Чи допоможе подолати корупцію Національна антикорупційна програма 2023-2025?

Чи допоможе подолати корупцію Національна антикорупційна програма 2023-2025?

Кабінет міністрів України на початку березня затвердив Національну антикорупційну програму на 2023-2025 роки. Днями відбулася презентація цієї програми, куди завітали представники антикорупційних органів, НАЗК, Вищого антикорупційного суду, а також урядовці. Журналістка Українського Радіо Людмила Тягнирядно також відвідала презентацію і розповіла слухачам програми "На часі" про головні тези, які пролунали під час події. Ключовою метою заходу було обговорити державну антикорупційну політику на два роки, презентувати соціологічне дослідження "Корупція в Україні-22", а також почути різні позиції стейкхолдерів щодо антикорупційної політики та майбутніх змін у міністерствах та антикорупційних органах. Антикорупційна політика і зміни — це важливий аспект на шляху України до членства в ЄС, адже ми маємо певні вимоги у сфері антикорупційного законодавства та від МВФ.

0:00 0:00
10
1x

Фото: з відкритих джерел

 

Найбільш корумпованими за 2022 рік є митниця, будівництво і земельні відносини

Відповідно до проведеної соціології серед звичайних громадян та бізнесу, найбільш корумпованими за 2022 рік є митниця, будівництво і земельні відносини, послуги з підключення та обслуговування систем елекрогазоводопостачання, а також судова система, контроль і нагляд за підприємницькою діяльністю, правоохоронні органи.

Людмила Тягнирядно. Фото: Суспільне

Про корупційні ризики у сфері відбудови

Під час презентації відбулося обговорення щодо того, які міністерства і як саме будуть справлятися з антикорупцією у різних сферах. Зокрема йшлося про відбудову. Головними корупційними ризиками у цій сфері є: 1) освоєння коштів; 2) завищена оцінка руйнувань (наприклад, збитки міста Ірпеня після звільнення були оцінені в 1 млрд доларів. Звідки взялася ця сума і чи вона справді доцільна?); 3) відсутність конкуренції, тобто неможливість зайти на ринок малому та середньому бізнесу; 4) бюрократія. Як можна уникнути цих ризиків, пояснив у коментарі для Українського Радіо заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач: "Ці ризики мінімізуються двома моментами. Є конкретні критерії та єдина методологія, що визначає порядок оцінювання збитків. Щоб не було такого, коли в одній громаді збитки оцінюються за однією методологією, а в іншій громаді — за іншою. Це перше питання — єдиного підходу до оцінювання збитків. Друге — це питання фінансування, а третє — питання контролю якості того, що за ці конкретні кошти у конкретному проєкті було зроблено і відбудовано. В Україні є досить багато контролюючих органів з боку держави, які займаються контролем фінансування, тож держава досить прискіпливо буде стежити за використанням коштів на відбудову. Ми у міністерстві зараз оцінюємо корупційні ризики, аналізуємо всі процеси і порядки в частині впровадження проєктів відбудови та використання коштів — як державного бюджету, так і міжнародних партнерів. Ми побудуємо такі процедури, щоб мінімізувати будь-які зловживання і щоб процес був абсолютно прозорим, аби всі могли перевірити, на що використано кошти та яка якість робіт".

Фото: ФБ-сторінка Сергія Деркача

Про повернення декларування для чиновників, яке було призупинено після повномасштабного вторгнення

Людмила Тягнирядно зазначила, що урядовці готові до повернення декларування. "Нещодавно до парламенту подано відповідний законопроєкт, який може допомогти відновити декларування, починаючи з липня цього року. Проте ніхто його не ставить на порядок денний і не голосує. І в антикорупційних органах є думка, що народні депутати ще не готові повертати декларування. Але це точно відбудеться, тому ще цей пункт є у вимогах МВФ. Тобто, якщо ми не повернемо декларування, то не будемо мати наступного траншу".

Про корупційні колізії довкола закупівель продуктів харчування для армії

Корупційні ризики, які присутні під час оборонних закупівель, прокоментував під час презентації міністр оборони Олексій Резніков: "Є система закупівель у мирний час і система закупівель у військовий час. У військовий час ми змушені тримати баланс між вимогою обмеження інформації та публічністю. Наприклад, досі триває дискусія щодо питання, чи розкривати місце розташування підприємства, яке надає послугу. Ми переконані, що цього розкривати не можна, бо це наражає на небезпеку трудовий колектив та обладнання. Крім того, є дискусія, чи розкривати місця перебування військовослужбовців не в пунктах постійної дислокації, а там де вони насправді є".

