Мобільний додаток

Сергій Гаруз: децентралізація пішла вперед, а процес законотворчості відстає

18.02.2019 р., 10:19

Райони – це той рівень, який лише починає реформуватись, але вже очевидно, що зміни необхідні. Про те, яким чином має відбуватися цей процес, розповідають в ефірі Українського радіо в програмі "Вся країна. Сучасна громада" експерт з питань самоврядування та адміністративної реформи Юрій Ганущак і виконуючий обов’язки старости села Добропілля Долматівської ОТГ Сергій Зуденко з Херсонщини та голова Іванівської ОТГ Голопристанського району Сергій Гаруз і голова Чернігівської райради Олександр Ларченко з Чернігівщини.

Що змінилося для мешканців громад, стосовно взаємодії з районною владою, після створення ОТГ?

Сергій Зуденко: нашій громаді лише рік, за такий короткий термін важко сказати, що змінилося. Більшість проблем мешканців ми вирішуємо на місці не звертаючись до районних адміністрацій. Немає змін в адміністративному устрої нашої держави, які обіцяли на початку 2015 року. Це гальмує розвиток як реформи так і нашої держави. Ми дублюємо функції з адміністраціями районів.

Наприклад, на ремонт доріг в район прийшли кошти, але на жодну громаду вони не дійшли. Дороги зробили лише там, де немає ОТГ, а ми вплинути не можемо бо, згідно з законодавством, держадміністрації районів формують порядок ремонту доріг на наступний рік.

Сергій Гаруз: фактично, ОТГ є органом місцевого самоврядування, який прирівняно до міст обласного значення. Сьогодні ми більше співпрацюємо з облдержадміністраціями, а ніж з районами. Децентралізація пішла вперед, а процес законотворчості відстає і це не дає нам в повній мірі реалізувати наші можливості на практиці.

Олександр Ларченко: дійсно законотворчий процес відстає, і по ходу іде корегування законодавчої бази. Думаю, що сьогоднішня система себе вичерпала. Нині головна роль районної ради – це передати повноваження, як естафетну паличку, керівникам громад.

Юрій  Ганущак:  дійсно, дублювання повноважень з районами роблять життя ОТГ нестерпним. Особливо там де громади покривають більшість території району. Район не хоче передавати повноваження, а ОТГ вже їх забрало.

 

Що стосується ремонту доріг, тут на справді є проблема, яка не вирішиться поки не закінчиться реформа…  Як вирішувати питання – іншого способу, ніж об’єднувати райони, робити великі райони немає! Вже зареєстровано документ про зміну меж районів в Херсонській області, в Чернігівській області, там по чотири райони. І вони логічно лягають у майбутні повноваження районів – це адміністративні райони, тобто там де лягає управління адміністративними органами виконавчої влади, тобто це поліція, податкова та всі інші інспекції. Там роль районної держадміністрації, як координатора діяльності цих органів стає визначальною, а роль як місцевого самоврядування йде до нуля.
 

Тому я не бачу необхідності робити вибори до райрад у 2020 році. Там повноважень не буде, тому що єдине повноваження, яке було логічним – це повноваження вторинної медицини, але його забрали на державний бюджет. Тому з 2020 року райдержадміністрації мають автоматично перетворитися на префектури. І ми будемо мати досить збалансовану систему взаємодії між державною владою і самоврядуванням.

В районах де повністю, чи більша частина території покрита ОТГ райради й адміністрації залишаються без основних повноважень і ресурсів, але щорічні середні витрати на утримання цих структур суттєві: однієї райради – 2 млн.грн., а однієї адміністрації – 8 млн.грн.   Більшість країн вирішили цю проблему шляхом укрупнення, а як це має бути у нас?

Юрій  Ганущак: район, а краще використовувати назву "субрегіональний рівень", в Європі - це мінімально 150 тисяч населення, (у нас район 25) але це нижня планка, верхньої планки немає. Тому у нас теж буде 150 тисяч. Район – це допоміжний рівень, на якому зручно здійснювати координацію діяльності територіальних органів виконавчої влади та контролювати їх легітимність.

Як правило, створюючи ОТГ люди вболівають за те, щоб їм дали більше влади й більше повноважень. Чи  є такі повноваження на районному рівні, які б ви не хотіли перебирати на себе?

Сергій Зуденко: в принципі немає такої виконавчої функції, яку б не міг виконати рівень громади. Тому мене особисто нічого не лякає, лякає лише те, що часто змінюється законодавство. Тільки починаєш розуміти і працювати за одними правилами,  наступного року все змінюється. Оце лякає.

Сергій Гаруз: є певні повноваження, особливо в медичній галузі, які на сьогоднішній день не зовсім зрозумілі, оскільки медична реформа триває. Забирати на себе те, що є в процесі реформування вважаю не зовсім логічним. Ми не боїмося повноважень, але ми розуміємо, що за кожним повноваженням є відповідальність перед нашими виборцями. Перед мешканцями нашої громади.

Як ви бачите оптимальний варіант реформи, що думаєте з приводу укрупнення і нових функцій?

Олександр Ларченко: Чернігівській район має стати одним з чотирьох укрупнених районів (вже подано відповідні документи). Сьогодні мова йде про те,  буде райрада чи не буде? І тут все залежить від наповнення функціями цього органу. Порівнюючи з Польською системою, я бачу, що у наших сусідів на субрегіональному рівні залишається значно більше повноважень, ніж планується у нас в майбутньому. Там повіт займається реєстрацією фірм, транспорту, утриманням старших класів школи… А на сьогоднішній день у нас функції ради і адміністрації на 90% відійшли до громад. Тож залежно від того, яке буде законодавче наповнення функцій райради, залежить чи вони будуть взагалі.

Прослухати повну версію розмови.

Новини по темі