Збройний конфлікт на Донбасі триває вже четвертий рік і за даними ООН вже загинуло понад 10 тисяч людей, крім того, тисячі скалічених і фізично, і морально.
Чи існує формула досягнення миру на Донбасі і хто має її напрацювати, розповів в ефірі Українського радіо у спецпроекті "Персона ґрата" перший президент незалежної України, другий Голова Верховної Ради, народний депутат кількох скликань Леонід Кравчук.
Під час нещодавньої зустрічі в Гельсінкі Путін запропонував Трампу провести референдум на Донбасі. На вашу думку, наскільки це зараз можливо? І хто зараз вирішує майбутнє України?
Я так скажу. В ситуації, що є зараз на Донбасі, референдум неможливий. Хто буде проводити референдум - Росія чи Україна?
Під дулами російських автоматів.
Якщо Україна проведе референдум, то яким способом Україна зможе на цих територіях провести референдум? Абсолютно ні. Там немає української влади. Тому референдум буде фейковий. Він знову буде під тиском і дулом автоматів, у тому числі, російських. Я не думаю, що це питання вирішить референдум. Це питання можуть вирішити тільки переговори, санкції і продумані дії всіх разом. Європи, Сполучених Штатів Америки разом з Україною.
Це має бути стратегія вироблена?
Стратегія і виконавці стратегії. Бо Мінський формат уже себе вичерпав. Він зробив те, що мав зробити і зробив. Але сьогодні він уже не діє. Тому треба шукати інші формати.
Тобто що це може бути? От наступний крок після Мінська?
Мінський формат може бути змінений. Склад його, формула. Президент завжди каже, що Мінський формат важливий, бо в його основі лежить його план миру. Якби це одна Україна воювала сама з собою, то план миру Порошенка діяв ось так. Але коли воюємо з іншою країною, це має бути спільний план миру, тих, хто воює. З ким ми воюємо. Або хто на нас напав.
Хто має зробити перший крок? Україна?
Україна навіть не крок, а запропонувати і Росії, і Заходу як ми бачимо новий етап наведення порядку і миру на Донбасі. По-перше, припинення війни, а потім організація життя, інвестиції, відновлення. Крок за кроком. Але спочатку як припинити війну. І коли ми запропонуємо, я не кажу, що його одразу візьмуть до виконання, але світ побачить, що Україна шукає вихід. А якщо ми кажемо, а ми це постійно чуємо, Мінському процесу немає, то з таким процесом можемо жити ще дуже довго. І кров буде проливатися кожен день, жах, страх. Люди страждають, руйнується інфраструктура.
Руйнується свідомість людей. Наших українців, які там.
У мене багато знайомих по всій Україні. Вони зустрічаються зі мною і розповідають жахливі речі. Там нічого українського і близько немає. Підручники, школи, література, ЗМІ — все проросійське. Там у людей вже настільки промиті мізки, що важко навіть собі уявити. Скільки треба сили і часу, щоб це якось повернути! Як їх повернути в українське життя сучасне? Частина людей просто не хочуть.
Ви говорили про надання особливого статусу Донбасу.
Я так не говорив. Я говорив так: не можна зараз розглядати питання федералізації на Донбасі. Не можна. Адже це не тільки Донбас, це вся Україна. Тобто федералізація передбачає змінити устрій в усій Україні. Є інша форма — автономізація. І до автономізації можна також підходити вибірково. З урахуванням ситуації можна запропонувати якийсь варіант. Зокрема, перший пункт має бути такий: питання суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності кордонів України не підлягає обговоренню. Якщо з цією формулою погоджуються, то далі ми можемо вже обговорювати. Якщо не погоджуються, розмова припиняється. Ми не можемо навіть у думці уявити собі, що Україна може обміняти території на якихось умовах. Це нереально. Друге. Хто сяде за стіл переговорів? Як це зробити? Які формули? Які основні положення? Адже там багато проблем, з якими Україна вся не зустрічалася. Це тільки Донбас знає. Це треба вивчити, записати і запропонувати.
Прослухати повну версію розмови
