Довіра між владою і бізнесом до війни була критичною. Нині це питання виживання країни — Забловський

Довіра між владою і бізнесом до війни була критичною. Нині це питання виживання країни — Забловський

23 січня президент Зеленський оголосив про рішення РНБО, яке передбачає мораторій на "маски-шоу", створення Ради з підтримки підприємництва та зміни до закону про Бюро економічної безпеки для "обмеження тиску на легальний бізнес". Ці рішення ухвалили на тлі затримання бізнесмена Ігоря Мазепи та публічного резонансу навколо цієї справи. Аналізуючи, чи досягнуто компромісу між владою та бізнесом, керівник Секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський в ефірі Українського Радіо зазначив, що "має обережний оптимізм". За його словами, довіра бізнесу до влади була практично зруйнована, тому рішення, зокрема щодо реформування Бюро економічної безпеки, мають бути законодавчо імплементовані. Крім того, тенденція, що кількість бізнесів в Україні зменшиться, є цілком реальною. Вони або закриються, або релокуються за кордон. На думку Забловського, це негативний сигнал іноземним інвесторам, адже таким чином зменшується їх бажання заходити в Україну та інвестувати.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Pixabay

"Довіра бізнесу була практично зруйнована"

— Після арешту Ігоря Мазепи та публічного резонансу навколо цієї справи, віцепрем'єр-міністри Юлія Свириденко та Михайло Федоров разом з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком прийняли 20 бізнесменів, щоб обговорити проблеми підприємців з правоохоронцями. Ця зустріч була закритою. Чи відомо вам, про що під час цієї зустрічі йшлося?

— Представники бізнесу заявляли про неприпустимість подібних резонансних справ, необхідність переведення подібного роду справ в абсолютно правове поле. Ця справа стала резонансною, тому що мова йшла про досить відомого бізнесмена і компанію, яку він представляє. Але до того ж ці резонансні справи теж нікуди не зникали, були інші справи, про які, можливо, менше говорили. Але обидві сторони висловили свої побажання та претензії. Якщо говорити про мету представників влади, це свого роду був спосіб каналізувати негатив. Але довіра бізнесу була практично зруйнована. Тому для того, щоб далі знаходити якийсь компроміс бізнес очікував подальші кроки від влади чи чіткі сигнали. Сподіваюсь, що за рішенням РНБО початок компромісу таки буде, але йдеться про обережний оптимізм, хоча є різні реакції.

Реформування БЕБ

— На вашу думку, що це за обережний оптимізм? На що можна сподіватися?

— Саме рішення РНБО — це ж не запущені практичні юридичні механізми. Якщо проаналізувати конкретні пункти, то, наприклад, якщо ми говоримо про перезавантаження Бюро економічної безпеки як органу, то цей законопроєкт вже давно лежить в Верховній Раді під номером 188-1.

— Цей законопроєкт підтримали бізнес-асоціації, громадськість. Я так розумію, що, можливо, і за кордоном також схвально ставились до цього законопроєкту. Чому тоді зараз говорять, що щось нове відбувається?

— Це вже не вперше говорять, що є спроби. Можливо, недостатньо політичної волі. Є речі, які намагаються прибрати з цього законопроєкту для того, щоб перезапуск відбувся не зовсім в тій формі, яку очікує і бізнес, і наші міжнародні партнери, тому що це частина наших міжнародних законопроєктів — і по лінії переговорів з Міжнародним валютним фондом, і іншими стейкхолдерами. Це засвідчено візитами різного роду американських або європейських делегацій. Тож побачимо найближчим часом. Поки не зрозуміло, чи буде це знову окремий законопроєкт. Очевидно, не треба нічого вигадувати. Є вже рішення щодо БЕБ які досить непогано пропрацьовані та прокомуніковані з міжнародними партнерами, тому їх треба ухвалювати й запускати. Є законопроєкт, який стосується перезавантаження Державної митної і Державної податкової служб, це частина виконань наших угод по меморандуму з МВФ.

— Чи будуть ці рішення, які були оголошені під час цієї зустрічі, закріплені законодавчо?

— Йдеться передусім про БЕБ, необхідність розробки нового законопроєкту. Чи потрібно — це інша справа. Але ці рішення мають бути переведені в законодавчу або нормативно-правову площину, тому що поки вони тільки залишаються дорожньою картою або планом дій. Там багато речей пов'язано з проведенням аудиту, але він проводиться і може проводитись без рішення РНБО, тобто це абсолютно не заважає рухатись. Потрібно, щоб кількість зустрічей влади з бізнесом переросла в якість, а це конкретні речі, пов'язані імплементацією законодавства. І до війни довіра між владою і бізнесом була дуже критичним питанням. Але зараз це питання виживання країни. І виклики 2024-го року показують, що нам не треба зараз розхитувати цей човник. Треба думати, як зміцнювати його, щоб там жодних ніяких інших пробоїн не було. І на зустрічі влади з бізнесом саме говорили про те, що далі вже немає куди створювати резонанси, прецеденти, бо далі ми можемо просто втратити державу.

— Напередодні відбувалася зустріч бізнес-спільноти та генерального прокурора України Андрія Костіна, і під час цієї зустрічі домовилися щотримісяці проводити зустріч під координацією Офісу бізнес-омбудсмена для обговорення проблем і пропозицій. Чи достатньо цих рішень, чи зможуть вони розв'язати проблему тиску на бізнес глобально і довгостроково, на вашу думку?

