У переддень виборів, у суботу має пройти так званий "день тиші" – день без агітацій та політичної реклами. У цей же день телеканал 1+1 транслюватиме програми виробництва 95 кварталу, очільником якого є один з кандидатів, та фільм "Рейган", де головного героя озвучуватиме цей же кандидат. Про скандал з "гучним днем тиші" та порушення законодавства про агітацію у виборчий період в ефірі "РанокПРО" розповів медіаюрист Олександр Бурмагін.
Ведучі:
Ярина Скуратівська, Євген Павлюковський
Олександр Бурмагін зауважив, що за законодавством трансляцію цих програм навряд можна назвати порушенням. Керівництво 1+1 це також розуміє, наголошуючи на тому, що програми, які будуть в ефірі – це розважальні шоу, а не політичні.
"Загалом у нас у цій сфері постійно відбувається певне змагання: законодавець прописує ті схеми, які були на попередніх кампаніях, обмежуючи їх застосування, але на наступні вибори вишукують або видумують щось нове, – наголосив медіаюрист. – У нас є три виборчі закони: про президентські вибори, про парламентські і про місцеві. Закон про вибори Президента є найбільш недосконалим серед інших. Він найбільш застарілий, і у ньому дуже погано прописані схеми, які може застосовувати кандидат у своїй передвиборчій агітації".
При цьому не можна заздалегідь звинуватити телеканал у порушенні законодавства за трансляцію продукції 95 кварталу, адже у цій ситуації все залежить від вмісту програм, що вийдуть в ефірю
"Якщо поглянути на ті передачі, які є в програмній сітці на суботу, Зеленський там насправді фігурує тільки у 95 кварталі, його фізично навіть не буде в усіх інших. І навіть з 95 кварталом – вони стверджують, що це буде якийсь старий випуск, тому, можливо, там буде мінімум політичних жартів і вони не будуть стосуватися поточної ситуації. Мова не про те, що увесь продукт 95 кварталу не можна пускати в ефір під час виборів. Питання в тому, яку роль відіграє в усіх цих програмах сам кандидат", – наголосив Олександр Бурмагін.
Водночас, фільм "Рейган", де головного героя озвучуватиме Володимир Зеленський, – це новий хід, який жодним чином не заборонений нинішнім законодавством. Олександр Бурмагін зауважує: можливо, за кордоном, де є повага саме до принципів законодавства, кандидата за таке могли б притягнути до відповідальності. Але в Україні прямої заборони немає – значить, це дозволено.
"Треба прописати, що не можна використовувати голос кандидатів у рекламі чи ще десь. Це має бути пряма заборона, нова для виборчого законодавства. На сьогодні така схема, з озвучкою – це щось новеньке. Такого раніше не було", – наголосив медіаюрист.
Так само у президентській кампанії можна використовувати зовнішню рекламу (білборди, сітілайти) різної продукції з використанням зображення кандидата, якщо ця реклама є неполітичною, підкреслив юрист.
"У законі про парламентські вибори таке обмеження є, що не можна рекламувати товари і послуги з зображенням кандидата. Така реклама вважається політичною рекламою, і відповідно, в день тиші її не можна розміщувати. Але в законі про вибори президента ця норма відсутня. Відповідно, під час президентської кампанії таке можна робити", – наголосив Олександр Бурмагін.
Він зазначив, що закон не може передбачити усіх можливих дій і творчості, завдяки яким можуть агітувати кандидати.
"За кордоном виборчий закон може складатися з 10 сторінок, але всі його будуть дотримуватися, і таких агітацій, як в Україні не буде. Тому що там є повага до закону, і найголовніше, незалежні суди, які ці принципи тлумачать і застосовують. І якби в цих країнах такі випадки були, суди, я думаю, розцінювали б це як агітацію і притягали порушників до відповідальності, – пояснив юрист. – В Україні все йде формальним шляхом: кома, крапка, немає в законі – значить, можна робити. І, на жаль, найперше, що роблять виборчі штаби, отримуючи нову редакцію закону – думають, як його обійти".
Нагадаємо, вибори президента України заплановані на 31 березня. Центральна виборча комісія України створила 199 окружних виборчих комісій для проведення виборів президента України. Дільничні виборчі комісії мають бути сформовані до 12 березня. ЦВК 8 лютого завершила реєстрацію, тоді було 44 кандидатів у президенти. Зараз балотуються у президенти 39 кандидатів.
