Сервісні центри Пенсійного фонду України щодня надають 50-60 тисяч послуг

Сервісні центри Пенсійного фонду України щодня надають 50-60 тисяч послуг

Сервісні центри Пенсійного фонду України щодня надають 50-60 тисяч послуг. Про це повідомила в інтерв'ю Українському Радіо заступниця голови правління Пенсійного фонду Ірина Ковпашко. І додала: "в окремих випадках статистика показує, що один працівник сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду, наприклад, у Києві, вдень надає 39 послуг". При цьому Ковпашко зауважила, що більшість сервісів, як-то електронна трудова, електронна пенсійна справа чи електронні лікарняні, українцям уже знайома. Також тут "можна контролювати сплату страхувальникам внесків". А віднедавна через веб-портал ПФУ можна укладати договори приєднання про добровільну сплату внесків, щоб набувати страховий стаж, і навіть робити благодійні пожертви. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Мінсоцполітики

Наші сервісні центри в день надають 50-60-т тисяч послуг

– Електронні сервіси Пенсійного фонду України. Які послуги можна отримати і як ними скористатися? 

Я б хотіла розпочати нашу розмову щодо електронних сервісів дещо з іншого. Ми сьогодні маємо 10,5 мільйонів пенсіонерів. Велика кількість з них звертається до наших сервісних центрів. І не лише пенсіонери. Адже, починаючи з минулого року, ми на себе взяли ще 2 досить великих напрямки роботи. Пенсійний фонд почав призначати і виплачувати житлово-комунальні субсидії і пільги. Крім того, ми стали правонаступником Фонду соціального страхування і почали виконувати функції уповноваженого органу в питаннях тимчасової втрати працездатності та у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Тобто, контингент людей, якими ми опікуємося, дуже сильно зріс. З огляду на це, ми фіксуємо ситуацію, що наші сервісні центри щодня надають 50, а то й 60 тисяч послуг. Більше того, в окремих випадках статистика показує, що один працівник сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду, наприклад, в Києві, вдень надає 39 послуг. Це величезна кількість. Ми задалися питанням, чому люди йдуть до нас і як зробити отримання інформації, задоволення їхніх потреб більш комфортним. Відповідно, ми почали працювати над електронними послугами, щоб людина, не виходячи з дому, мала змогу задовольнити свою потребу в інформації і отримати те, що їй потрібно. І ми почали працювати над створенням веб-порталу ПФУ. Він запрацював з 2013 року. 

На сьогодні Пенсійний фонд обліковує і веде реєстр застрахованих осіб, здійснює виплату пенсій, житлових субсидій та пільг, страхових виплат, фінансує лікарняні. Відповідно ми розширюємо наші можливості і кожного разу намагаємося зменшити перелік документів, які люди несуть нам. Тобто нам не потрібно від людини брати ті документи, які підтверджують якісь факти, які вже містяться в Реєстрах інших державних органів. Тобто навіть є заборона брати такі документи. На цей момент наші інформаційно-аналітичні ресурси – це насамперед Реєстр застрахованих осіб, Електронний реєстр листків непрацездатності, веб-портал електронних послуг, електронна трудова книжка, електронна пенсійна справа. Ми реалізували можливість пенсійного калькулятора, де людина самостійно може прорахувати розмір, наприклад, майбутньої пенсії. Це можливість автоматично призначити людині пенсію, якщо про неї є вся інформація в Реєстрі застрахованих осіб. Це контроль за виплатами, які ми здійснюємо, і  опрацювання інформації, наприклад, про факт смерті пенсіонера, яка приходить до нас від РАЦСів. Крім того, ми налагодили вже інформаційну взаємодію з величезною кількістю інших державних інституцій, зокрема, з Державною податковою службою, Службою зайнятості, Міністерством соціальної політики, Мінюстом, Мінфіном, Держслужбою з питань праці, ЦНАПами, страхувальниками і надавачами соціальних послуг громадянам. Тобто, величезна кількість взаємодій, які відбуваються поза межами спілкування з людиною, і дають можливість спростити ці всі процеси, які впливають на реалізацію якихось прав.

Щодо можливостей веб-порталу послуг Пенсійного фонду. Ми для себе розподіляємо наступні можливості – це можливості для застрахованих осіб, для пенсіонерів чи одержувачів будь-яких виплат. І можливості для інших користувачів. 

Як зайти і зареєструватися? Авторизація для доступу на веб-портал електронних послуг ПФУ здійснюється за допомогою Дія. Підпис, Дія ID або за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Тобто, потрібно мати КЕП і зробити його абсолютно легко. Ми підтримуємо всі КЕПи, які сьогодні діють і видаються в тому числі банківськими установами, ДПС, Мін'юстом та іншими сертифікованими центрами. Тобто, з цієї точки зору проблем немає. 

