Мобільний додаток

Децентралізація від Зеленського: розширення самоврядування чи президентський режим?

17.12.2019 р., 21:57

На сайті Верховної Ради оприлюднили текст законопроєкту №2598 “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”, внесений Президентом України Володимиром Зеленським. Чим він відрізняється від проєкту змін до Основного Закону, внесеного свого часу президентом Порошенком, та чи є шанси, аби парламент проголосував децентралізацій ні зміни у цю п’ятницю Українському радіо розповів експерт з питань управління територіями, народний депутат України 6-го скликання Юрій Ганущак.

"Законопроект, поданий Порошенком в 2015 році, надзвичайно подібний до того, який подається зараз. Навіть помилки, які були зроблені тоді, повторені тут", – розповів Юрій Ганущак.

Проте, за його словами, є й відмінності: "Нинішній законопроєкт зменшує повноваження президента, на відміну від того, який був в 2015 році. Давайте подивимося, який зараз статус голів місцевих державних адміністрацій, кому вони зараз реально підпорядковуються. Президенту, тому що в Конституції написано, що вони відповідальні перед президентом, а підконтрольні та підзвітні уряду. Після цього приймається абсолютно незрозумілий закон, яким виводяться з-під державної служби голови державних адміністрацій. Тепер дивимося нинішні зміни до Конституції. Позиція номер один: під контроль та підзвітні президенту і уряду, при чому кожний у своїй частині, яка чітко розмежована між президентом і урядом. Тобто дуалізму, про який кажуть, за великим рахунком і немає. Друга позиція – це ротація, яка є антикорупційним моментом, щоб на території не піддатися корупційному впливу місцевих еліт. Тому те, що написано про "не більше трьох років" є надзвичайно позитивним моментом".

"Ще одна прямо вказана позиція – це те, що префект, який вводиться, є державним службовцем, а не політичною фігурою. Оскільки завжди було питання, чи голова місцевої адміністрації підпорядкований Києву, чи місцевій еліті. У нас реально сформований феодалізм, а запуск ринку землі його остаточно оформить. А інституційне, юридичне оформлення феодалізму – це федералізм. Тому треба боротися з початковим проявом і цей феодалізм ламається. По розрахунку в нас зараз буде 96 округів, 24 області з найнижчим самоврядним рівнем – громадами. Найнижчим же державним рівнем будуть округи. На рівні громад, яких буде приблизно 1400, ніяких префектів, звичайно, не буде", – пояснив експерт.

Окремо Юрій Ганущак зупинився на питанні створення громади: "Це не лише право, але й спроможність. А спроможність визначається законом, тобто фактично державою. І таких речей,мовляв, я хочу бути головою у себе в селі і тому створюю громаду, а від держави треба гроші і влада, не буде. Повноваження даються тільки тому, хто може ними розпоряджатися ефективно, чого зараз немає. Тому створення громад – це пошук ефективних конфігурацій".

"Також однією з найбільш критикованих зараз позицій є спеціальний статус Києва та Севастополя. В нинішній Конституції написано, що є спеціальний статус Києва, Севастополя та інших міст. Ми заміняємо це тим, що виключно законами встановлюються адміністративно-територіальний устрій, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць, правовий статус Києва. Тому не треба шукати зради там, де її немає, слово "спеціальний" з Конституції свідомо  викинули", – наголосив Ганущак.          

Експерт розповів, що цей проєкт закону лежав у Офісі президента ще у вересні, проте, якби він був оприлюднений, поданий до 10 грудня, президент Росії Володимир Путін точно би не поїхав на нормандську зустріч у Париж: "Це страшний удар по ньому. Там немає спеціального статусу окремих районів Донецької та Луганської областей. Тому чим швидше ми зробимо територіальну організацію влади, чим швидше ми розіб’ємо феодалізм, тим швидше у Путіна зникне будь-яка ілюзія, що можна щось витягнути з України".

"В цю п’ятницю буде кворум, парламент показав, що вони працюють ефективно і в кінці тижня, тому законопроект буде прийнято. Якби не геополітика, то цей проєкт внесли б у вересні і ми мали хоча б якийсь люфт. Проте зараз треба просити Конституційний Суд, щоб він розглянув законопроєкт дуже швидко, тому що на кінець січня нам треба голосувати за основу, а на початку лютого, на новій сесії, треба проголосувати в цілому. Тоді в нас буде часовий проміжок, щоб відпрацювати пакет законопроєктів: про адмінтерустрій, про префектів, зміни до виборчого законодавства і величезний пакет галузевих законів. І все це треба зробити так, аби в жовтні відбулися вибори", – підсумував Юрій Ганущак.   

ФОТО: Економічна правда

Децентралізація від Зеленського: розширення самоврядування чи президентський режим?

Новини по темі