This edition of Ukraine Global is about the new law about civil partnership in Ukraine and how we can rely on foreign experience in that sense. Draft law No. 9103 “On the Institute of Registered Partnerships” appeared on the website of the Verkhovna Rada, Ukraine’s parliament, on March 13, 2023. This draft law provides for the creation of a new format of civil-legal relations – registered partnerships, commonly called civil partnerships in other countries. This type of partnership can be entered into between two persons of any gender and provides the pair with a status equal to that of close relatives. British couple who are under 50 tell shortly their story and why civil partnership is about equality and respect for them. Yulian Denysenko, who is in a relationship with a transgender woman named Sheril. In his opinion, this outlook could become a new step in the development of Ukrainian society and culture. Children should be taught that they should grow up and make balanced, adult decisions – not rush into marriage, Denysenko believes. Registered partnerships could help make that happen. “Freedom is a very important value for Ukrainians,” he said. “Registered partnerships are precisely what allow young people to be free and protect their freedom without being bound to such archaic structures as the church. After all, this is how it happened historically – in our country, people had to swear before the church that they would be together until the end of their lives. But everything is developing.”

Цей випуск програми про новий закон про цивільне партнерство в Україні та про те, як у цьому сенсі можна спиратися на іноземний досвід. Законопроект №9103 «Про інститут зареєстрованого партнерства» з’явився на сайті Верховної Ради України 13 березня 2023 року. Цей законопроект передбачає створення нового формату цивільно-правових відносин – зареєстрованого партнерства. , які в інших країнах зазвичай називають цивільними партнерствами. Такий тип партнерства може бути укладений між двома особами будь-якої статі і надає парі статус, рівний статусу близьких родичів. Британська пара коротко розповідає свою історію та чому цивільне партнерство — це вияв рівності і поваги до них. Юліан Денисенко, який перебуває у стосунках з трансгендерною жінкою на ім'я Шеріл поділився своєю історією. На його думку, такий закон може стати новим кроком у розвитку українського суспільства та культури. Дітей треба вчити, що вони повинні рости і приймати виважені, дорослі рішення – не поспішати з одруженням, вважає Денисенко. Зареєстровані партнерства могли б допомогти в цьому. «Свобода – це дуже важлива цінність для українців», – сказав він. «Саме зареєстроване партнерство дозволяє молодим людям бути вільними та захищати свою свободу, не прив’язуючись до таких архаїчних структур, як церква. Адже так склалося історично – у нас перед церквою люди повинні були клястися, що будуть разом до кінця життя. Але все розвивається». Світ не стоїть на місці, життя триває.

This edition of Ukraine Global is about the movies created by Ukrainian and foreign directors about the war in Ukraine. Long before the beginning of Ukrainian-Russian war in 2014 film directors attempted to show all cultural peculiarities of our country. Among the first were outstanding writer and moviemaker Oleksandr Dovzhenko, who worked back in the 1930ies, and director Serhiy Paradzhanov. Their movies showed Ukraine as a particular land, which might have been a part of the Soviet Union politically, but was never a part of this state and Russia, in all other aspects. And of course those classic movies angered Russians, who always thought of Ukraine and Ukrainians as of something that belonged to them. Foreign celebrities also support Ukraine as much as they can. The first trailer for Superpower, a documentary about the Russian-Ukrainian war by American actor and director Sean Penn, was released in August 2023. "Ukrainians will win. The question is at what cost," Penn says off-screen. Ukrainian filmmakers have been on the forefront of this struggle for cultural recognition, first during Soviet times when Ukraine was a constituent republic and more recently since Russia’s annexation of Crimea and the emergence of the Donbas separatist movement. After the beginning of war in 2014, a new generation of Ukrainian cinema matured under the threat of Russian aggression, but also amid the hope for national renewal that came out of the Euromaidan revolution.

