Мобільний додаток

"Волонтерство – це спосіб формування ідентичності людини, ціннісної основи та проактивної позиції", – засновниця "Української Волонтерської Служби" Анна Бондаренко

21.02.2020 р., 17:10

Як розвивається волонтерство в Україні? Хто і на яких умовах готовий долучатися до безкорисливої діяльності? Чи досі присутній запал і попит на волонтерські проєкти? Як світ впроваджує волонтерство серед своїх громадян? Розповідають гості програми "Активізація з Людмилою Тягнирядно" засновниця ГО "Українська Волонтерська Служба" Анна Бондаренко, координатор волонтерської спільноти в Запоріжжі, фахівець із комунікації благодійного фонду "Карітас Запоріжжя" Ілля Бовсуновський та координаторка напряму "Благодійність та волонтерство" при Міністерство культури, молоді та спорту України Лера Татарчук.

Засновниця громадської організації "Українська Волонтерська Служба" Анна Бондаренко отримала перший досвід волонтерства під час навчання у США. На той час школярка, відкрила для себе величезну кількість можливостей, де можна було допомагати: у церкві, у навчанні дітей з інвалідністю, у центрі реабілітації тварин. Волонтерство у США охоплює людей різного віку, від п’ятирічних до тих, кому за п’ятдесят. 

Повернувшись до рідної Одеси, активістка помітила, що у місті існує не так багато можливостей для продовження її волонтерської роботи. Існував лише україномовний "Вишиванковий фестиваль", який організовували волонтери. Анна була однієї з співорганізаторів заходу. Так тривало до 2014 року. У буремні часи частина команди поїхала на Майдан та на фронт, а частина залишилася в Одесі. Відтак, прийшла ідея створити "Українську Волонтерську Службу".

”Тоді нашою великою ідеєю, я би сказала, покликанням була робота в різних сферах та намагання залучити до волонтерства молодих людей, однолітків, друзів, школярів, студентів, з якими ми мали спільну мову. Волонтерські організації часто не розуміли, як звернутися до них так, щоб вони прийшли допомагати. З такого молодіжного руху, зі студентських ініціатив у 2017 році виросла ”Українська Волонтерська Служба”, — згадує Анна Бондаренко перші кроки до створення організації. 

Громадська активістка також відзначила важливість охоплення волонтерським рухом усієї країни. 

”Спочатку в Одесі ми швидко знайшли активістів, які підхопили цей рух у Києві, і вже зараз ми працюємо по всій країні завдяки підтримці шаленої кількості людей, які координують проєкти в Черкасах, Запоріжжі, Чернігові, Харкові та багатьох інших містах України. Наразі наша спільнота налічує більше 12 тисяч людей по всій країні на різних рівнях – від великих міст до об’єднаних територіальних громад. У нас є координатори у семи містах і волонтери майже у всіх областях України”, – підкреслює засновниця "Української Волонтерської Служби" Анна Бондаренко.

Активістка також пояснила, як її команда залучає тисячі нових волонтерів допомагати громадам у різних проблемних сферах:   

”Наша сила у тому, що ми не сфокусовані  на одному напрямку. У нас немає мети працювати лише задля допомоги дітям-сиротам або лише задля порятунку клімату. Наша задача – знаходити хороші організації, благодійні фонди, музеї, бібліотеки, парки, яким потрібні волонтери… Ми працюємо з величезною кількістю благодійних організацій і величезною кількість людей, яким ми допомагаємо через навчання, через волонтерські акції, через роботу наших координаторів у містах та селах”.

За даними фонду "Демократичні ініціативи", волонтерською роботою впродовж  2019 року займалося 9% громадян.  Крім того, від початку "Революції гідності" майже вдвічі зросла кількість громадян, які надавали гроші або якусь матеріальну допомогу – з 26% до 47%. Засновниця "Української Волонтерської Служби" Анна Бондаренко навела статистику по інших країнах, пояснивши функції волонтерів та держави:

”Волонтерство у країнах з успішною економікою зазвичай охоплює 20-40% населення. Але волонтери завжди займають нішу, в якій держава поки що неспроможна втілювати зміни, тобто, їхня задача – доповнювати державу у тих аспектах, де в неї щось не дуже виходить або немає ресурсу, або немає розуміння. З іншого боку, ми маємо волонтерство як спосіб формування певної ідентичності людини, ціннісної основи та певної проактивної демократичної позиції”.

Анна Бондаренко також уточнила, що волонтер у класичному розумінні – це людина, яка дає не гроші, це людина, яка інвестує час, зусилля і талант. 

Координатор волонтерської спільноти в Запоріжжі, фахівець з комунікації благодійного фонду "Карітас Запоріжжя" Ілля Бовсуновський розповів про волонтерський рух у своєму місті, а також звернув увагу, зокрема, на залучення до волонтерського руху молоді. Як приклад, він навів "Запорізький обласний молодіжний центр" та відзначив позитивну динаміку в залученні нових людей. Зокрема, завдяки "Українській Волонтерській Службі" та іншим організаціям міста лише за рік було залучено двісті п’ятдесят людей. І ця  динаміка, на думку активіста, надалі зростатиме.

