war

Зняття санкцій з Росії та Білорусі: чи поступиться Європа через можливий голод чи проблеми з газом?

21.05.2022 р., 10:10

З початку маркетингового року Україна експортувала понад 46,5 мільйонів тонн зернових та зернобобових. Разом з тим, зараз велика частина українських запасів зерна знаходяться під окупацією, а частина - не може бути вивезена через окупацію морських портів України. За розблокування морських портів Російська Федерація вимагає зняття санкцій, шантажуючи світ продовольчою кризою. Білорусь, в свою чергу, може надати сухопутний шлях транспортування зерна, проте також очікує зняття санкцій проти своєї країни. Чи можуть проблеми з вивозом українського зерні стати приводом для послаблення санкцій проти Білорусі та Росії в ефірі Українського радіо розмовляли експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин та експерт Офісу реформ Кабінету Міністрів України Максим Гардус.

Вивезення українського зерна через Білорусь vs зняття санкцій з РБ

"Наші партнери розглядають різні варіанти вирішення проблеми з українським зерном, адже вона має світовий масштаб. Ситуація, яка склалася, говорить про те, що сьогодні немає країни, яка б не потерпала від агресії РФ. Сполучені Штати Америки розглядають декілька варіантів, один з яких — це надання Україні протикорабельних ракет для того, щоб таким чином розблокувати порти Чорного моря. На жаль, росіяни, окрім блокування, рясно засіяли традиційні морські шляхи мінами і вже сьогодні ми маємо приклади, коли ці міни викидає на узбеження біля Одеси або біля Босфору. Тобто треба розуміти, що навіть після розблокування портів треба буде запускати тральщики НАТО, які будуть очищати цю акваторію, адже жодна страхова компанія не погодиться гарантувати прохід корабля, якщо там не розмінована територія", — розповів Олег Пендзин.

Другий варіант вирішення проблеми, за словами експерта "Економічного дискусійного клубу", — це обмін розблокування портів на зняття санкцій щодо постачання білоруського калію на шість місяців: "США вели перемовини з приводу гуманітарного коридору для вивозу українського зерна на територію країн Прибалтики. Проте тут є питання, що це дуже сильно збільшує логістичний шлях". 

"Наші традиційні ринки сьогодні — це північ Африки, Близький Схід, Південно-Східна Азія, Китай. Якщо зерно доїде до Клайпеди чи польського Ґданська, то через Північне море, Ла-Манш та Гібралтар йому доведеться здійснити величезний додатковий шлях, аби прийти на традиційний український ринок. Це значно здорожчує товар, хоча такий варіант дійсно розглядається", — пояснив Пендзин.

Разом з тим, на думку Максима Гардуса, домовленості з Білоруссю щодо можливості транспортування українського зерна через їхню територію в обмін на тимчасове зняття санкцій є реалістичним варіантом вирішення проблеми:

"Хімічні добрива — це одна з основних експортних статей Білорусі. Для них дуже важлива нафтопереробка, яка зараз вся під санкціями, та калійні добрива. "Беларуськалий" — одне із найбільших бюджетоутворюючих підприємств країни. Нещодавно прем’єр-міністр країни заявив, що їхні втрати від санкцій вже сягнули 18 млрд доларів. Для такої малої країни це величезна цифра і їм нічим її замінити, бо єдиний ринок, який для них відкритий, — це Росія. А там є своє величезне виробництво добрив і білоруські добрива їм не потрібні. Навіть більше — Росія є прямим конкурентом Білорусі на міжнародних ринках. Тому сприяти логістиці Білорусі через Росію до потенційних імпортерів добрив Росія зовсім не хоче".

Фото: Укрінформ

Зняття санкцій з Білорусі = нові можливості для Росії?

Можливе зняття санкцій з Білорусі на постачання калію, на думку Олега Пендзина, жодним чином не торкнеться Росії: "Там не йде мова про комплексне зняття санкцій. По-друге, коли буде вводитися це питання, ніхто не буде знімати весь комплекс санкцій, які накладені на Російську Федерацію. Можливо, навіть ця ситуація з білоруським калієм покаже всьому світові та пану Лукашенку, що йому треба максимально швидко дистанціюватися від РФ, тому що чим далі — тим далі вона затягує в болото й білоруську економіку". 

