Розпочався місяць Рамадан: що це означає для мусульман – пояснює муфтій Саід Ісмагілов

Розпочався місяць Рамадан: що це означає для мусульман – пояснює муфтій Саід Ісмагілов

Що таке священний місяць Рамадан, як мусульмани дотримуються посту та які найбільші свята за мусульманською традицією, в ефірі програми "Імператив" на Радіо Культура розповів Шейх Саід Ісмагілов, муфтій духовного управління мусульман України "Умма".

Ведучий:

Василь Шандро

Для мусульман усього світу розпочався священний місяць Рамадан. Що це означає?

– Рамадан – це дев’ятий місяць мусульманського місячного календаря. З арабської мови він перекладається як "місяць розпечених каменів".

Цей місячний календар використовується в арабів дуже давно, від був ще задовго до ісламу. Коли вони давали назви місяцям, саме Рамадан припав на літо, на найбільшу спеку у пустелі. Тому його назва – це буквально "палаючі, розпечені камені".

Під час пророчої діяльності пророка Мухаммеда Всевишній Аллах у 15 році від початку проповіді наказав мусульманам обов’язково дотримуватися посту в священний місяць Рамадан.

Мусульманський піст полягає в тому, що мусульмани не вживають їжі, напоїв, не вступають до подружніх статевих стосунків. І все це з початку вранішньої зорі – і до повного заходу сонця. Не можна палити, не можна здійснювати якісь гріхи або те, що є забороненим в ісламі – це вже завжди заборонено (незалежно від час доби – ред.).

Цього року від розпочався 5 травня, правильно?

– Кожного року він починається на 10 днів раніше, ніж у попередній рік. Справа в тому, що місячний календар на 10 днів коротший за сонячний.

Цього року місяць Рамадан розпочався ввечері 5 травня. Чому ввечері? Тому що після заходу сонця, зі сходом місяця розпочинається новий день. Це за календарем. Але перший день посту розпочався 6 травня зранку.

Піст триватиме до 4 червня. 4 червня місяць Рамадан буде завершений, і саме 4 червня буде велике мусульманське свято – Рамадан-Байрам.

Чи є під час самого посту якісь точки, важливі дати?

– Звісно. Під час самого посту особлива увага приділяється останнім 10 дням священного місяця Рамадану. Справа в тому, що саме в місяць Рамадан був посланий  священний Коран. Священний Коран – це священне писання, яке мусульмани визнають останнім священним писанням. Священному Корану передували і Тора, і Новий Заповіт, а останнім священним писанням мусульмани вважають саме Коран.

Перші аяти – перші частини Корану – було послано в один з останніх десяти днів священного місяця Рамадану, а конкретніше – у якусь з непарних ночей останніх десяти днів.

Чим ці десять днів вирізняються стосовно поведінки мусульман? Можливо, піст стає суворішим?

– Піст такий самий. Але бажано, щоб мусульмани останні десять днів протягом усієї ночі аж до світанку молилися всенощною молитвою. Кожну ніч мечеть не зачиняється уночі, і велика кількість людей по всьому світу моляться у мечетях аж до вранішньої зорі.

Серед останніх непарних ночей Рамадану є ніч, що має за мусульманською традицією назву Ляйлятуль-Кадр, тобто Ніч Могутності. Саме в цю Ніч Могутності був посланий священний Коран, але точно не сказано, яка саме це непарна ніч. І саме тій людині, яка молилася проти цієї ночі, просила пробачення, приносила каяття Господу, буде така винагорода, ніби ця людина безперервно молилася тисячу місяців. Саме тому мусульмани бажають ці останні ночі не спати і молитися, щоб отримати пробачення Господа і велику винагороду.

Та їжа, яку їдять після заходу сонця, може бути будь-якою? Чи це якась особлива їжа?

– Можна їсти усе, що не є забороненим з точки зору ісламу. Тобто є певні продукти, які заборонені до вживання будь-коли, у будь-який місяць. А усе інше, що не є забороненим, їсти можна.

Якщо, наприклад, ми візьмемо православний піст, там є заборона: не можна вживати м’ясні продукти. У мусульман м'ясо вживати можна, якщо тварина була зарізана відповідно до мусульманських норм. Можна готувати з молочних, м’ясних, рибних компонентів страви, і це все можна вживати, але тільки після заходу сонця.

Читайте також: Саід Ісмагілов: Україна – одна з трьох територій, де понад тисячоліття співіснують християнство, іслам та іудаїзм

Знову ж, порівнюючи з православ’ям: чи є після завершення посту якісь ритуальні святкові страви? У православних християн це, наприклад, паски…

– Спеціальної релігійної страви саме до свята не існує. Проте у різних мусульманських народів за традицією, за місцевим звичаєм уже багато століть є певні страви, якими пригощаються і пригощають гостей під час Рамадан-Байраму. Частіше за все, це щось солодке.

У багатьох мусульманських країнах, особливо тюркських, синонім до назви Рамадан-Байрам – Шекер-Байрам, тобто Цукрове свято. Цукрове тому, що готують багато саме солодких страв, якими в першу чергу пригощають дітей і усіх, хто прийде у гості. Але це поширено не у всіх мусульманських країнах, кожен народ має свої традиції і звичаї.

