Мобільний додаток

Гарантований мінімальний дохід: утопія, яка неможлива в Україні?

28.07.2020 р., 16:57

Ще на початку червня у медіа обговорювалася інформація, що однією із умов отримання другого та третього траншів кредиту МВФ за програмою Stand-by має бути запровадження в Україні так званого мінімального гарантованого доходу. Щоправда міністр фінансів Сергій Марченко відразу спростував це, але від того тема не втратила актуальність. Детальніше про таку концепцію розповідає завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Людмила Черенько.

Ідея запровадження цього механізму в останні роки обговорюється в багатьох країнах. Чи можна взагалі говорити про запровадження гарантованого мінімального доходу з огляду на українські реалії, та що це за механізм?

Людмила Черенько зауважує: "Ідея така почала виникати в наукових колах та колах міжнародних організацій давно, років десять тому, коли говорили, що гуманістичний підхід до людини передбачає, що будь-хто, особливо творчі люди, мають право на певну паузу в житті, коли не треба думати, як заробити на шматок хліба. Хоча б два-три місяці на кілька років. Було б непогано, щоб така допомога була доступна всім за зверненням.

Потім це трансформувалося в модель гарантованого доходу. Коли деякі країни почали пілотувати цей проєкт, то в них були більш прагматичні уявлення. Вони порахували, що деякі сім’ї, отримуючи з різних соціальних програм виплати, мають досить великі суми, які перевищують навіть трудові доходи. Вони підрахували, що можна зекономити людські ресурси (не потрібно збирати різні довідки, особові справи на сім’ю), даючи усім якийсь мінімум, щоб вижити, а не для нормального життя. Зрозуміло, що мова йде про більш фінансово спроможні країни, ніж наша, але навіть ці країни, коли пропілотували цей проєкт, зробили висновок, що він не працює.

Тут є дві сторони медалі. З одного боку, гуманізм вимагає підтримувати кожну людину, навіть якщо вона не здатна підрахувати та розподілити усі свої гроші. Гуманізм – це коли суспільство не дає змоги будь-кому з будь-якими проблемами опуститися нижче певного рівня. З іншого боку, це стримує розвиток економіки. Намагання дати якийсь гарантований дохід одних буде спонукати заробити ще більше, а для інших, на жаль, буде знижувати стимули до праці.

Країни, які запроваджували пілотно гарантований мінімальний дохід, прогнозували, що це навпаки дасть зворотній ефект. Тобто стимули до економічної активності не будуть знижуватися. Люди, які прагнули працювати, так само будуть прагнути працювати. Втім, тих результатів проєкт не дав. Усі країни, які збиралися застосувати цю модель, відмовилися від переходу на гарантований дохід.

Зрозуміло, що в Україні це не на часі. У нас 80% пенсіонерів – це люди, які не заробили собі на пенсію вище мінімальної. Це ганебно. Ці люди пропрацювали необхідно в межах стажу і отримували мінімальну або трошки вище мінімальної зарплати, то як може бути таке, що вони не заробили собі на пенсію. Коли, фактично, 80% пенсіонерів перебувають в зоні єдиної стандартної виплати, то чим це не гарантований дохід для тих же самих пенсіонерів? Хоча жити на нього не можна".

Фото - УНІАН

Гарантований мінімальний дохід: утопія, яка неможлива в Україні?

Новини по темі