З ним згоден і експерт Офісу реформ КМУ Максим Гардус: "Щодо санкцій проти Росії, то жодного шансу на їхнє пом’якшення немає. Зараз йде мова лише про їхнє посилення. Дуже довго, проте й дуже продуктивно тривають перемовини про шостий пакет санкцій, який збільшить тиск на нафтовий та газовий експорт Росії. Європа та весь Захід активно до цього готуються. Так, зокрема, сьогодні було прийнято рішення про конкретні параметри допомоги Угорщині в тому, щоб вона змогла переорієнтуватися на нафту іншого походження. Угорщина була дуже проти саме нафтових санкцій, бо вона є дуже залежною від російської нафти. Крім того, Європа на цьому тижні прийняла й дуже конкретні рішення щодо газу. По-перше, домовилися про спільне використання сховищ, бо для того, аби не залежати від коливання цін, потрібні запаси. В одних країн вони є, в інших — немає. Найбільше сховищ в Центральній Європі — Німеччині та Австрії, тому Єврокомісія домовилась про солідарне використання цих сховищ. З них будуть качати газ для тих країн, в яких через ринкове коливання цін його може не бути". 

"Крім того, сьогодні дуже жорстко щодо Росії спрацювала Верхня Палата німецького парламенту, яка прийняла рішення щодо можливості державного управління певними компаніями, які необхідні для енергетичної безпеки країни. Справа в тому, що деякий час тому були куплені на ринку та приватизовані "Газпромом" найбільші німецькі сховища. Минулої осені, напередодні газової "війни" вони прийшли до зими непідготовленими, адже були заповнені лише на 17 %. Таким чином, коли розпочалося коливання цін, доводилося балансувати. Щоб не допустити цього в майбутньому німецька влада може націоналізувати чи просто перейняти тимчасове правління деяких компаній, які потрібні їм для енергетичної безпеки. Аналогічні заходи розглядає й Австрія",  — розповів експерт. 

Також, як продовжив Гардус, цього тижня не піддалася на шантаж Росії щодо сплати рублями й Фінляндія: "РФ заявила, що перестане постачати газ, у відповідь Фінляндія подала позов на "Газпром" за порушення умов контракту, адже контракт був заключений у євро. Таким чином, ми бачимо рішучість Фінляндія стояти на своїй позиції до кінця".

Чи зможе Росія нажитися на українському зерні, навіть якщо санкції з неї не знімуть?

"Людина, коли виїжджає за кордон, везе з собою паспорт, який є основою для перетину кордонів. Коли мова йде про партії зерна, в них документів набагато більше: там і сертифікат походження, і відповідні санітарні характеристики. Не можна просто привезти зерно і продати його, також неможливо не знайти джерело походження зерна. Більше того, існують товарно-транспортні накладні, в яких можна знайти інформацію про те, як зерно подорожувало світом. Тому наше зерно, яке росіяни привезли в Єгипет, де є надзвичайно великий дефіцит, там не купили, тому що в світі крадене не купують. Кораблі розвернули і зараз вони йдуть в Сирію, де цілком можливо, що росіяни будуть його "впарювати". Проте навряд чи ці крадіжки зерна врятують Росію", — пояснив Пендзин. 

Наостанок експерт запевнив, що крадіжки українського зерна Росією не вдарять по продовольчій безпеці нашої країни: "Зараз в нас є невивезених 22 млн тонн зерна. Також в країні є 19 млн тонн зерна, які потрібні нам для харчування. Тому, навіть якщо Україна не збере жодної зернини цього року, світ буде голодувати, а Україна буде з харчами".

Фото: Укрінформ

Зняття санкцій з Росії та Білорусі: чи поступиться Європа через можливий голод чи проблеми з газом?

Новини по темі