Олександр Ткаченко. Фото: ФБ-сторінка Олександра Ткаченка
"Ми отримали класичну комунікаційну кризу, де міністерство та міністр виправдовуються"
— Чому зараз настільки обурене суспільство? Свого часу була петиція, щоби зняти Олександра Ткаченка з посади. Тоді Шмигаль не підтримав таку пропозицію. Зараз міністра таки знімають.
— Ключова проблема Міністерства культури та інформполітики за останні кілька років — неправильна комунікація із суспільством, неправильна комунікація власних проєктів або її відсутність. На прикладі історії із серіалами це стало настільки очевидним і неадекватним, що відреагував сам президент. Він сказав, що є певна несправедливість, люди не відчувають справедливості в ухвалених рішеннях, і цю справедливість потрібно було комунікувати. Бо гроші на серіали було виділено ще торік. З листопада минулого року можна було публічно розповісти, що це мають бути за фільми та серіали, навіщо вони потрібні, яких цілей ними буде досягнуто? Можна було залучити до обговорення громадськість. І на сьогодні ми мали б дискусію не "чому раптом це все відбулося?", а "чи якісно зняті фільми?" Ми отримали класичну комунікаційну кризу, де міністерство та міністр виправдовуються. Хоча часу на формування публічної позиції та порядку денного було вдосталь.
— Зараз закидають і про незрозумілість критеріїв, і про членів журі, і переможців на ці гроші… Юрій Горбунов, один із продюсерів фільму каже, що розважальний контент зараз нібито потрібен нашим бійцям.
— Щодо переможців авторських концепцій чи сценаріїв, які є в доступі, то я виступлю на захист. Розуміючи, що часу залишилося мало і за півроку треба видати якийсь продукт, перемогло 50 різних проєктів під 30 різних компаній. За цей час далеко не всі можуть відзняти хороший продукт. Ми отримали певний зріз кіновиробничої галузі. Те, що публічно викладено і є в доступі, воно відповідає реаліям українського життя. Це історії про ветеранів, воїнів, медиків, учителів. Там все це є. Інша справа, що це ніхто не проговорював, про це ні з ким не говорили. Журі не було сформовано у січні і публічно не розглядало всі подані роботи. Я бачу в цьому проблему. Комунікація хороших проєктів не відбулася. І зараз усе виглядає, як "все пропало", "все погано". Насправді там є хороші речі, перспективні. Я бачу моніторинги того, що люди дивляться по телебаченню або в ютубі. Зараз люди дивляться російський продукт. І боротися із цим можна тільки своїм власним масовим продуктом.
Артем Біденко. Фото: ФБ-сторінка Артема Біденка
"Якби ми про "Інгулець" знали у березні, було би простіше це питання розрулювати"
— Але ж, напевно, не "Селищем міського типу Інгулець"?
— Міністерством інформполітики у 2018 році ми реалізували багато різних проєктів: видали багато книжок, зняли документальні фільми, провели багато акцій. Але досі нам згадують мурал на Осокорках, який не всім тоді сподобався. Завжди буде кілька проєктів, які не подобаються громадськості. Можливо, вони справді погані і їх можна скасувати. Але для цього має бути комунікація, має бути інклюзивне спілкування із аудиторією. Я не беруся судити: "Інгулець" – це погано чи добре? Якби ми про "Інгулець" знали у березні, було би простіше це питання розрулювати на етапі його створення: змінити щось. У нас був би час, можливість. А так вже липень, і час на зйомки має бути.
— Ткаченку закидали багато чого. Які провали і досягнення на посту міністра ви виділили б?
— Позитивні моменти:
- реагування міністерства на проблеми креативних галузей під час ковіду;
- видавнича справа, книжки. Можна було купувати їх через "Дію";
- інституційні гранти через УКФ під час ковіду (Український культурний фонд ‒ державна установа, створена 2017 року на підставі відповідного закону України "з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва". Формулювання сайту УКФ – ред.)
"Цирк, театри, оперета, опера самі собою мають управляти"
— Міністерство повинно перетворитися із галузевого на функціональне. Що це означає?
— Міністерство повинно вирішувати певні проблеми чи виконувати задачі та функції: це сприяння розвитку культурних і креативних індустрій. Ця задача сьогодні слабко вирішується. Це й інформаційна політика: функція захисту інформаційного українського простору, функція стратегічних комунікацій, коли реалізуються інформаційні операції, захист певних наших ресурсів від втручання ворога. Щоби реалізовувати функції, треба змінити самі підходи в міністерстві: від управління галуззю (цирк, театри, оперета, опера самі собою мають управляти) треба переключитися на вирішення проблем, які існують у креативних індустрій. Що треба реалізувати, щоби театри стали розвиватися, щоби глядачі туди пішли, щоби книговидання почало розвиватися? Ми маємо займатися популяризацією читання: а це і соціальна реклама, і особисті приклади наших лідерів, це й історії успіху, які виникають із того, що читаються книжки, і певні інфраструктурні зміни, перетворення бібліотек на хаби, де люди можуть не тільки читати книги, а й проводити вільний час. Це проста реформа. Вона реалізована у багатьох країнах. У нас вона стоїть на місці, тому що міністерство управляє галуззю книговидання, а проблема читання ніяк не вирішується. Так із кожного напряму можна говорити, звідки переключити увагу та фінанси і на що. Так міністерство стане більш ефективним.
— Що може людина зробити на посаді міністра, якщо б ці функції були розподілені?
— У нас проблема глибша. Вона в роботі виконавчої гілки влади і в тому, що повернула назад реформа державної служби. Немає грошей на зарплати держслужбовцям, ускладнена історія із реструктуризацією реформи структур держорганів, складна комунікація із парламентськими комітетами, відсутні міжвідомча комунікація між різними міністерствами, є проблеми, щоби захищати свої проєкти в Кабміні.
20 липня цього року міністр культури та інформполітики України Олександр Ткаченко приніс голові уряду Денису Шмигалю заяву про відставку "через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни". Про це Ткаченко повідомив у телеграм.
"Культура під час війни важлива, бо це війна не тільки за території, а за людей, а люди – це наша памʼять, історія, мова, творчість попри війну, спадщина і минуле заради майбутнього. І приватні, і бюджетні кошти під час війни на культуру не менш важливі, ніж на дрони, тому що культура це щит нашої ідентичності і наших кордонів. І це принципова моя позиція проти інших", – стверджував Олександр Ткаченко.