— На жаль, ні. Такі зустрічі до цього відбувалися, але не заважало... Для цього не треба створювати резонансні події для того, щоб знову подібні зустрічі відбувалися на майданчиках правоохоронних, силових і інших органів. Проблема в тому, щоб зміцнювати й реформувати інституції, які залишаються у нас не реформовані. Без цього ці зустрічі не дадуть того ефекту. Компроміс має фіксуватись на чіткому розумінні, що ми далі робимо і як ми це робимо, а також закріплюємо законодавчо, реформуємо. Іншого шляху насправді немає. Тому що зустрічі заради зустрічі. Тобто ще нічого. Кількість не переросте в якість, як би нам не хотілося.

Відсутність закордонних інвесторів та закриття бізнесів в Україні

— Як реагуватиме далі бізнес? Чи не зменшиться кількість бізнесів в Україні? Чи не захочуть вони просто закрити свої справи і релокуватися до інших країн?

— Це теж звучало не тільки під час закритих, і не зовсім закритих зустрічей. На жаль, це поганий сигнал для міжнародних інвесторів, які є дуже прискіпливі, тому що ми зараз дуже багато говоримо про необхідність залучення інвестицій під проєкти відновлення та відбудови України. І зважаючи на нульовий інтерес через воєнні ризики та невизначеність, такими діями ми тільки посилюємо негатив з точки зору бажання сюди приходити і інвестувати. Це й сигнал для внутрішніх інвесторів, для нашого бізнесу, що далі робити, яким чином розглядати з точки зору перспективи майбутнього. Тому що навіть в умовах війни бізнес має планувати і думати про майбутнє, для того, щоб далі не просто мова йшла про виживання, адаптацію, а про розвиток, який пов'язаний з тим, що ж далі, яким чином можна вести бізнес, будувати. Тому такі сигнали, дії, справи зумовлюють бажання бізнесу і релокуватися, і шукати нові резиденції, за кордоном, і взагалі закривати та йти з України. На жаль, об'єктивно може бути така тенденція.

Створення Ради з підтримки підприємництва

— Президент Зеленський анонсував створення Ради з підтримки підприємництва, до неї мають ввійти представники бізнесу. Що вже відомо про цей орган, в якому форматі працюватиме, які функції виконуватиме, хто буде у складі цієї ради і, звісно, що про повноваження?

— Щодо складу, було заявлено, що це відомі бізнесмени. Очевидно, представники групи, які зустрічались напередодні з віцепрем’єр-міністрами. Чіткий персонал ми побачимо скоро. Які повноваження — теж ще немає конкретики. Але ще в грудні 2020 року при президенті була створена Рада з питань розвитку малого підприємництва, на жаль, вона не функціонує. Тому сподіваюсь, що інша рада отримає кращу долю. Механізм такий, що рада має комунікувати з президентом і з представниками іншої влади щодо своїх проблем. Але питання в тому, щоб результат цієї комунікації, який має бути вибудований за допомогою створення цього механізму, цієї інституції, працював. Головне, щоб ця комунікація була постійна, систематична.

Контекст 

Співробітники Державного бюро розслідувань 18 січня затримали бізнесмена та директора інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепу, коли той намагався перетнути українсько-польський кордон. За даними ДБР, він є організатором схеми протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС. На цій території компанії бізнесмена ще з 2012 року зводять котеджні містечка.

У ДБР зазначили, що також в різних регіонах України затримані ще три учасники злочинної організації, зокрема брат організатора схеми.

"Дії учасників злочинної організації та інших осіб кваліфіковано за статтями 255 (Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), 233 (Незаконна приватизація державного, комунального майна), 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. У листопаді 2023 року було повідомлено 8 підозр за цими статтями", — йдеться у повідомленні відомства.

У компанії Concorde Capital, директором якої є Мазепа, заявили, що його затримання пов’язане з "публічною позицією щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на українських бізнесменів".

Там нагадали, що після затримання Мазепи 18 січня, в офісі Concorde Capital відбулись обшуки й зазначили, що готують звернення до уряду щодо "тиску на компанію" з боку правоохоронців.

Загалом в Україні законодавчі спроби протидіяти обшукам правоохоронців тривають близько 7 років. Спочатку був ухвалений закон України №2213-VIII від 16.11.2017 року, потім у вересні 2018 року ухвалили закон України №2548-VIII. Нововведення полягало у зміненні процедури притягнення правоохоронців до відповідальності, якщо вони незаконно відкрили кримінальне провадження чи вчинили правопорушення під час слідчих дій. Зокрема, стало можливим оскаржити неправомірну бездіяльність слідчих, якщо справу розглядають понад рік. 

Наступна спроба удосконалити дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування була у 2020 році із законопроектом №2740, який мав заборонити вилучати сервери й інші носії електронної інформації, якщо це не речові докази в кримінальному провадженні. Натомість, інформацію з них правоохоронці мали копіювати й фіксувати у протоколі. 

З квітня на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроєкт під №9211.

У червні 2023, після оприлюднення українськими підприємцями "Маніфесту 42" президент Володимир Зеленський провів зустріч з представниками бізнесу. Вони вимагали  зупинити хвилю рейдерства та тиску від правоохоронців. 

23 січня 2024 року у своєму вечірньому зверненні президент України повідомив, що уряд представить зміни до закону про Бюро економічної безпеки та деяких інших законів, щоб максимально обмежити потенціал будь-якого можливого тиску на "білий", легальний бізнес.