Перша експедиція під українським прапором: що досліджуватиме криголам "Ноосфера", який вирушив до Антарктиди?

Перша експедиція під українським прапором: що досліджуватиме криголам "Ноосфера", який вирушив до Антарктиди?

28 січня 1820 року учасники першої антарктичної експедиції, яка тривала два роки на шлюпках "Восток" і "Мирный", офіційно відкрили Антарктиду. Практично одночасно туди припливли й американська та англійська експедиції. До сьогоднішнього дня територія цього материка не належить жодній державі, проте далеку територію продовжують вивчати вчені зі всього світу. Сьогодні з Одеського морського порту відбулося відправлення українського криголама "Ноосфера", який вперше за двадцять років повіз українських вчених під прапорами нашої держави. Які цілі поставили перед собою українські дослідники та коли вони повернуться додому, Українському радіо розповів директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

0:00 0:00
10
1x

"Експедиція російської імперії, яка відкрила Антарктиду, була багатонаціональна. Командував нею Фабіан Готліб фон Беллінсгаузен німець з Естонії, а його заступником був Іван Завадовський, в якого в дворянській грамоті було написано  "козацького роду із Гадяча". Таким чином, українці були серед перших відкривачів Антарктиди і ми й зараз продовжуємо вивчати цей крижаний континент. Робимо це по праву саме нації першовідкривачів, адже ми з числа тих, хто зробив, мабуть, останнє фундаментальне географічне відкриття на планеті",  розповів Євген Дикий.

Він додав, що вже 25 років на крижаному континенті працює українська антарктична станція "Академік Вернадський", проте вчені дістаються туди на кораблях інших держав: "Перші експедиції туди Україна ходила своїм власним науковим флотом. Потім, на жаль, пішли сумні часи для нашої науки: український науковий флот було фактично знищено. Тому останні 20 років в океані не з’являлось жодне наукове судно під українським прапором, а до станції "Академік Вернадський" треба було діставатись перекладними, щоразу за великі гроші, фрахтуючи іноземні судна. І от цього року сталася революційна подія для української науки  ми придбали у Британії легендарний криголам, який зробив в Антарктиді багато відкриттів під британським прапором. Зараз він називається "Ноосфера" на честь Володимира Вернадского   патрона  нашої станції. Й сьогодні він виходить в перший рейс".

"Максимальна місткість нашого нового надбання  26 моряків в екіпажі та до 50 науковців. Але, звичайно, перша експедиція буде пробною: нам треба освоїтися, бо йдеться про нове та дуже високотехнологічне судно. Раніше в нас судна такого класу складності ніколи не було",  пояснив Дикий. 

Він розповів, що вчені планують рейс на 4 місяці й "Ноосфера" має повернутися в Україну в кінці травня: "Але точніше можна буде сказати тоді, коли ми вперше продемо екватор".

Науковець розповів, що в команди судна великі плани щодо майбутніх досліджень: "Ми підняли архівні дані і вимірювання наших колег, які були зроблені 20 років тому. Хочемо повторити зйомку 1997-1998 років і отримали зріз в часі  як в час дуже стрімких кліматичних змін змінилася екосистема Південного океану. Також хочемо дослідити, як змінилися фізичні характеристики трьох районів Південного океана, адже в тому районі клімат змінюється набагато швидше, ніж в Україні. Там 20 років  це ціла епоха. Також буде й біологічна програма дослідження. По розчиненій воді ДНК ми спробуємо паспортизувати тонни населення в трьох районах Антарктиди". 

"Разом з тим, судно не лише для наших науковців. Ми виступаємо установою, яка буде надавати логістичні можливості українським науковцям з різних установ",  підсумував Євген Дикий.

Фото: Укрінформ

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Збиття російських ракет в українському небі для правомірного захисту не є нападом на РФ ― Гопко
Окупанти втрачають 50-70% техніки ― комбат Федоренко про битву за Часів Яр
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися ― юристка
На Близькому Сході ненависть довга, але війни короткі — Семенюк про конфлікт Ірану та Ізраїлю
Після знищення "Москви" Україна повернула контроль над цивільним судноплавством — Плетенчук