Мобільний додаток

Постпред президента в АР Крим Антон Кориневич: у нас всіх єдина мета — якнайшвидше повернути Крим

9.08.2019 р., 21:55

Постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич, якого Володимир Зеленський призначив на цю посаду у червні, в ефірі Радіо Культура розповів про роль представництва як інституції, особливо в умовах окупації Криму, про його роботу, співпрацю з міністерствами задля повернення Криму та про те, як представництво отримує інформацію про життя на окупованому півострові.

 Що робить постійний представник президента в АР Крим?

По-перше, представництво президента в АР Крим  це державний орган, який створений Конституцією. По-друге, є відповідний закон “Про представництво президента в АР Крим” і відповідні декілька указів і розпоряджень, які, власне кажучи, регулюють діяльність цього органу. Звичайно, до окупації, цей орган знаходився у місті Сімферополі в АР Крим. І в нього було декілька важливих функцій: законотворча, тобто цей орган відповідав за внесення ініціатив до глави держави, і робота, власне кажучи, з місцевими органами державної влади і місцевого самоврядування в АР Крим.

Звичайно, з 2013-го року ситуація певним чином змінилася і цей орган переїхав на материкову частину України. Зараз розташований у Херсоні, а також відокремлений підрозділ є у місті Києві. І в принципі, цей орган зараз займається тим, що опрацьовує звернення громадян щодо порушень прав людини. Також подає аналітичні матеріали щодо прав людини і соціально економічної ситуації на тимчасово окупованих територіях АР Крим в офіс президента. І також займається певними стратегічними речами: ми почали думати про напрацювання стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої Республіки Крим. В цілому наше бачення полягає в тому, що представництво президента в АР Крим, відповідно, постійний представни, вони повинні працювати в межах таких трьох засадничих китів  це звонішня політика, внутрішня політика, міжнародне право.

Тобто представництво повинно відігравати важливу роль, звичайно не ключову  в нас є зовнішньополітичні відомства  але якусь таку дотичну функцію зовнішньополітичну, щоб завжди нагадувати всьому міжнародному співтовариству, що Крим  це Україна. Бо ми розуміємо, що окупант дуже активно пропагує іншу позицію. Коли ми говоримо про внутрішню політику, то це, безумовно, відносини з людьми, які проживають на тимчасово окупованій території або переміщуються з неї.

 Тобто це і внутрішньо переміщені особи і мешканці українського Криму, яких Російська Федерація тепер вважає російськими громадянами?

Безумовно. Тому що для нашої держави  це громадяни України. І ми вже знаємо, що перед нами постає дуже багато питань, які нам прийдеться вирішувати. Наприклад, статус славнозвісний в лапках “нерезидентів-кримчан”. Тобто те, що вони не можуть користуватися банківськими послугами чи інші питання. Тобто це стосується якраз громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Пам'ятаючи сказане про те, що офіс постійного представника президента України в Криму має працювати з зовнішньою політикою, з внутрішньою і в арені міжнародного права, одразу запитаю про стосунки, якщо вони прописані, чи, можливо, вони якось неформально склалися, з міністерствами, які уповноважені в цій роботі? Тут насправді є довгий перелік: від Мінсоцполітики до Міністерства закордонних справ…

Ви знаєте, тут багато чого залежить від того, як ми вибудовуємо цю співпрацю, як ми працюємо над однією ціллю, над одним результатом. У нас у всіх єдина мета  якнайшвидше повернути контроль над Кримом. Тому я впевнений, що нам уже вдається і буде в майбутньому вдаватися побудувати нормальні, конструктивні, робочі відносини з усіма державними органами, неурядовими організаціями, представницькими органами корінних народів.

Тобто ми жодним чином не хочемо тягнути ковдру на себе чи перебирати ті функції, які нам не належать. Але, разом з тим, я думаю, що в нас вдастся в конструктивному діалозі з усіма, скажімо так, стейкхолдерами, реалізувати власне те, щоби кримчанам було зручніше з Україною, щоби Україна розуміла, як вона рухається у питанні Криму і куди вона рухається у питанні Криму. Я думаю, що це всім разом нам вдастся зробити.

 

 На яку інформацію можна спиратися там, де йдеться про окупований Крим? Медійникам, які працюють з кримською темою, очевидно, що інформацію звідти отримувати дуже важко. Ті поодинокі репортери, які продовжують співпрацювати з українськими ЗМІ часто це роблять максимально анонімно. І через весь цей фільтр пропаганди, який міститься у підконтрольних РФ медіа, навіть кримських медіа, дуже складно докопатися до якоїсь правди. Як вам це вдається зробити?

Ви абсолютно праві. Це доволі непросте завдання. І ми знаємо, що навіть державні органи, які, скажімо так, є належними до силового блоку, дуже часто використовують, що називається, відкриті дані з відкритої мережі, щоб дізнатися, що відбувається в Криму. Звичайно, ми говоримо і про українські ресурси, і про міжнародні ресурси і, власне, ресурси окупаційної влади. Тому що там вони теж дуже багато чого розміщують.

Ви знаєте, тут багато в чому ми покладаємося на самих кримчан, які так чи інакше про щось можуть говорити. Ну а також на таке явище як громадянська журналістика. Звичайно, це небезпечно робити в окупованому Криму. Звичайно, це важко. Ну але це треба робити. Тому, безумовно, питання аналітики і збору інформації  це досить непросто. Ми знаємо, що навіть провідні неурядові правозахисні організації  вони не всі можуть вести польову роботу в Криму і збирати ці докази, і ці свідчення.

Антон Кориневич. Фото Facebook 

Постпред президента в АР Крим Антон Кориневич: у нас всіх єдина мета — якнайшвидше повернути Крим

Новини по темі