Мобільний додаток

Сучасні політичні технології: що це, які особливості і зв'язок з маркетингом

27.08.2019 р., 18:01

Політичними технологіями називають сукупність методів і систем послідовних дій, спрямованих на досягнення необхідного політичного результату. Більше про це дізнавайтеся у програмі "Еволюція виборця".

Особливості політичних технологій зумовлені характером політичного процесу, який охоплює найрізноманітніші види політичної діяльності в межах конкретної політичної системи. Серед них: політична участь, — яка має на меті формування, в процесі політичної діяльності, певних позицій, вимог, настроїв, — та політичне функціонування як професійна політична діяльність, спрямована на вироблення правових норм і управління політичними інститутами.

Політичні технології поділяються на загальні (що стосуються інтересів багатьох суб'єктів політичного процесу) та індивідуальні (притаманні окремим суб'єктам політики). Серед перших — найпоширеніші технології завоювання та утримання влади. Індивідуальні технології використовують окремі політики в процесі своєї політичної діяльності. Вони пов'язані із завоюванням популярності, вмінням контактувати з людьми, майстерністю дискутувати, виголошувати промови, вести мітинги, збори, вдосконалювати власний імідж тощо.

Люди по-різному ставляться до політики. Одні беруть активну участь у її практичній реалізації, інші – індиферентні, тобто байдужі до неї. Зацікавленість політикою зумовлена багатьма чинниками (вік, стать, соціальне становище, сімейний стан, кланові, національні традиції, інформованість, рівень освіти, культури, інтелекту тощо).

Зважаючи на це, виокремлюють такі типи політичних ролей:

 - громадяни (об'єкт політики, політичних процесів);

 - громадяни, опосередковано залучені до політичної практики як члени профспілок, виробничих колективів;

 - громадяни, які належать до виборного органу, є активними членами певної політичної організації;

 - громадські, політичні діячі, які активно займаються практичною політичною діяльністю;

 - професійні політики (для них політична діяльність є домінуючою); 

 - політичні лідери (загальнодержавні чи загальнонаціональні).


Беручи участь у політиці, людина керується здебільшого двома мотивами: альтруїстичним (вдосконалити суспільне життя) та егоїстичним (здобути владу, популярність, багатство). Більшість політиків демонструє перший і намагається приховати другий мотив, особливо спочатку. Мотиви визначають мету і програму політичної діяльності. Щоб розпізнати справжню мету політичної діяльності суб'єкта політики, передбачити її результат, слід уважно аналізувати характер і особливості його потреб.

Водночас, вибір людиною позиції та відповідної лінії поведінки у суспільно-політичному житті залежить від її політичної орієнтації. А це – певні уявлення про цілі, завдання діяльності політичних партій, політичного режиму, суспільства в цілому. Політична орієнтація — це, з одного боку, певні словесно оформлені ідеї та цінності, з іншого — несвідомі або не цілком свідомі мотиви, які людина переживає на емоційному рівні.

Залежно від характеру поведінки, учасників політичного процесу поділяють на: лідерів, активістів, послідовників та лідерів громадської думки.

Лідери, як правило, очолюють політичний рух завдяки підготовленості, своєму авторитету, соціальному статусу тощо.

Активісти виступають посередниками між лідерами і тими, хто їх підтримує. Вони впливають на рядових учасників політичних дій і процесів, дещо змінюють стратегію і тактику політичного дійства, а головне — активно допомагають лідерам у їхній діяльності.

Послідовники мають різний ступінь політичної, соціальної активності, у цілому підтримують ідеї лідерів, але з різних причин недостатньо чітко усвідомлюють навіть власні інтереси у політичній боротьбі, а тому менш діяльні, ніж активісти.

Лідери громадської думки своєю ж не стільки організаторською діяльністю, скільки інтелектуальною (особливо в медіа) підсилюють емоційне, психологічне напруження навколо проблем, які є предметом політики.

Щодо політичних технологій, то їх нерідко називають "політичним маркетингом". Оскільки вони також спрямовані на просування товару, але в політиці. Це явище виникло тоді, коли в США після Другої світової війни кандидати в президенти почали вдаватися до послуг рекламних агентств для організації своєї передвиборчої кампанії. Оскільки головний суб'єкт у політиці – це люди (які голосують, організовують партії, вибори), то і основна мета застосування політичних технологій – це зміна поведінки людей у вигідний для об'єкта бік.

Спецпроект Українського радіо "Еволюція виборця" — це 20 аналітичних ефірів та 3 публічні заходи. Його основні завдання — аналізувати сучасні політтехнології та методи впливу, робити факт-чекінг заяв представників різних політичних сил, розвінчувати маніпуляції, міфи та фейки. Його мета — сприяти розвитку критичного мислення громадян, аби вони об'єктивно оцінювали те, що відбувається, та могли робити вільний, усвідомлений вибір.

Слухати всі ток-шоу

Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Фото - pixabay.com

Сучасні політичні технології: що це, які особливості і зв'язок з маркетингом

Новини по темі