Які можливості для застрахованих осіб та одержувачів виплат? Перше і основне – це отримувати дані персональної облікової картки. Персональна облікова картка містить всю інформацію, яка є в Пенсійному фонді про людину. Це і електронна трудова, і електронна пенсійна справа, якщо це пенсіонер, і електронні лікарняні. Тобто, застрахована особа може мати доступ і розуміти всю інформацію, яка про неї є. Можна контролювати сплату страхувальникам внесків. Адже тільки сплачені внески – це гарантія того, що працюючи людина набула страховий стаж. Мати доступ до інформації, яка є в електронній пенсійній справі. Тобто, пенсіонер може бачити, виходячи з яких показників, обчислено його розмір пенсії. Крім того, мати доступ до інформації про призначену житлову субсидію чи пільгу, якщо користувачем веб-порталу є субсидіант чи пільговик. Мати можливість подати відповідні заяви, які стосуються пенсії, субсидій, пільг і страхових виплат. А також подавати звернення для оформлення того самого пенсійного посвідчення, або ж просто звертатися з будь-яким питанням до Пенсійного фонду. Якщо подано звернення через веб-портал, то людина може контролювати статус і стадії розгляду звернення, і отримувати відповідь через свій електронний кабінет. 

Крім того, через веб-портал Пенсійного фонду можна укладати договори про приєднання про добровільну сплату страхових внесків для того, щоб набувати страховий стаж. Є також можливість через особистий кабінет робити благодійні пожертви. З березня минулого року законодавством передбачено, що будь-яка людина може зробити благодійну пожертву до Пенсійного фонду, яка може бути або персональна для конкретної людини, або знеособлена, щоб поповнити ресурс для виплати пенсії. 

"Чи набуде людина право на пенсію – це відповідальність самої людини"

– Як користуватися пенсійним калькулятором, порахувати розмір майбутньої пенсії? 

В пенсійному калькуляторі реалізовані всі алгоритми, які, по суті, закладені в реальному програмному забезпеченні, яке визначає розмір пенсії. Це дає можливість будь-кому порахувати розмір своєї пенсії. Він може базуватися виключно на тих показниках, які є в Реєстрі застрахованих осіб. Але, якщо говорити про всіх користувачів, то в тих, хто розпочав свою діяльність у 2005-2007 роках, не буде необхідного стажу. Тому калькулятор дає можливість робити допуски. Умовно, що людина до 60 років буде працювати і її показники, принаймні по зарплаті, будуть на тому ж рівні, що й сьогодні. І я, наприклад, людям пояснюю, що це результат, який визначає рівень вашої пенсії, на який ви можете розраховувати, якби ви виходили на пенсію сьогодні. Тобто, це для того, щоб розуміти, чи є в людини, наприклад, можливість якийсь період офіційно не працювати, чи не втратить вона своє право на пенсію, скільки буде стажу, який теоретично можна набути до 60 років, яка має бути зарплата. Тобто щоб людина розуміла перспективу і робила висновки. Бо відповідальність щодо того, чи набуде людина право на пенсію – це відповідальність самої людини. Оскільки, на жаль, маємо ситуацію, що в багатьох випадках люди погоджуються працювати неофіційно. І кінцевий результат – працював неофіційно, не набув страхового стажу. 

– Що б ви порадили тим людям, які сумніваються в своїх можливостях користуватися калькулятором? 

Сьогодні надати якусь елементарну допомогу, пояснити, підказати можуть наші фахівці сервісних центрів. Крім того, ми з нашим управлінням комунікації намагаємося давати детальні кейси, алгоритми дій, аж до того, що покроково розписуємо, як користуватися тим чи іншим сервісом на веб-порталі Пенсійного фонду. Наприклад, ми давали дуже детальну інформацію щодо того, як укласти договір про добровільну участь, як зареєструватися в кабінеті. Тобто, якщо люди бажають отримувати достовірну, правдиву інформацію з перших вуст, будь ласка, наша інформаційна сторінка на веб-порталі ПФУ, у Фейсбуці наша офіційна сторінка, Телеграм-канал Пенсійний фонд також дає можливість бачити всі наші рекомендації, спрощення, підказки, які можуть бути в нагоді людині.

Ірина Ковпашко в студії Українського Радіо

Страхувальник може дистанційно звертатися до ПФУ з будь-яких питань

– Чи плануються якісь нововведення в сфері електронних сервісів? Можливо, можете анонсувати нові послуги на додачу до того, про що ви вже розповіли?

