Розмінування лише одного гектара в Україні займе 10 років — експерт

Розмінування лише одного гектара в Україні займе 10 років — експерт

Третина від загальної площі України забруднена вибухонебезпечними предметами. Це констатував Українському Радіо Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС України. За його попередньою оцінкою, розмінування лише одного гектара в Україні займе в середньому 10 років. Офіцер звернувся до мешканців деокупованих районів або тих, де проходили бойові дії: "у жодному разі не виходити на поля, не заходити у лісосмуги та ліси, не смажити шашлики у цих місцях. Не час для шашликів".

0:00 0:00
10
1x

 

На фото: Сапери розміновують територію Київської області. Автор: Олександр Павлюк/Telegram

Заміновано приблизно 30% від загальної площі держави

"174 тисячі квадратних кілометрів території України є потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Це складає приблизно 30% від загальної площі держави. Найбільше забруднення і найбільші проблеми ми маємо в тих областях, де ворог перебував найдовше, зокрема це Харківщина і Херсонщина. Учора за добу ми обстежили ділянки близько 20 гектарів і знешкодили близько 1000 вибухонебезпечних предметів, позавчора — понад 1000. І так щодня, тому що дуже велике забруднення. Ворог дуже щільно мінував території, зокрема й обстрілював. Це і касетні елементи, і артилерійські снаряди, і реактивні системи залпового вогню, мінування, гранати — такий  арсенал ми знаходимо щодня".

Скільки часу потрібно на розмінування гектара?

"Не можу сказати, скільки часу піде на один гектар, тому що в кожному конкретному випадку це відбувається по-різному. Залежить від ландшафту і виду боєприпасу. Наприклад, протипіхотні міни — дуже небезпечні, їх набагато важче розміновувати, ніж протитранспортні міни. Або артилерійські снаряди — вони дуже чутливі до людини, особливо ПОМ-3, що реагує на рух людини, вистрибує на відстань півтора метра, розлітається осколками на 30 метрів і знищує все живе. Тому все залежить від боєприпасів, ґрунту, ландшафту. Точного часу для розмінування одного гектара ніхто не дасть. Щодо загальних приблизних цифр, які визначали експерти, це до 10 років. Але це попередня цифра, думаю, терміни будуть більші, бо ми не знаємо, яка зараз ситуація на окупованих територіях. Гадаю, ворог у цей час щільно мінує величезні території, зводить фортифікаційні споруди тощо. Ми зараз ще знаходимо залишки тих вибухонебезпечних предметів, які використовувалися у Першій і Другій світових війнах".

Фото: ms.detector.media

Першочергове завдання — розмінувати об’єкти критичної інфраструктури

"Першочергове завдання — розмінувати об’єкти критичної інфраструктури та комунікацій. Для того, щоб у людей з’явилося тепло, світло, вода. Тому перше, що ми розміновуємо, це лінії електропередачі, водогони, газогони, інші об’єкти, необхідні для забезпечення нормального життя. Далі відпрацьовуються заявки людей, які повертаються у помешкання і знаходять вибухонебезпечні предмети. Ці заявки можна залишати за телефоном 101 або використовувати один із додатків, які ми розробили: "Розмінування України", "Майн Фрі" або чат-бот єВорог, який створено спільно з Мінцифри. Переважну більшість інформації ми отримуємо за номером 101, але люди користуються і застосунками. Якщо зайти на сайт ДСНС, там є розділ "Сервіс протимінної діяльності", де розміщена навіть карта потенційно небезпечних забруднених територій вибухонебезпечними предметами. Усі застосунки прив’язані до цієї карти і до однієї платформи, аби існував спільний майданчик для будь-яких інформаційних застосунків. На сайті представлені і види вибухонебезпечних предметів, і правила поводження з ними, фотографії, щоб можна було розпізнати".

Фото: armyinform.com.ua

Сходить сніг — і земля виштовхує вибухонебезпечне залізяччя

"Навесні ми більше працюємо у багнюці. Це не досить зручно для піротехніків, але ніхто не відмовляється від цієї роботи, яку проводимо щодня. Крім того, навесні як правило всі боєприпаси, які сховані глибше під землею, піднімаються трохи нагору. Сходить сніг — і земля виштовхує вибухонебезпечне залізяччя. Тому саме весною люди знаходять найбільшу кількість предметів. Хочеться наголосити особливо для мешканців деокупованих районів або тих, де проходили бойові дії: у жодному разі не виходити на поля, не заходити у лісосмуги та ліси, не ходити на водойми, не смажити шашлики у цих місцях. Бо захочеться. Але треба почекати, трохи не час для шашликів".

Насамкінець Олександр Хорунжий звернувся до слухачів Українського Радіо з порадами — як не натрапити на міни:

— пересуватися твердими асфальтованими поверхнями;

— не з’їжджати на ґрунтові дороги та узбіччя доріг, особливо там, де є не перевірені саперами ділянки;

— не підходити до розбитої техніки;

— не заходити в пошкоджені будівлі;

— побачив предмет — відійди тією ж стежкою, якою підійшов, на відстань 50-100 метрів, зателефонуй на 101; якщо є можливість, познач місце якоюсь стрічкою.

Останні новини
Удар ракетою по Охматдиту є апогеєм масових злочинів Росії проти України — історик Марочко
Удар ракетою по Охматдиту є апогеєм масових злочинів Росії проти України — історик Марочко
Для 10 годин мобільного зв'язку без світла треба інвестиції та армія технарів — Федієнко
Для 10 годин мобільного зв'язку без світла треба інвестиції та армія технарів — Федієнко
"Це збереження цивілізованих відносин із кредиторами". Боярчук про реструктуризацію держборгу
"Це збереження цивілізованих відносин із кредиторами". Боярчук про реструктуризацію держборгу
Промінь рекомендує: Влада Бучко з треком "Я живу далі"
Промінь рекомендує: Влада Бучко з треком "Я живу далі"
У кожному гаражі "Силіконова долина". Гончар про виробництво дронів в Україні
У кожному гаражі "Силіконова долина". Гончар про виробництво дронів в Україні
Новини по темі
Для 10 годин мобільного зв'язку без світла треба інвестиції та армія технарів — Федієнко
Після виходу Байдена виборча кампанія може повернутися проти Трампа — Леонов
"Спека є проявом хронічного захворювання" — метеорологиня про зміни клімату
Не брати, а сусіди зі спільними інтересами. Дослідниця про відносини України та Польщі
Це один з інструментів повернення українців додому — член ЦВК про післявоєнні вибори