Олексій Резніков. Фото: armyinform.com.ua

Людмила Тягнирядно нагадала, що 21 січня видання "Дзеркало тижня" опублікувало матеріал про те, що Міністерство оборони нібито закуповує продукти для військових за цінами, значно вищими, ніж у магазинах. У відповідь на це Міноборони назвало публікацію маніпуляцією, а сам міністр Резніков назвав її інформаційною атакою. Згодом НАБУ заявило, що йому також було відомо про ймовірні зловживання Міноборони при закупівлі продуктів харчування для військових ще до того, як це питання порушило "Дзеркало тижня". На тлі звинувачень відбувся ряд певних відставок, а міністр пообіцяв забезпечити громадський контроль над закупівлями харчування, майна на палива для армії. Після цього журналістська програма "Схеми" опублікувала нові контракти на харчування військових, де було видно, що ціни знизилися, але маржа залишалась високою. Людмила Тягнирядно попросила Олексія Резнікова прокоментувати такий допис народної депутатки, голови комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної: "Міністр оборони фактично зірвав запровадження прозорих процедур для відбору нових постачальників харчування для військових і змусив уряд дозволити Міноборони продовжити чинні контракти. Вітання постачальнику яблук по 51 грн за кілограм!". У відповідь Олексій Резніков зазначив:

"При всій повазі до народного депутата, вона завищує мої можливості, дуже мене суб’єктивізує. Мені, звісно, приємно чути, що я такий всемогутній. Але це смішно чути, що я щось зірвав. Моя задача — не зірвати постачання, усталене, безперешкодне, безперебійне, величезної армії українських захисників та захисниць. У мене стоїть завдання, щоб їх було нагодовано щодня. І мене не цікавлять чиїсь політичні амбіції. Ми робимо так, як має бути. На сьогодні нова система не розроблена, ідеальної системи ніхто не придумав, робоча група під керівництвом першого віцепрем’єра продовжує потужно працювати, але остаточного рішення цієї робочої групи ще не існує. Ми просили Prozorro розробити технічні можливості, щоб ми саме на Prozorro могли робити закупівлі. Маю надію, це питання буде технічно вирішено. Але поки що уряд ухвалив рішення продовжити контракти на три місяці, щоб не зірвати усталене постачання до Збройних сил України. Хочу всім нагадати, що за найскладніший 2022 рік під час відкритої навали жодних нарікань від військовослужбовців на якість, кількість та своєчасніть постачання продуктами харчування не було. Немає зараз і не буде. Я як міністр оборони буду їм це гарантувати. Усе решта я готовий прийняти як критику. Через три місяці, якщо робоча група зробить усе необхідне і рекомендації будуть робочі та спроможні до виконання, то відбудеться покращення. Моя амбіція — щоб ринок постачання харчів збільшився і розвивався. Хочу нагадати, що до мого призначення лише одна компанія забезпечувала харчування у ЗСУ. Сьогодні вже вісім компаній забезпечують. Це означає, що саме завдяки моїй команді відбулася демонополізація. Тому коли хтось каже, що я щось блокую чи зупиняю, він глибоко помиляється".

Про корупційні ризики в агросекторі

Що робить Мінагро, аби мінімізувати корупційні ризики, прокоментував міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський: "У нас підхід простий. Ми вважаємо, що конкуренція і приватна власність — це найкраща боротьба з корупцією. Що можна — максимально спрямовуємо на приватизацію, де можливо — максимально дерегулюємо. І будь-які історії, пов’язані зі змаганням, відправляємо на аукціон, насамперед на Prozorro. Інших прецедентів за останній рік не було".

Микола Сольський. Фото: Укрінформ

"Нас може врятувати цифровізація"

У презентації програми взяв участь віцепрем’єр-міністр з інновацій та розвитку освіти, науки і технологій, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він наголосив, що нас може врятувати цифровізація. Мінімізація участі людини у будь-якому процесі ухвалення рішень, наприклад, на митниці, в архітектурній сфері, освіті тощо. Якщо все буде здійснюватися онлайн, шляхом технологій, то не буде людини, яка проситиме хабар або даватиме хабар. Пан Федоров повідомив, що зараз "Дією" користується 19 млн українців, тож можна ефективно впроваджувати й інші інноваційні цифрові рішення, які можуть допомогти боротися з корупційними ризиками.

Михайло Федоров. Фото: Суспільне

А що з плагіатом у науці?

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий на запитання, що робити з базою дисертацій та наукових робіт, яка має бути відкритою для перевірки на плагіат, відповів, що він підтримує принцип відкритої науки і готовий робити все, для того щоб антиплагіатні активісти та спеціальні програми могли перевіряти дисертації на наявність плагіату.

Оксен Лісовий. Фото: НУШ

Людмила Тягнирядно насамкінець нагадала, що корупція існує навіть у європейських країнах. Тож важливо змінити ставлення людини до неї. "Якраз міністр Лісовий говорив про те, що варто вчити маленьких українців, підлітків, студентів, аби в суспільстві була нульова толерантність до корупції. Кожен українець має бути свідомим і пам’ятати, що корупція веде державу радше до провалля, ніж до розквіту".