Росія хоче витіснити Україну зі світового ринку олії — Ус

Росія хоче витіснити Україну зі світового ринку олії — Ус

Китай чинитиме тиск на Росію, щоб вона повернулась до Чорноморської зернової ініціативи. Таку думку в ефірі Українського Радіо висловив кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Він розповів, що "в Україні сільськогосподарська продукція фактично "витягує" експорт, адже 65% нашого експорту — це харчові товари та сільськогосподарська продукція". Також експерт наголосив: "коли ми кажемо про соняшникову олію, то в 2022 році Україна була лідером з показником 26,2%. На другому місці Російська Федерація — 15,2%. Тому, окрім того, що ця війна відбувається на наших очах, це ще спроба Росії витіснити Україну зі світового ринку соняшникової олії".

0:00 0:00
10
1x

Фото: з фейсбук-сторінки Олександра Кубракова

"Україні вдалося адаптуватися до реалій і навіть відновити експорт окремих складових"

— За даними Opendatabot (сервіс моніторингу даних українських кампаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів — ред.), цього року український експорт загалом був на 8% меншим, ніж у 2022 році. На ваш погляд, 8% — це мало чи багато?

Падіння неприємне. Але слід зазначити, що якщо ми повертаємось у точку, в якій ми були на початку повномасштабної війни, то очікування були набагато гірші. Тоді здавалося, що і експорт, і взагалі економіка України дуже сильно "просядуть". У 2022 році ВВП України скоротився на 29%. Це, безумовно, неприємне скорочення, але воно не було критичним. Якщо ми кажемо про поточний рік, то провідні міжнародні інституції, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк, прогнозують, що навіть може бути зростання від одного до двох відсотків. Втім, скоріш за все, це буде переглянуто в гіршу сторону, саме через продовження атак. Але коли ми кажемо про взагалі експорт, то слід розуміти, що до квітня поточного року в Україні була відносно непогана ситуація. Тому що Україні все ж таки вдалося адаптуватися до реалій і навіть більш-менш відновити експорт окремих складових. Але варто зазначити дві речі, які дуже суттєво ударили по нашому експорту. Це насамперед рішення п'яти країн ЄС, що вони не будуть купувати в України пшеницю, кукурудзу, насіння соняшнику та ріпак. І друге — повне припинення роботи Чорноморської зернової ініціативи в липні. Ці дві речі мали дуже негативний вплив.

В Україні сільськогосподарська продукція фактично "витягує" експорт. 65% нашого експорту — це харчові товари та сільськогосподарська продукція. Водночас основа цього експорту — зернові культури, які становлять 26% нашого експорту, за даними Державної митної служби України за січень-липень поточного року. Вони принесли 5,8 млрд доларів. Проте, якщо ми порівнюємо березень, коли Україна експортувала зернових на 1,3 млрд доларів, з липнем, коли експорт був 380 млн доларів, ми розуміємо, наскільки ми "просіли" в основній статті нашого експорту, а отже, надходження валюти. Усі ці фактори зараз призводять до того, що, з одного боку, сільськогосподарська продукція зберігає основну позицію. З іншого — вона скорочується. І це призводить до скорочення й показників експорту. За січень-липень експорт скоротився на 15,9% саме через цей фактор зернових, який дуже суттєво просів.

"Це спроба Росії витіснити Україну зі світового ринку соняшникової олії"

— А яка ситуація у нас олією, зі шляхами вивезення цієї продукції?

По-перше, на відміну від зернових, тут не такі вже великі мита. По-друге, коли почала працювати Чорноморська зернова ініціатива, то ми фактично повернули можливість експортувати товари морем. Бо насправді там було не лише зерно, а й інша аграрна продукція, зокрема соняшникова олія. Крім того, основа нашого вирощування соняшника і виробництва олії — це регіони центральної України, які не зачепили масштабні військові дії. Тобто, коли ми кажемо про метал, то там дійсно ми, на жаль, втратили Маріуполь, де провідні наші два металургійні комбінати — "Азовсталь" та "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча". А з іншого боку, в нас залишилась під контролем "Криворіжсталь", яка поновила роботу, а також "Запоріжсталь", яка, попри постійні обстріли, працює. Тобто певні металургійні підприємства все ж лишаються. Що стосується олії, то можна було експортувати через Європу, а через те, що працювала Чорноморська зернова ініціатива, Україні вдалося, хай і з втратами, але зберегти логістичні спроможності постачання на зовнішній ринок. До речі, щодо соняшникової олії, то Україна була лідером у 2022 році з результатом 26,2%. На другому місці Російська Федерація — 15,2%. Тому, окрім того, що ця війна відбувається на наших очах, це ще спроба Росії витіснити Україну зі світового ринку соняшникової олії.

Іван Ус. Фото з Фейсбук-сторінки

"Китай чинитиме тиск на Росію, щоб вона повернулась до Чорноморської зернової ініціативи"

— Скільки у грошах нам приніс експорт олії?

У 2022 році Україна експортувала лише соняшникової олії на 5,5 млрд доларів США. Щодо цьогорічних показників, то зараз загалом у нас експорт складає 22 млрд доларів. Торік було 26 млрд доларів. Тобто є просідання, викликане саме обмеженнями п'яти країн та припиненням Чорноморської зернової ініціативи. До речі, по Чорноморській зерновій ініціативі найбільше товарів Україна продавала в Китай, який був на першому місці з часткою 24%. Китай дуже залежав від того, що він отримував від України. І що цікаво, Китай отримував від нас переважно один товар — кукурудзу. Для нього це важливо, тому, що коли Україна не могла всередині 2022 року, після початку повномасштабної війни, експортувати кукурудзу на зовнішні ринки, насамперед в Китай, так склалося, що в структурі імпорту Китаєм кукурудзи Сполучені Штати Америки займали 99%. Тобто Росія своїми діями призвела до того, що Китай по кукурудзі на 99% залежав від США. Враховуючи не найкращі стосунки між США та Китаєм, а насамперед змагання за лідерство у світі, Китаю це не подобалося. Тому зараз, коли знову припинена Чорноморська зернова ініціатива, я не виключаю, що Китай буде чинити тиск на Росію, щоб вона повернулась до угоди. Адже в Китаю два постачальники кукурудзи — США й Україна. І коли Україна повернулась (до постачання — ред.), то вона мала щонайменше 30% китайського ринку.