Що таке медіаграмотність?
Медіаграмотність – це дуже широке поняття, яке складно звести до єдиного визначення. Це й навичка сприйняття інформації, і критичне мислення, і вміння самому продукувати якийсь медіапродукт та робити це якісно і не порушуючи певних стандартів, і вміння проаналізувати медіапродукт, який виробляють інші люди. Якщо, наприклад, взяти підручник з медіаграмотності, там будуть і історія фотографії, і реклама, і кінематограф, і газети, і критичне мислення, і все-все-все.
Як стати медіаграмотним?
Потрібно постійно задавати собі питання: "Що я почув? Що мені насправді хотіли сказати? Чому мені сказали це саме зараз? Що я відчуваю, коли це чую? Як я можу перевірити те,що я почув? Наскільки це збалансована нейтральна інформація?"
Базовий пакет навичок з медіаграмотності можна опанувати доволі швидко, навчившись ставити собі ці запитання. А відточувати їх можна до нескінченності.
В Україні зараз змінюється медіаландшафт, і весь час є чому вчитися. Але головне – навчитись задавати собі правильні питання.
В медіа нам продають тривожність
Задайте собі питання: "Для чого я дивлюся новини?" У деяких людей це просто звичка.
Є люди, які дивляться новини запоєм, доки не переглянуть усі новини, спати не лягають. А лягають вони з відчуттям повної катастрофи, адже в новинах їм хотіли розповісти про якісь негаразди, хотіли привернути увагу до якоїсь проблеми, ситуації, у когось вийшло, у когось не вийшло.
Має бути якась гігієна, потрібно тримати себе в руках. Переключайтеся від новин, бо якщо ви не знатимете новин, об’єктивно у вашому житті нічого не зміниться.
Нам продають тривожність, тому що стривожена людина буде повертатися знову й знову, читати більше і більше.
Читайте також: Як впоратися з душевною тривогою – радить психолог
Це неправда, що людям потрібні позитивні новини
Усі, хто на телебаченні намагався робити передачі з позитивними новинами, знають, що рейтинги у них набагато нижчі, аніж у "Надзвичайних новин", історій про ДТП або ще чогось.
Пояснення сумне: це наша генетика. Найстаріша частина нашого мозку, яка відповідає за найпримітивніші реакції та за наше самозбереження, відповідає за те, що на погані подразники, погані новини людина реагує набагато сильніше, аніж на хороші. Тому людина, яка дивиться погані новини, відчуває набагато сильніші емоції, аніж людина, яка дивиться хороші.
Інтернет – це втеча від самотності
Якщо ти відчуваєш, що без Ютуба ніяк, треба задуматися, що ж насправді відбувається з твоїм реальним життям. Багато підлітків скаржаться на самотність, що їм не вистачає спілкування, немає близьких друзів, нема з ким кудись піти. І усі ці самотні люди сидять в інтернеті, компенсуючи нестачу реального спілкування.
Шукайте іншу сторону
Баланс думок має бути. Якщо вам розповідають про якийсь конфлікт, ви маєте послухати позицію обох сторін. Якщо вам розповідають про якусь економічну ситуацію і дають готовий висновок, потрібно зробити пів кроку назад і піти ще десь прочитати, як вони до цього висновку дійшли.
Перевіряйте цифри
Звертайте увагу на статистику, цифри, мапи, які вам показують. Їх можна перевірити за 30 секунд. Просто уважно подивіться очима, що вам показують.
Якщо вам кажуть: "Ура, за місяць економіка зросла з 890 до 900", і дають графік – підіть подивіться деінде, яка вона була три роки тому. Можливо, вона була 5000.
Давайте новинам час
Коли ви бачите гучний заголовок на кшталт "Голова Офісу Президента подав у відставку", зробіть крок назад і трохи зачекайте. Воно вам нікуди не горить, а за тиждень журналісти вже розберуться, чи правда це, чи ж випадково розповсюджена фейкова новина.
Я своїм батькам завжди раджу не дивитися щоденні новини, а дивитися на вихідних підсумкові. Там вже все вляжеться, підіб’ється, сюжети довші та виваженіші, з усіма коментарями.
Слухайте розмову повністю в ефірі Радіо Культура!
Фото: allkharkov
