Людмила Таран зазначила, що "Яблуня" — це книжка-діалог про дочок і матерів.
"Яблуко від яблуні недалеко падає. Така елементарна, здавалося б, річ. Мені б дуже хотілося з'ясувати як передавався і чи передався загалом досвід матерів донькам, які сьогодні досить відомі. Йдеться про Оксану Забужко, Наталку Білоцерківець, Софію Майданську, Богдану Павличко і Мар'яну Савку та їхніх матерів. Історія кожної жінки — це роман. А тут роман подвійний", — сказала вона.
Фото: tsn
За словами Людмили Таран, ця книжка писалася наче сама собою без моєї попередньої концепції, без задуму: "Було дуже цікаво спостерігати, як вона сама себе ліпила".
Людмила Таран знала усіх матерів, про яких вона писала в книжці. "Перший нарис надруковано 2001 року. І це був нарис про маму відомої письменниці Софії Майданської Марію Миколаївну. В ту пору я була журналісткою. В мене був принцип, що коли мене зацікавлювала якась людина, я намагалась взяти в неї інтерв'ю. Подумала, що скільки років знаю Марію Миколаївну, чому про неї не написати? Тим паче скільки разів чула її розповіді про страшне, але водночас життєствердне життя. Ця жінка ні за що провела 10 років на засланні, де народилася Софія Майданська. Марія Миколаївна справді не втратила надзвичайної життєвої сили. Отак з нарису про неї почала будувати себе ця книжка. Наступний нарис був про маму Наталки Білоцерківець, яку я теж знала ще зі шкільних років. Третій нарис написала тоді, коли працювала у "Вечірньому Києві". Всі начебто знають Оксану Забужко. А звідки вона? Хто її мама? Коли я побачила її маму, мені стало зрозуміло якою є Оксана Забужко. Я знала Соломію Павличко та її дочку Дану. А мама Мар'яни Савки пані Ірина, яка сама музика, керівник хорів, в певний момент життя мала депресію, з якої вона вийшла за допомогою написання творів", — розповіла вона.
Людмила Таран зазначила, що у всіх героїнь книжки були дружні стосунки з мамами.
"Історію своєї мами я знаю, напевне, поверхово. Це жахливо. З іншого боку, розпитувати щось не завжди зручно, справді скоріше розпитаєш чужу людину. Є речі, які я розгадала досить пізно у своєму ставленні до певних моментів у житті мами. Лише з часом я змогла все це раціонально пояснити", — поділилась власними переживаннями Людмила Таран.
Письменниця сподівається, що для багатьох читачів книжка стане поштовхом для того, щоб записати мамину історію.
Нагадаємо, що Людмила Таран — авторка поетичних збірок: "Глибоке листя", "Офорти", "Крокви", "Оборона душі", "Колекція коханок", "Книга перевтілень" та книжок прози: "Ніжний скелет у шафі" та "Любовні мандрівки". Нагороджена Орденом Св. Великомучениці Варвари (УПЦ КП). Лауреат премій імені Олександра Білецького, Василя Мисика (1996) та Мистецької премії "Київ" імені Євгена Плужника (2005).
Фото: facebook Людмили Таран