Цей випуск програми про фільми українських та іноземних режисерів про війну в Україні. Задовго до початку українсько-російської війни у 2014 році режисери намагалися відобразити всі культурні особливості нашої країни. Серед перших — видатний письменник і кінорежисер Олександр Довженко, який творив ще в 1930-х роках, і режисер Сергій Параджанов. Їхні фільми показували Україну як особливу землю, яка могла бути частиною Радянського Союзу політично, але ніколи не була частиною цієї держави та Росії, в усіх інших аспектах. І, звичайно, ці класичні фільми розлютили росіян, які завжди вважали Україну та українців чимось своїм. Іноземні кінорежисери теж підтримують Україну, чим можуть. У серпні 2023 року вийшов перший трейлер документального фільму «Суперсила» про російсько-українську війну американського актора та режисера Шона Пенна. "Українці переможуть. Питання в тому, якою ціною", - каже Пен за кадром. Тож, українські кінематографісти були в авангарді цієї боротьби за культурне визнання, ще за радянських часів, коли Україна була складовою республікою, а після анексії Криму Росією та появи сепаратистського руху на Донбасі, вони лише посилили цю течію. Після початку війни у 2014 році нове покоління українського кіно визрівало під загрозою російської агресії, разом з надією на національне відродження, що бере точку відліку від революції Євромайдану.

This edition of Ukraine Global is about the Third Summit of First Ladies and Gentlemen held in Kyiv last week and how it is connected to the recovery of the mental health of Ukrainians. Such Summits under the guidance of Ukrainian leaders must be taking place. We need to talk about the importance of mental health in Ukraine, especially now when it is crucial. Still, only actions matter. Words are just words. The mental hospital of Pavlov in Kyiv is full of soldiers who come from the front and don’t know what to do in their lives. Culture directors create plays about PTSD in our ordinary lives. And it is just the tip of the iceberg if the whole nation is considered. The biggest problem is that the power circle is a bit cut off from the painful reality. One of the solutions for addressing challenging mental states is finding the appropriate kind of support. People often do not just believe book-wise counselors, - they often choose to trust those who have felt something similar, who have survived a similar experience. Another solution is inviting qualified specialists to Ukraine and applying the “on the ground” knowledge and real-time experience of therapists working and living in an ongoing war. The First Lady's and the government's support will be really helpful in our case.

Цей випуск програми про Третій саміт перших леді та джентльменів, що відбувся минулого тижня в Києві, і про те, як він пов’язаний із відновленням психічного здоров’я українців. Такі саміти під керівництвом українських лідерів мають відбуватися. Треба говорити про важливість психічного здоров’я в Україні, особливо зараз, коли воно має вирішальне значення. І, все-таки, важливі лише дії. Слова - це лише слова. Київська психлікарня Павлова переповнена солдатами, які прийшли з фронту і не знають, що робити в житті. Українські молоді режисери створюють вистави про ПТСР у нашому звичайному житті. І це лише вершина айсберга, якщо брати до уваги всю націю. Найбільша проблема в тому, що владне коло трохи відірване від болючої реальності. Одним із шляхів подолання складних психічних станів є пошук відповідного виду підтримки. Люди вірять не просто книжковим порадникам, а часто вибирають довіряти тим, хто відчув щось подібне, хто пережив подібне. Іншим рішенням є запрошення кваліфікованих спеціалістів в Україну та застосування «на місцях» знань і реального досвіду терапевтів, які працюють і живуть в умовах війни, що триває. І такі спеціалісти також є в Україні. У нашій справі підтримка першої леді та уряду дуже допоможе.

This edition is about the concept of Intermarium geopolitical project and why it is beneficial for Ukraine to be a part of it. According to Hannes Nagel, head of the Center for Crisis Studies in Estonia, the consequences of the most recent wave of Russian aggression in Ukraine in 2022 will change the world in many aspects - from international law to nuclear security and locally from regional cooperation to integration. Jacek Bartosiak, a Polish lawyer and geopolitical expert commented on Intermarium and the future of Central and Eastern Europe in the context of the war in Ukraine. He also pointed out that Russia is trying to divide the countries of Intermarium alliance through diplomatic games and stressed that in case if Ukraine fails- they will be the next target. Ukraine's desire and request to be accepted and become part of a larger and real European security system (NATO) and economy (EU) identical to Estonia is still in the interests of all the parties mentioned above. Without achieving these strategic goals, we would remain an eternal periphery of Europe with associated threats and limitations. On a European scale, it would be a real geopolitical catastrophe of the 21st century – to be so close and simultaneously so far in the corner of the European waiting room.