Ілля Бовсуновський працює у сфері соціального волонтерства. У розмові він пояснив специфіку та особливості роботи у даній сфері:

Ми проводимо соціальні акції для людей у складних життєвих обставинах. Складнощі полягають у тому, що таке волонтерство іноді буває дуже емоційним, якщо йдеться про геріатричні пансіонати, дитячі будинки та допомогу безхатченкам. Коли волонтери вперше потрапляють на акцію для людей у складних життєвих обставинах, вони після цього мають дуже великий емоційний стрес”, – зауважує волонтер Ілля Бовсуновський.

Іноді у публічних місцях можна помітити людей, які називають себе волонтерам і збирають гроші на потреби нужденних. Переважно, для дітей, які хворіють. Анна Бондаренко зупинилася на цій темі, аби пояснити, як не потрапити під плив шахраїв і перевірити чи чесно вони працюють.

”Перший важливий момент – це те, що кошти завжди збирає певна благодійна організація або благодійний фонд. Якщо йдеться про збір коштів у благодійні скриньки, то у 90% випадків ці кошти можуть бути витрачені не на благодійну діяльність. Жоден чесний, порядний благодійний фонд ніколи не платить зарплату людині, яка збирає кошти. Зазвичай, благодійні фонди влаштовують свої скриньки під час акцій, які вони проводять. По-друге, вони можуть розміщати ці скриньки, наприклад, у партнерських магазинах. Ви маєте право отримати інформацію про цей фонд. Ніколи не давайте кошти людям, які просять їх на вулиці. Якщо ви переводите кошти онлайн, то завжди набагато ефективніше передати ці кошти благодійному фонду, який здійснює певну діяльність, ніж людині, яка збирає на потреби. Часто в соціальних мережах ми можемо побачити заклики ”терміново, людина вмирає!”. Так, дійсно, існують такі ситуації, але в більшості випадків такі емоційні викрики часто використовуються для того, щоб змусити людину віддати гроші, не перевіривши. Тому якщо у вас є можливість, подивіться детально їхній сайт, зайдіть у гості, подивіться Фейсбук-сторінку засновників. І лише потім профінансуйте цю організацію”, – радить засновниця "Української Волонтерської Служби" Анна Бондаренко.

Координаторка напряму "Благодійність та волонтерство" при Міністерство культури, молоді та спорту України Лера Татарчук порівняла масштаби волонтерства в Україні та інших великих країнах і зазначила, що 25% залучення громадян, якого прагнуть досягти українські волонтерські організації, –  це не дуже велика цифра порівняно з розвинутими країнами.

Також вона поділилася інформацією про те, що зараз розробляється стратегія розвитку волонтерства та благодійності, оскільки є дуже багато спірних моментів між благодійністю та волонтерством. Часто волонтерство є ефективним інструментом для громадських і благодійних організацій.

Стосовно міжнародного досвіду, зокрема, щодо взаємодії держави та волонтерських організацій, Лера Татарчук відзначила Канаду, де діти, які витрачають певну кількість годин на волонтерство, отримують додаткові бали при вступі до вишу. Проте вона зазначила, що нині таку систему в Україні запроваджувати зарано, оскільки в наших умовах усе ще існує ризик повторення досвіду сумнозвісної піонерської організації. При цьому висловила надію, що через 5-10 років країна зможемо самотужки прийти до такої мотивації.

Засновниця "Української Волонтерської Служби" Анна Бондаренко висловила думку щодо мотивації та створення умов, які мають стимулювати людину займатися волонтерською діяльністю.

”Найважливіше у волонтерстві та у волонтерському менеджменті – чітко розуміти, з якою метою людина приходить до вашої організації. І не засуджувати її, якщо вона має інакшу мотивацію від вашої. Зазвичай люди приходять у волонтерство через одну з таких причин. Перша – це коли люди хочуть бути причетними до чогось цінного й великого. Друга – це люди, які приходять заради саморозвитку, досягнень, власного розвитку та змін у своєму житті. Це люди, які приходять і кажуть: ”Завтра я хочу бути кращим, ніж сьогодні, тому я готовий працювати на вашу організацію як волонтер”. Є люди, які приходять у волонтерство, бо вони хочуть керувати і проявити себе і свій лідерський потенціал. І це теж нормально. І ще одна група – це люди, які самі отримали певний досвід, стикнулися з соціальною проблемою з друзями або у родині, і вони хочуть розв’язати конкретну проблему. І чим краще фонд на старті зрозуміє мотивацію людини, тим буде легше їй знайти роль для цієї людини”, – додає Анна Бондаренко.

На фото: 

засновниця "Української Волонтерської Служби" Анна Бондаренко та ведуча програми "АктивізаціяЛюдмила Тягнирядно

"Волонтерство – це спосіб формування ідентичності людини, ціннісної основи та проактивної позиції", – засновниця "Української Волонтерської Служби" Анна Бондаренко