Про плагіат у сучасній гуманітаристиці та про формальні механізми перевірки на плагіат. Чи працюють вони? Яким може бути антиплагіатне законодавство в програмі "Культура.Live" говорила літературознавця, професорка Тамара Гундорова.
Ведуча:
Людмила Ляхевич
Восени виникла ситуація з відомим літературознавцем Дмитром Дроздовським, в монографії якого виявили плагіат. Після того, як ця історія набула розголосу, виявилося, що плагіат був присутній і в інших його роботах також.
Що наразі відомо про історію з Дроздовським?
— Я буду називати його ДД, адже частими згадками ми теж робимо йому піар, хоч і чорний. Сталася досить резонансна річ, адже йдеться про нашу толерантність чи не толерантність до плагіату, яку роль він відіграє в сучасній культурі та науці. Я не могла не відреагувати на цей випадок. Хочеться сказати, що в нашій науці насправді так багато плагіату, що навіть важко уявити його масштаби, бо йдеться про переписування цілих статей. Це питання мусило колись постати.
Якщо плагіат було знайдено і в його давніших роботах, чому раніше на це не звертали уваги?
— Це досить важке запитання, адже торкається соціопсихологічної ситуації — відповідальності нашого суспільства. Як ДД, який весь свій шлях маркував слідами плагіату, дійшов до такої вершини? Його приклад показує нашу абсолютну наївність щодо того, що люди не можуть користуватися чужими ідеями. Це є ще й чутливістю до того, що є справжнім, а що імітованим. Ця ситуація характерна для світової культури, де відбувається постійна циркуляція ідей, все стає частиною популярної культури. А в світі масової культури відбувається зрівнювання всього. Таким чином, чужі думки опиняються в спільному загальному колі, з якого кожен може брати те, що вдається.
В науці плагіат теж стрімко розвивається?
— Так, в науці він теж розвивається. Просто так вийшло, що тривалий час ми не розуміли, чим же насправді є плагіат і що за нього треба карати, адже він є злочином і певним чином формою корупції, особливо, коли йдеться про науку. Плагіат є досить давньою історією, але в міру того, як зростає наша особиста відповідальність, питання про плагіат стає гострішим.
Які є механізми перевірки на плагіат?
— Ми живемо в світі, який переповнений чужими думками. Дуже часто можемо користуватися інформацією, яку десь почерпнули, але не знаємо її автора. Таким чином відбувається забуття авторства. Це теж стає своєрідною формою плагіату. Якщо йдеться про науку, то таким механізмом є культивування не толерантності до плагіату. Також спільнота науковців є спільнотою однодумців, яка тримається і на моральних принципах в тому числі. В цьому колі ти довіряєш тим, хто тебе оточує. Якщо будемо кожного підозрювати в тому, що той краде ідеї, буде неможливе існування цієї спільноти загалом. В такому плані довіра теж може бути цим механізмом і важливою моральною цінністю. Також має бути власна відповідальність дослідника за наукову ідею. Щоб позбутися плагіату, треба вводити жорсткі правила боротьби з ним, адже його починають використовувати ще в школі та університеті.
Яким може бути антиплагіатне законодавство?
— Для прикладу, в питанні ДД ми зіткнулися з тим, що немає ніякого покарання за плагіат. На даному етапі особливо важливими є моральні принципи і чинники: осуд спільноти, посилення моральної відповідальності за причетність до морального кодексу вченого. Також є різні рекомендації МОН про запобігання плагіату та що саме є ним. При університетах чи установах має бути створена комісія по доброчесності, яка й буде розглядати випадки плагіату. Якщо немає покарання законом, має бути покарання спільнотою. Всі спірні питання мусить розглядати така комісія, до якої мають входити авторитетні люди. Крім того, антиплагіатна програма не може зробити доскональну перевірку, тому після неї має бути аналіз фахівця з певної сфери.
Нагадаємо, що у Книгарні "Є" 27 грудня о 18:30 відбудеться зустріч у рамках проекту "Діалоги про". На ній професорка, літературознавиця Тамара Гундорова та критик, літературознавець Михайло Назаренко будуть обговорювати формальні механізми перевірки на плагіат, як вони працюють, чи необхідно змінювати антиплагіатне законодавство тощо. Вхід вільний.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото взяте з ФБ Тамари Гундорової