Цей випуск програми про концепцію геополітичного проекту Intermarium і про те, чому Україні вигідно бути його частиною. За словами Ханнеса Нагеля, керівника Центру кризових досліджень в Естонії, наслідки останньої хвилі російської агресії в Україні у 2022 році змінять світ у багатьох аспектах – від міжнародного права до ядерної безпеки та локально від регіональної співпраці до інтеграції. Яцек Бартосяк, польський юрист і геополітолог, прокоментував ініціативу Міжмор’я та майбутнє Центрально-Східної Європи в контексті війни в Україні. Він також зазначив, що Росія шляхом дипломатичних ігор намагається роз’єднати країни Міжмор’я, і наголосив, що в разі невдачі Україні вони будуть наступною мішенню. Бажання та прохання України бути прийнятою та стати частиною більшої та реальної європейської системи безпеки (НАТО) та економіки (ЄС), ідентична до Естонії, і все ще відповідає інтересам усіх згаданих вище сторін. Без досягнення цих стратегічних цілей ми залишалися б вічною периферією Європи з відповідними загрозами та обмеженнями. У європейському масштабі це було б справжньою геополітичною катастрофою ХХІ століття – бути так близько і водночас так далеко в кутку європейської приймальні.

This edition of Ukraine Global is about the possibility of getting American F-16s fighter jets to Ukraine and why Mr. Biden changed his decision. So, the American decision to let the NATO allies provide Ukraine with F-16 fighter jets came as a sign of non-changed support of Ukraine from the USA. At the same time, it demonstrates the importance of cooperation between NATO countries and that no decision may be taken without the USA. However, we must understand that our Western partners chose the road of step-by- step policy, which demands a lot of patience from the Ukrainian population, which we don't have in reality. Still, many people in Ukraine just got used to life under Sirens, believing it will be over one day.

У цьому випуску програми йдеться про можливість доставки в Україну американських винищувачів F-16 і про те, чому пан Байден змінив своє рішення. Отже, рішення США дозволити союзникам по НАТО надати Україні винищувачі F-16 стало ознакою незмінної підтримки України з боку США. Водночас це демонструє важливість співпраці між країнами НАТО і те, що жодне рішення не може бути ухвалене без США. Але треба розуміти, що наші західні партнери обрали шлях покрокової політики, яка вимагає від українського населення великого терпіння, якого ми насправді не маємо. Проте багато людей в Україні просто звикли до життя під сиренами, вважаючи, що це колись закінчиться.

This edition of Ukraine Global is about the young world and Ukrainian politicians who proved that sometimes it is not really necessary to have huge political experience behind your shoulders to become a country’s leader. Volodymyr Zelenskiy, Justin Trudeau are just the most vivid examples of such leaders. The question is should people and companies give the chance those who don’t have any experience but have a strong desire and fire to work in their eyes. The answer is – yes and no. No, because those people are also more likely to crash and burn. Though the best leaders—Steve Jobs, Abraham Lincoln—were unfiltered, the things that made them so effective, such as their ability to think differently and not feel beholden to a certain way of doing things, often lead to terrible results. Unfiltered leaders are high risk, high reward. Filtered leaders—like Tim Cook and Neville Chamberlain—have deep knowledge and can be very effective in a stable situation. But they often can’t adapt to extreme, sudden change or are unable to disrupt the status quo, which an outsider feels freer to do. In Ukraine the situation is almost the same as in the whole world. People want new faces, smart, ambitious people who were not a part of an old political system. At the same time, creating contradiction because such people don’t understand how the system works inside. So, the possible variant is to be in the system, study it from aside and then create your own strategy of political growth.

Цей випуск програми про молодих світових та українських політиків, які довели, що інколи зовсім не обов’язково мати за плечима величезний політичний досвід, щоб стати лідером країни. Володимир Зеленський, Джастін Трюдо – є лише одними з найвідоміших прикладів таких лідерів. Питання в тому, чи повинні люди і компанії давати шанс тим, хто не має досвіду, але має велике бажання і вогонь працювати в очах. Відповідь – і так, і ні. Ні, тому що ці люди також мають більше шансів розбитися та згоріти. Хоча найкращі лідери — Стів Джобс, Авраам Лінкольн — були невідфільтрованими, речі, які зробили їх такими ефективними, як-от здатність мислити по-іншому й не відчувати обов’язку певного способу ведення справ, часто призводять до жахливих результатів. Нефільтровані лідери – це високий ризик, висока винагорода. Відфільтровані лідери, такі як Тім Кук і Невіл Чемберлен, мають глибокі знання та можуть бути дуже ефективними в стабільній ситуації. Але вони часто не можуть пристосуватися до екстремальних, раптових змін або не можуть порушити статус-кво, коли стороння людина відчуває себе більш вільною. В Україні майже така ж ситуація, як і в усьому світі. Люди хочуть нових обличь, розумних, амбітних людей, які не були частиною старої політичної системи. Водночас створюючи протиріччя, тому що такі люди не розуміють, як працює система всередині. Тому можливий варіант – бути в системі, вивчати її збоку, а потім створювати свою стратегію політичного зростання.