Цікаво, що мусульмани у різних країнах мають свої локальні традиції, не йдеться про те, що є якесь загальне правило для усього світу.

– Загального правила дійсно не існує. Немає такого, щоб в ісламі було чітко прописано, які страви вживати під час свята. Кожна традиція сама вирішувала, що для них є святковою їжею. Бо від регіону до регіону гастрономічні вподобання і можливості дуже відрізняються.

Для когось святкова страва – це м’ясна страва, там, де м'ясо дуже дороге і його не кожен день можна їсти. А для деяких регіонів це щось солодке. Для деяких регіонів готують дуже калорійні страви, з великою кількістю спецій, як, наприклад, мусульмани Пакистану.

Якщо б я, наприклад, зайшов під час святкування до вас у гості – чи можна мене, немусульманина, пригостити святковими стравами?

– Обов’язково. Я маю запрошувати своїх друзів, родичів, знайомих у гості. Якщо, наприклад, ви прийдете до мене, ми будемо вас пригощати як дуже дорогого гостя. Традиція гостинності в ісламі є дуже потужною. Пророк Мухаммед говорив, що треба зустрічати будь-якого гостя як найдорожчу людину. Саме те, що вас відвідує будь-який гість – це прояв божої милості до вас, що вас люблять, пам’ятають і поважають люди.

Що стосується безпосередньо часу посту під час Рамадану: якщо ви до мене прийдете зараз, я вас нічим не можу пригостити, тому що під час посту я не маю ані сам їсти, ані годувати здорову дорослу людину. Годувати малих дітей потрібно, годувати хвору людину, щоб вона одужала – обов’язково. Але якщо це здорова людина, я не можу її пригощати аж доки не сяде сонце.

Що стосується протилежної ситуації: чи можна пригощати мусульман тими ж пасочками, яйцями та іншими наїдками православної релігійної традиції?

– Саме у священному Корані Всевишній Аллах сказав, що відсьогодні їжа людей Писання – тобто християн і іудеїв – є дозволена для вас, а ваша їжа є дозволена для них. Посилаючись саме на цей припис Корану мусульмани вважають, що можна їсти будь-яку християнську їжу, окрім тієї, що є заборонена для мусульман. Наприклад, мусульманам заборонене вживання будь-яких страв зі свинини. Відповідно, її нам не можна вживати. Але що стосується пасочок, яєць – нам це можна їсти навіть якщо християни освячували цю їжу в церкві.

Якщо спостерігати за іншими релігіями, можна помітити певний вплив світських традицій: на святкових столах під час релігійних свят часто можна побачити алкоголь. Чи властиве це мусульманським святам?

– Іслам належить до тих релігій, які категорично забороняють вживання будь-чого алкогольного. Усе, що має алкоголь і приводить до сп’яніння, в ісламі є категорично забороненим. Посилаючись на це, ісламський світ забороняє усе, що призводить до сп’яніння: куріння чогось, що дурманить розум людини, вживання наркотичних, галюциногенних препаратів – усе, що призводить до стану нечистого розуму.

Вживання алкоголю вважається дуже великим гріхом. Пророк Мухаммед казав, що алкоголь є воротами до усіх інших гріхів. Тобто сп’яніла людина може чинити будь-які інші гріхи через те, що вона погано себе контролює.

Окрім місяця Рамадан, які ще основні дати в мусульманському календарі можна відзначити?

– Найбільше мусульманське свято – це Курбан-Байрам. Це свято жертвоприношення, коли мусульмани здійснюють велике паломництво до священної Мекки. Усі люди, що не поїхали до священної Мекки, святкують Курбан-Байрам. Під час цього свята приносять у жертву домашню худобу: овець, корів. М'ясо цих тварин роздається бідним одновірцям, з м’яса цих тварин готують святкові страви, якими пригощають гостей, сусідів.

Ритуал жертвоприношення походить від біблейської історії, коли Бог наказав Авраамові принести у жертву свого сина, а потім в останню мить замінив жертву сина жертвою барана. Господові не потрібна була жертва сина, він просто випробовував віру Авраама. І коли він побачив, що той готовий виконати божий наказ, він замінив жертву сина жертвою тварини. Глибинний сенс жертвоприношення – це жертовність. На чесно зароблені гроші людина купує тварину і приносить її у жертву заради Бога, щоби потім роздати іншим, нагодувати інших.

А друге велике мусульманське свято – а великих мусульманських свят лише два – це Рамадан-Байрам, про який я вже розповідав.

Люди, що живуть у великих містах, не завжди мають худобу, а отже, і не можуть сповна дотриматися традицій. Як релігія адаптувалася до нового світу, не виключно аграрному?

– Допоміг бізнес. У деяких мусульманських країнах жертвоприношення керується на державному рівні.

Але я, наприклад, мешкаю в Києві. Деякі бізнесмени, що вирощують худобу на своїх фермах, залишають у мечетях свої рекламні візитівки, листівки про те, що усі, хто хочуть придбати собі якогось барана до Курбан-Байраму, можуть звертатися до цього фермера. Людина забирає вже готове м'ясо, просто у пакетах, частину привозить до мечеті, щоб роздали бідним одновірцям, а частину залишає вдома для того, щоб приготувати святкові страви і запросити до себе гостей.

Фото Фейсбук