Ми постійно в пошуку, ми постійно в розширенні. Те, що проговорили – це лише можливості веб-порталу, які передбачені для застрахованих осіб і одержувачів виплат. Але буквально в минулому році, з урахуванням того, що ми отримали нові повноваження щодо проведення виплат субсидій, пільг, страхових виплат, то ми розробили вже величезну кількість послуг, які в цьому році маємо намір розвивати, удосконалювати, зокрема для страхувальників. Сьогодні страхувальник, крім того, що зобов'язаний вести відомості про трудову діяльність в електронному вигляді, він ще й подає дані про трудову діяльність своїх працівників для їх оцифрування. Тобто паперова трудова книжка подається страхувальником через веб-портал Пенсійному фонду для переведення її в електронний вигляд. 

Крім того, ми отримали нове повноваження фінансувати лікарняні. Це вже реалізовано на веб-порталі ПФУ. І страхувальник має можливість через веб-портал подавати заяви-розрахунки на фінансування лікарняних. Крім того, страхувальник може дистанційно звертатися до Пенсійного фонду з будь-яких питань. Може надсилати запит на отримання електронних та паперових документів. Якщо страхувальник провів виплату страхових коштів, тобто профінансував лікарняний, він має можливість подавати повідомлення про використання страхових коштів. Тобто це те, що мінімізує необхідність страхувальнику кудись нести, давати якісь звіти, турбуватися про правильність оформлення паперового документу. Тобто це спрощення насамперед виконання страхувальниками їхніх повноважень. 

Крім того, ми взаємодіємо з управителями і надавачами послуг. Для них передбачена також можливість отримувати від Пенсійного фонду інформацію по особових справах пільговиків, субсидіантів, про визначення тарифів, внесків на житлово-комунальні послуги. Також вони мають можливість надавати нам зворотну інформацію у випадках, коли такі послуги змінюються. Ми зробили веб-кабінет для ЦНАПів. Через Центри надання адміністративних послуг ми приймаємо заяви і декларації для призначення житлових субсидій та пільг і відповідно їх опрацьовуємо. А ще даємо зворотній зв'язок ЦНАПам про результати опрацювання таких документів. Крім того, ми здійснюємо виплати соціальних послуг, послуги на догляд. Через це надавачі соціальних послуг можуть також подавати звіти про надані соціальні послуги. А ще в нас є нотаріуси, спеціалісти банків пошти, з якими ми співпрацюємо, передаючи їм в електронному вигляді відомості на виплату пенсій, субсидій і пільг. І ще в нас є такі сервіси, які дають можливість для інспекторів праці, НАБУ, Служби безпеки виконувати свої повноваження щодо отримання тієї інформації, якою володіє Пенсійний фонд. Тобто це безмежна кількість сервісів, над удосконаленням яких плануємо працювати якраз в цьому році.

Добровільна участь 

– Добровільна участь в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Розкажіть, будь ласка, як це працює і основні відмінності її від накопичувальної системи? 

Законом про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що пенсійна система в Україні повинна бути 3 рівнів. Перший рівень – солідарна система, в якій, власне, працює Пенсійний фонд. Другий рівень – це обов'язкова накопичувальна система. І третій рівень – це недержавне пенсійне страхування. Наразі працює солідарна система, в якій Пенсійний фонд виконує свої повноваження. Другий рівень – накопичувальна система – не запрацював в Україні, тому що наразі в Верховній Раді ще опрацьовується відповідний законопроект. Там є певні умови, досягнення яких має передувати ухваленню такого закону. Як тільки буде закон, будуть визначені всі основні і учасники накопичувальні системи, і яким чином буде забезпечена збереженість коштів, – це питання майбутнього. Третій рівень – це недержавне пенсійне забезпечення. Ми в цій системі з недержавними пенсійними фондами не працюємо. Але вони є, і це виключно добровільний рівень. 

Якщо ж говорити про добровільну участь, то це два варіанти – або укласти договір з податковою, або ж через веб-портал Пенсійного фонду України укласти договір приєднання і брати участь в добровільній системі, набуваючи свій страховий стаж. До речі, в добровільній системі через веб-портал Пенсійного фонду є можливість сплачувати такі добровільні внески не тільки за себе, а й на користь будь-яких інших осіб, які досягли 16 років, не є пенсіонерами, і авторизовані в Реєстрі застрахованих осіб. Тобто хоч один період десь були застраховані, за них сплачувалися внески, і по них є персональна облікова картка в Реєстрі застрахованих осіб. Власне, в цьому основні відмінності. А користуватися чи не користуватися цим – це має бути розуміння кожної конкретної людини. Тому що, щоб сплатити добровільний внесок, потрібно однозначно мати фінансовий ресурс.