This edition is about women at the frontline and the role of females during the war. According to Natalie Sauer, Head of the English section of the edition the Conversation thousands of women have voluntarily joined Ukraine’s armed forces since 2014, when Russia’s occupation of Crimea and territories in eastern Ukraine began. Over the past nine years, the number of women serving in the Ukrainian military has more than doubled, with another wave of women joining after Russia’s full-scale invasion in February 2022. Ukraine’s commitment towards addressing women’s needs and rights is reflected in the government’s strategic documents for the next decade. For example, in 2022 Ukraine adopted the national strategy on equality of women and men, covering the period up to 2030. In 2020 it introduced Ukraine’s second national action plan including measures to improve conditions for women’s military service and support women veterans. The plan makes a commitment to provide “servicewomen with uniforms, equipment, and body armour that would fit their anthropometric measures”, and to provide women veterans and their family members with free legal advice. Sure, a lot of women faced the sexism in the Armed Forces, but the common experience of war brings an understanding of the scale and nature of the contributions that Ukraine’s women are making to protect and defend their country. This shared understanding, reinforced by everyday encounters with women veterans who are friends, neighbours and family, might mean these women’s experiences will be valued in the years to come.

Це видання про жінок на фронті та їх роль під час війни. Згідно інформації видання the Conversation, тисячі жінок добровільно вступили до лав Українських збройних сил з 2014 року, коли почалася окупація Росією Криму та територій на сході України. За останні дев’ять років кількість жінок, які служать в українській армії, зросла більш ніж удвічі, і ще одна хвиля жінок приєдналася після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Зобов’язання України щодо задоволення потреб і прав жінок відображено в стратегічних документах уряду на наступне десятиліття. Наприклад, у 2022 році Україна прийняла національну стратегію рівності жінок і чоловіків на період до 2030 року. У 2020 році був запроваджений другий національний план дій України, який включає заходи щодо покращення умов проходження військової служби жінками та підтримки жінок-ветеранів. План містить зобов’язання забезпечити «жінок-військовослужбовців уніформою, спорядженням і бронежилетами, які б відповідали їхнім антропометричним параметрам», а також надати жінкам- ветеранам і членам їхніх родин безкоштовні юридичні консультації. Звичайно, дуже багато жінок-воїнів стикнулися з сексизмом у лавах ЗСУ, але загальний досвід війни приносить розуміння масштабу та характеру внеску, який українські жінки роблять для захисту своєї країни. Це спільне розуміння, підкріплене щоденними зустрічами з жінками-ветеранами, які є друзями, сусідками та членами сім’ї, може означати, що досвід цих жінок буде цінуватися в наступні роки.

This edition of Ukraine Global is about the current state of events in the issue of the grain deal and how it is connected to the recent success of the Ukrainian military in the Black sea. The current situation with the grain deal remains unstable and unsure. Ukraine is interested in exporting its corn and wheat to the countries that need it the most. At the same time, it is really hard to do it during the war and Russian blockade of the Black Sea shipping routes.

So, it is quite obvious that any negotiation process takes time. Although, with a partner like Russia, it is almost impossible to be sure of a positive result. Everything can go wrong. If you do not trust your partner, just don't negotiate with him, especially if he is a terrorist. Or make your conditions very obvious to him. The future will show the result of the grain deal. For now it looks like it is impossible to guarantee the safety of ships.

У цьому випуску Ukraine Global – про поточний стан подій у питанні зернової угоди та про те, як це пов’язано з нещодавнім успіхом українських військових у Чорному морі. Поточна ситуація із зерновою угодою залишається нестабільною та невизначеною. Україна зацікавлена в експорті кукурудзи та пшениці до країн, які цього найбільше потребують. Водночас, в умовах війни та російської блокади чорноморських судноплавних шляхів це зробити дуже важко.

