Поточна політична ситуація в Україні. Очікування нових політичних виборів.
В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Вдень" ситуацію в Україні напередодні президентських виборів коментував кандидат політичних наук, викладач кафедри політичних наук Київського національного університету ім. Шевченка Петро Олещук.
Як майбутня виборча кампанія впливає на дії політичних сил та окремих політиків уже сьогодні?
Питання досить складне, тому що воно передбачає, в першу чергу, визначення самої президентської кампанії. Згідно до діючого законодавства, президентські вибори ще не почалися. Однак де-факто ми бачимо, що кампанія ведеться. Причому, саме зараз закладаються основи для майбутньої президентської кампанії, а для декого - для майбутньої перемоги. Визначаються теми, з яких вестиметься політична дискусія, визначається те, як вона буде проводитись, технології. Ще досить мало осіб формально заявили про свою участь, хоч ми розуміємо, що вони насправді братимуть участь.
А той, хто вже обклеїв усі шляхи і площі своїми портретами, той уже опосередковано заявив про свою участь?
Не факт, бо цілі у політиків можуть бути різні. Можуть брати участь у відповідних кампаніях з метою справді взяти участь у президентських виборах, а, можливо, хтось передбачає свою участь у парламентських виборах, змагатися за пост прем'єра. Поки що ми не можемо конкретно визначити хто і з якою метою бере участь у президентських виборах. Зрозуміло, що президентом може стати лише одна людина, але це не означає, що інші не мають якихось перспектив у політиці.
З'явилися білборди із заявами, що Україна потребує нових сил, що країну треба очистити від політичного нафталіну.
Це заявка, в тому числі, на парламентські вибори. Хоч поки президентські вибори не відбудуться, говорити про це досить важко.
Тут є досить серйозна проблема, смисл якої полягає у тому, що ще з 2004 року у нас існує певне політичне сегментування - різні політичні сили претендують на різні політичні сегменти. Різні політичні сили мають своїх виборців, на яких і працюють зараз.
Є кілька тенденцій. Перша - більшість громадян, які беруть участь в опитуваннях, говорять, що вони нікого не підтримують і участі у виборах брати не збираються. По-друге, багато хто із основних кандидатів, наприклад, розраховують, що саме Юрій Бойко буде для них найбільш зручним опонентом у другому турі. Там, де недопрацюють політики, там допрацює "Нафтогаз". Тобто, з одного боку ми бачимо підвищення тарифів, а з іншого - абсолютно неймовірні премії, які вони собі призначають. Громадяни все це бачать, і будуть шукати, кого ж підтримати на фоні цього тотального розчарування.
Чому жоден із реформаторів чи лідерів не каже правду, що реформи - це важко, треба затягнути паски? Популізм домінує.
Політик, якщо закликає громадян до самообмеження, то він повинен це самообмеження також демонструвати. Якщо ти сам працюєш важко, то маєш моральне право закликати інших до подібної роботи. У нас цього немає. Наші політики виїзджають за рахунок дешевого популізму.
Багато плюсів має Петро Порошенко - безвіз, збереження стабільності, відсутність інфраструктурної катастрофи, приморожений від гарячої стадії характер війни на Донбасі. Але ж також і реформи пробуксовують.
Плюси є. Але є проблема для діючого президента, зокрема, в тому, що все ж таки, в нас суспільство схильне розглядати президента як основну людину, яка уособлює державу загалом, уряд. Хоча формально має достатньо опосередковане відношення до уряду. Відповідно всі прорахунки і всі досягнення уряду схильні записувати діючому президенту. Нам потрібно ставитись достатньо серйозно до того, щоб кожен ніс відповідальність за свою компетенцію.
Накільки гостро стоїть проблема браку нових лідерів?
А навіщо потрібні нові лідери? Спершу потрібно визначитись із вимогами до нових лідерів. Якщо ви хочете від лідерів якоїсь нової якості, то питання не в тому, що лідери старі чи нові. Питання в тому, що ви повинні цю нову якість вимагати. Лідер політичний - це той, хто веде, продукує проекти розвитку держави. Сам по собі новий лідер, нове обличчя, якщо це не підтверджено новим смислом, у цьому немає якогось особливого значення.
Чи активізується населення напепредодні виборів? Цифри невтішні. 38% із тих, хто піде на вибори, не знають за кого їм голосувати, 20% - взагалі не планують іти на вибори.
Це вже робота політтехнологів, які мають "накрутити" виборців так, щоб вони прийшли на вибори. У нас постійно після виборів настає стан "політичного похмілля". До виборів треба ставитися серйозно. Передбачаю, що буде дуже багато маніпуляцій, тиску. Громадянам треба дорослішати, серйозно ставитись до політиків і до їхніх гасел.
Як навчити людей орієнтуватися, з холодною головою йти на вибори?
Вчити можна лише того, хто готовий слухати. А така людина сама знайде і прочитає. У нас громадяни досі хочуть дива. Поки вони хочуть дива, доти вони будуть отримувати шарлатанів. Боротьба на президентських виборах буде жорсткою, бо вона буде не тільки політичною, а й світоглядною, буде стосуватися стратегічного вибору держави.
