Мобільний додаток

Як недофінансування дитячих садків впливає на реалізацію жінок в Україні – пояснює соціологиня

30.07.2020 р., 14:26

В Україні багато років поспіль гостро стоїть питання дитячих садочків, яких бракує не лише у великих містах, але й в невеликих райцентрах. Навесні проблему додатково загострив жорсткий карантин, коли дитячі садки були зачинені і в батьків, які продовжували працювати, виникла величезна проблема, де залишати дітей. Що собою являють дошкільні заклади в Україні, які в них проблеми та як ці проблеми впливають на становище жінки в суспільстві Українському радіо розповіла соціологиня Центру соціальних і трудових досліджень Олеся Дутчак.

"В нашому проєкті ми реалізуємо дослідження, яке складається з двох етапів. Воно не лише про проблеми дитсадків як таких, але й про те, як ця інфраструктура впливає на можливості жінок у суспільстві. Тому що це сфера, в якій переважно працюють жінки – жінки складають 90 % персоналу садочків загалом і 99 % – педагогічного складу. На Україну чоловіків-вихователів до ста. Це жіноча галузь працевлаштування з низькими зарплатами і великими проблемами", – розповіла Олеся Дутчак. 

З іншого боку, за словами соціологині, це той сектор, який дає жінкам, молодим матерям, можливість повернутися на роботу. 

"Корені проблем як молодих матерів, так і працівниць дитсадків дуже банальні – це хронічне недофінансування галузі, яка на 95 % фінансується з місцевих бюджетів. Для працівниць це означає критично низькі зарплати: в середньому виходить 5200 гривень "на руки", а половина отримує менше 5 тисяч гривень. Для матерів це виливається в інші проблеми: незадовільний стан приміщень, недостатня кількість іграшок чи навчальних матеріалів і постійна необхідність батькам в це вкладатися. В сільській місцевості додатково йдеться про віддаленість садків", – пояснила Дутчак. 

За словами експертки, з питання фінансування також виникає певна нерівність між регіонами, тому що, наприклад, в Києва вищі бюджети і місто може виділити на садки значно більше: "Але цього все одно недостатньо, тому що хоча в працівниць галузі в Києві найвища зарплата, але вона складає 6 тисяч гривень. При цьому в Києві переповнені групи і брак місць, оскільки в місті дуже погана містобудівна політика, яка недостатньо розбудовує соціальну інфраструктуру і женеться за тим, щоб продати побільше квартир". 

"Також залишається проблема з харчуванням. Матері говорили, що в ньому недостатньо овочів і фруктів. Оскільки грошей недостатньо, садок намагається в харчування впихнути щось, аби було поживно і достатньо. Але це не завжди якісно і в пропорціях, які матері очікують для своїх дітей. При цьому батьки, коли є проблема, намагаються її вирішувати і пропонують приносити якісь продукти. В одним випадках це категорично заборонено через санітарні норми, коли не дозволяють приносити навіть речі, які не псуються. А в інших випадках, з коментарів з сільської місцевості, в них вимагають раз на рік здавати мішок картоплі чи ще щось. І це величезна проблема, коли недофінансування перекладається на плечі батьків", – підкреслила Олеся Дутчак. 

Також недофінансування дошкільних закладів гостро відчувають на собі й працівники садочків: "Позавчора я говорила з однією з виховательок, в якої зарплата "чистими" 4100 гривень. Вона розповіла, що щомісяця їй доводиться роздруковувати доволі велику кількість методичних матеріалів, щоб було що показати дітям на заняттях. Все це вона змушена робити за свій рахунок, тому що бюджет виділив їй на рік одну пачку білого паперу і ручки та олівці. Але при цьому контролюючі органи вимагають від неї постійно здавати плани, журнали, звіти. Це патова ситуація, коли влада з одного боку каже: "Ні, ні, ні, ви не маєте права вимагати в людей гроші, вони не мають їх здавати". А з іншого боку – їй доводиться постійно просити роздрукувати, що є принизливим становищем". 

"Також в Україні є тенденція, коли нові садки не будують, а старі мають занадто велике навантаження. Вона частково спричинена демографічною "ямою" в 90-х, коли різко впала народжуваність, і садки почали закидати, а їхні приміщення не використовувати. За 30 років кількість дитячих садків в нас скоротилась майже на 10 тисяч", – розповіла соціологиня. 

Дутчак зауважила, що частково ця проблема знімається за рахунок приватних садочків, проте за офіційною статистикою в Україні їх дуже мало і далеко не кожна сім’я зможе оплатити їхню вартість: "На всю Україну є близько 150 приватних садочків і більшість знаходяться в Києві і Київській області. Насправді, звісно, їх значно більше, просто вони не є офіційно зареєстрованими: їх реєструють як групи догляду чи розвитку, або й не реєструють зовсім".

"Порівняння приватних садочків з державними, звісно, не на користь державних. Але в першу чергу треба говорити про державні садки, тому що варіант розвитку приватних не є універсальним. Це лише для тих, хто зможе собі це дозволити", – підсумувала Олеся Дутчак.

ФОТО: pixabay

Як недофінансування дитячих садків впливає на реалізацію жінок в Україні – пояснює соціологиня

Новини по темі