Отже, цілком очевидно, що будь-який переговорний процес потребує часу. Хоча з таким партнером, як Росія, майже неможливо бути впевненим у позитивному результаті. Все може піти не так. Якщо ви не довіряєте своєму партнеру, просто не ведіть з ним переговори, особливо якщо він терорист. Або зробіть йому свої умови дуже очевидними. Результат зернової угоди покаже майбутнє. Поки схоже, що гарантувати безпеку кораблів неможливо.

This edition of Ukraine Global is about the young generation of Ukrainian politicians and public figures who are changing the country now. Dmytro Zolotykhin, former deputy Minister of information policy of Ukraine, says that it is still hard for people in our country to realize the necessity of change in the power elite. They tend to believe that politics is dirty and nothing will ever be changed. So, there are many young and talented people in Ukraine, young leaders who are passionate about what they are doing. And there is also a problem with a huge amount of talented people who are leaving Ukraine now. According to some estimates and surveys, emerging from time to time, one of the factors, attracting young people to public service and politics is reasonable payment and clear opportunities, i.e. carreer of a politician who is ready to help develop his own village, town, city, region, and country.

Цей випуск програми про молоде покоління українських політиків і громадських діячів, які зараз змінюють країну. Колишній заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін каже, що людям у нашій країні досі важко усвідомити необхідність змін у владній еліті. Вони схильні вірити, що політика – це брудна річ і нічого не зміниться. Насправді, в Україні багато молодих і талановитих людей, молодих лідерів, які захоплені своєю справою. І ще є проблема величезної кількості талановитих людей, які покидають Україну. За деякими оцінками та опитуваннями, які час від часу виникають, одним із факторів залучення молоді до державної служби та політики є розумна оплата та зрозумілі можливості, тобто кар’єра політика, готового сприяти розвитку власного села, міста, місто, регіон і країна.

An international Tribunal for all those responsible for war crimes against Ukraine.

This edition of Ukraine Global is about the possibility of creating an international Tribunal for all those responsible for war crimes against Ukraine, especially Russian political leadership. What are the chances of its creation, and how must we avoid repeating historical mistakes? Ilya Kusa, an expert at the Ukrainian Institute for the future, believes that the creation of a special Tribunal for investigating Russian war crimes theoretically is possible. Still, for now, it is impossible to create it under the jurisdiction of the UN. The most important for Ukraine now is to ratify the Rome charter. Arie Mora from the Ukrainian Legal Advisory Group says that creating a special international Tribunal for Russian war crimes depends on a necessary base of authority and legitimacy. The only possible way to create this court is through a United Nations majority, which is unlikely. International Tribunal, which will bring Justice to all the political leaders of the Russian war against Ukraine, is a special dream of every Ukrainian. Everything depends on how the structure of the court would look like, what the proposal would be and how many countries will support it. Then such Tribunal can be created. For now, Ukraine can collect the proof of Russian war crimes, ratify the Rome statute and work with international partners to create a coalition for such a Tribunal. Ukrainians believe that Justice will happen one day.

 Міжнародний трибунал для всіх винних у військових злочинах проти України.

У цьому випуску програми йдеться про можливість створення міжнародного трибуналу для всіх відповідальних за військові злочини проти України, особливо для російського політичного керівництва. Які шанси на його створення і як уникнути повторення історичних помилок? Експерт Українського інституту майбутнього Ілля Куса вважає теоретично можливим створення спеціального Трибуналу для розслідування російських військових злочинів. Проте поки створити його під юрисдикцією ООН неможливо. Для України зараз найважливіше ратифікувати Римський статут. Аріє Мора з Ukrainian Legal Advisory Group каже, що створення спеціального міжнародного трибуналу для російських військових злочинів залежить від необхідної бази зібраних матеріалів та дотримання законодавчих норм при його створенні. Єдиний можливий спосіб створити цей суд – більшість в ООН, що малоймовірно. Особливою мрією кожного українця є Міжнародний трибунал, який по- справедливості на законному рівні покарає усіх політичних лідерів російської війни проти України. Все залежить від того, як виглядатиме структура суду, якою буде пропозиція і скільки країн її підтримають. Тоді такий трибунал може бути створений. Наразі Україна може зібрати докази російських військових злочинів, ратифікувати Римський статут і співпрацювати з міжнародними партнерами для створення коаліції для такого Трибуналу. Українці вірять, що справедливість колись наздожене злочинців.