муситиме відмовитися від подальших позовів до "Газпрому", отримавши на руки 3 мільярди доларів, які виграла у російської компанії в Стокгольмському арбітражі. Документ має ще ряд умов до сторін. Після їх виконання планують підписати контракт про транзит газу через Україну на 5 років. На підписання протоколу відреагував п'ятий президент України Петро Порошенко, який в інтерв'ю каналу "Україна" зазначив, на боці України було багато чинників, щоб продовжувати судові справи проти "Газпрому". Чи не стане документ здачею національних інтересів України? В ефірі Українського Радіо прокоментував голова ГО "Комітет енергетичної незалежності України" Іван Надєїн.

— Як повідомляло видання "Економічна правда" з посиланням на джерело з енергетичного ринку, що 5 українських компаній будуть купувати газ у Росії для своїх виробничих потреб, а не для трейдерства на українському ринку. Назвати компанії співрозмовнику сайту відмовився. Це виходить, що у нас 5 "РосУкренерго"? Як ви думаєте, чи підписавши цей транзитний контракт з Росією ми сильніше поступилися своїми інтересами, аніж це зробила Російська Федерація?

— У цьому питанні точно зради немає, бо уже як декілька років будь-яка компанія має можливість вільно в Україну постачати газ, у першу чергу, з європейського напрямку. А от, чи купуючи його напряму у "Газпрому", це нікому невідомо. Як правило, природно фізично цей газ є російським, а документально юридично він може бути будь-якої компанії. Тому в цьому повідомленні важко якусь сенсацію знайти, бо сьогодні таких компаній сотні, які можуть постачати газ на територію України, купуючи його в Європі. Тут точно не йде мова про якесь повторення "РосУкренерго", оскільки тоді була трошки інша ситуація. "РосУкренерго" була компанією, яка єдина купувала газ в Росії, і єдина постачала газ в Україну. От у цьому випадку може бути корупція, бо корупція там, де є тіньова економіка. У цьому випадку — дуже прозора ситуація. Є ринкові умови, доступ до нашої мережі є вільним. І, фактично по європейському законодавству, чому існує третій енергетичний пакет? Щоб розділити транспортування, виробництво і постачання. Це мають бути незалежні компанії. І доступ до мережі, щоб не було монопольного становища, повинні мати усі, хто є учасниками ринку. Це, в принципі, буде навіть корисно для українського ринку, бо ціна на газ може у таких випадках зменшитись. Наприклад, є хімічні заводи. Якщо теоретично він може купувати газ по сто доларів, наприклад, і йому будуть за це давати цей газ, то, відповідно, наша хімічна продукція на ринку стане більш конкурентоздатною, це буде вигідно всім. Головне, щоб не було "вентиля в одних руках", який би керував ціною. Бо у нас уже так було. А потім ми за це віддавали наші території, були "Харківські угоди", поступки у міжнародній політиці як це було з Януковичем. Перший раз ще у 1997-му за знижку ми підписували велику угоду, тоді була одна з умов — дешевий газ. Ми вже, як мінімум, три рази здавали наші національні інтереси за газ. У цьому випадку, сподіваюся, що зради немає. А от що буде підписано в контрактах — подивимося.

— Офіційного документа ще немає. Але, власне, про що йдеться? Про те, що підпишуть контракт, начебто, компромісний. Українська сторона називає його "важким компромісом" для обох сторін, а російська сторона навіть дуже м'яким. Я попрошу вас дати оцінку тій інформації, яка є. Контракт на 5 років, але там якось так прописано, що одна зі сторін в разі суб'єктивних причин може його розірвати. А другий момент про те, що Росія нам виплачує згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу, 3 мільярди доларів, але Україна відмовляється від майбутніх позовів, які могла би подати на суму 12 мільярдів.

— Був підписаний ще не контракт, а протокол. Контракт має бути підписаний до кінця року, і зараз іде, за оцінками "Нафтогазу", дуже складна робота саме в контракті, бо тут важлива кожна буква, кожне слово. Це підписаний протокол про наміри. Про те, що домовились три сторони й дві компанії. Тут ідеться про те, що Україна отримала газ, але Україна мала великі козирі перед цими перемовинами. Ми бачили, що "Газпром" повністю залежав від позиції України. За останні 5 років Україна мала вперше за нашу незалежність виграний суд із "Газпромом", дуже непогані перспективи по 12-ти мільярдах, мала можливість сьогодні прожити зиму без російського газу і, відповідно, "Газпром" би втратив 20 мільярдів тільки на штрафних санкціях з європейцями. Усі ці умови грали на користь України. Європейські приватні компанії майже завжди вигравали у "Газпрому" в судах. Україна, на жаль, на це не пішла. Тут є ще один момент, бо Україна тут представлена як держава і мала оглядатися на те, що за нею стоїть 40 мільйонів населення, за нею стоїть стабільність на ринку, за нею стоять політичні дивіденди, що ніби можна дати населенню дешевий газ і за це отримати електоральні перспективи. Тому, на жаль, Україна пішла на такі поступки. Тому, дійсно, це можна назвати двостороннім компромісом. Але перспективи у нас були достатньо серйозні, і "Газпром" це відчував. Вони на все це пішли, бо у них не було інших варіантів.

— А, якщо враховуючи санкції, які були введені американцями на будівництво "Північного потоку — 2", на який так розраховував "Газпром", для чого нам треба було так швидко йти на ось такий нульовий варіант? Що нас спонукало? Адже, газ у ціні не впаде, тарифи не знизяться як обіцяв Зеленський...

— Але вони б могли сильно вирости, якби не було транзиту. Ціна на газ виросла б у Європі десь у два рази. І що б він тоді говорив, наприклад, у лютому, коли він обіцяв знизити тарифи, а вони виросли...

— Тобто, виходить, що заради рейтингу й обіцянок людям, які цікавляться тільки тарифами, ми фактично багато в чому здали національний інтерес чи ні? Бо я спочатку це сприйняв як дуже болючий, але компроміс. А виходить, що це — не компроміс, а програш чи ні?

— Тут складно сказати, що ми здали інтереси. Дійсно, можна було би боротися. Але, ми все ж таки отримаємо 3 мільярди живими грошима, це суттєвий плюс. Бо коли б ми їх могли отримати від "Газпрому"? Звичайно, ми могли б "дожати" їх по судах, але ціна компромісу є, і Україна її заплатила. Говорити про зраду і капітуляцію зарано — дочекаймось контрактів. Бо дві сторінки умов — це ще дуже мало, щоб говорити про щось конкретне. Чи зайде напряму і буде мати якісь преференції "Газпром" тут? Які будуть умови "Газпрому" по виходу з цього газотранспортного контракту? Може, він зможе відмовитися вже наступного року після добудови "Північного потоку —2"? Яка все-таки буде ціна на цей транзит? Про ці умови ще 5 років тому ми не могли навіть мріяти. Україна ще у 2013-му році за Януковича підписувала 260 доларів за тисячу кубометрів, обмінюючи нашу євроінтеграцію. "Газпром" подав на нас позов, який сам і програв.

фото - Facebook

"Говорити про капітуляцію зарано — дочекаймось контрактів" — екcперт про газові перемови

Новини по темі