Результати пілотного проекту за їх участю у Житомирі та Чернігівській області показали, що ефективність лікування від цього захворювання може становити не 72-а відсотки – як за нинішньої моделі лікування у тубдиспансерах, - а майже 97-м.
Про деталі пілотного проекту і про те, що з цього приводу думають лікарі та пацієнти, – Ольга Бутко:
"Суть пілотного проекту – пацієнт лікується амбулаторно, тобто, вдома, але необхідні протитуберкульозні препарати – що призначаються фтизіатром - приймає щодня винятково під наглядом сімейного лікаря. При цьому самого лікаря матеріально заохочують – чотириста гривень на місяць за кожного пацієнта і півтори тисячі гривень як бонус за успішний результат. Це коли пацієнт виліковується. Ліками пацієнти забезпечуються безкоштовно, а ось усі виплати лікарям здійснюють тубдиспансери – зі своїх коштів.
Перші півроку експерименту схвально оцінює головний лікар Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру Микола Дейкун.
Лікар-патологоанатом з Київщини Сергій Дригус на туберкульоз захворів у 2014-му. Позаду - невчасно поставлений йому діагноз і неефективне лікування, мультирезистентна – тобто, стійка до антибіотиків – форма захворювання. І зрештою, успішне, хоч і доволі тривале лікування. Сергій вважає, що якби три роки тому в Україні існували подібні проекти, багатьох потрясінь у його особистому житті не було б.
Нові методи лікування туберкульозу допоможуть вирішити й ще одну проблему, каже сімейний лікар Чернігівської районної лікарні Оксана Логвинчук.
До проекту, що тривав з квітня по грудень цього року і який профінансував Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, у Чернігівській області було залучено 69 пацієнтів, а в Житомирі – 25. Загальна вартість проекту в Житомирі – понад 420, у Чернігівській області – понад 850 тисяч гривень. Це – справді ефективне використання бюджетних коштів, вважає керівник пілотного проекту – голова Громадської організації "Інфекційний контроль в Україні" Віктор Ляшко.
Лікарі – учасники пілотного проекту вважають, що запропонована модель організації процесу лікування туберкульозу та фінансового заохочування лікарів повинна стати частиною медичної реформи. Це дозволить не тільки зекономити бюджетні кошти, а й, зрештою, здолати епідемію туберкульозу в Україні".
Ольга Бутко – Українське радіо.