Паритет "мавіків", нарощування FPV і нічна "Баба Яга" — комбат Федоренко про війну дронів

Паритет "мавіків", нарощування FPV і нічна "Баба Яга" — комбат Федоренко про війну дронів

В артилерії російські окупанти поки що на один постріл ЗСУ мають 5-6 пострілів зі свого боку, констатує в ефірі Українського Радіо командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів ЗСУ "АХІЛЛЕС" 92 ОШБр імені кошового отамана Сірка Юрій Федоренко. Натомість із безпілотниками ситуація інша, зазначає комбат. По "мавіках" на деяких відтинках є паритет, а FPV-дронів у ЗСУ побільшало в рази. Свій "Ланцет" Сили оборони ще не мають, але різноманітність ударних засобів подібного типу, які вже сьогодні застосовують проти окупанта, зросла. Також є українська розробка, яку противник охрестив "Бабою Ягою" – цей дрон не лише б'є ворога вночі, а й доставляє українським воїнам на "нулі" медикаменти, боєприпаси, харчі.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: t.me zedigital 

Арта: на 1 постріл ЗСУ 5-6 пострілів ворога

— Щодо БПЛА, дронів: яка зараз ситуація?

Якщо казати про артилерію, на жаль, на поточний момент, противник на один постріл нашої артилерії має 5-6 зі свого боку. Незважаючи на те, що наші артилеристи працюють більш прицільно, точно, влучно, зокрема під коригуванням безпілотними системами, відчувається, що противник має перевагу у боєприпасах. 

Щодо засобів безпілотних систем – тут ситуація неоднозначна. Чому? Тому що безпілотні системи розвідувального типу дії, як крило, ворог виготовляв і модернізував достатньо активно ще з 2014 року – це "Орлан" і багато чого іншого. Україна в цьому питанні противника наздоганяє, тому що на початок повномасштабної війни у нас була незначна кількість зразків, наприклад, "Лелека". На поточний момент ті зразки, які ефективно зарекомендували себе на фронті, отримують держфінансування і масштабуються у виробництві. Також достатньо активно триває контрактування закордонних зразків від наших міжнародних партнерів: безпілотних засобів саморозвідувальних, типу крило, які вже себе зарекомендували ефективно на фронті. Тому противник, на жаль, переважає, але Сили оборони забезпечуються цими засобами. 

"Мавіки": на деяких відтинках паритет

Щодо розвідувальних засобів коптерного типу, то такими продовжують залишатися "Мавік 3", "Мавік 3Т" для нічної дорозвідки. У противника їх більше, бо Китай лояльно ставиться до РФ – відвантажує їм партії, а також РФ може собі економічно дозволити при такому сприянні Китаю викуповувати їх достатньо багато, насичувати ними свої окупаційні війська. Щодо Сил оборони, то "мавіки" надходять як за рахунок державного фінансування – їх стало більше, і це правда. Але основна маса продовжує надходити за рахунок кожного українця, який донатить на ЗСУ та від благодійних організацій. Тому тут десь противник переважає за кількістю розвідувальних засобів коптерного типу, на деяких відтинках є паритет. 

FPV-дрони: в рази побільшало у ЗСУ

Щодо FPV-дронів, то тут маю відзначити позитив, тому що на початку листопада 2023-го року на один наш FPV-дрон ворог мав п'ять. Сьогодні на один наш дрон противник має не більше двох. Це свідчить, що FPV-дронів у Сил оборони стало в рази більше за рахунок двох факторів: перше – це ті державні програми, які зараз реалізуються, постачаються FPV-дрони на фронт і, звісно, це стала постійна допомога української нації, які постачають на фронт усе, що можуть, зокрема, і донатять, і надають дрони. 

"Баба Яга": український ексклюзив

Нічні бомбери – це, винятково, українська розробка, противник охрестив її "Бабою Ягою", тому що це засіб, який є достатньо шумний, але складно помітний в темну пору доби, він спроможний виконувати завдання зі скидання достатньо потужних боєприпасів, які руйнують позиції противника, можуть вибивати легку броньовану техніку, артилерійські засоби, піхотні групи противника. Також на поточний момент саме цими засобами виконується і гуманітарна місія: до наших позицій на передній край, не ризикуючи особовим складом, доставляються необхідні медикаменти, боєприпаси, продукти харчування і багато чого іншого. 

Свій "Ланцет" ще не з'явився, але…

Щодо ударних засобів типу крило: противник має "Ланцет", яким працює по передній лінії, яким працює по артилерійських засобах, по прифронтових містах. У той самий період рік тому нам не було що показати взамін, не було з чим подібним вийти. На поточний момент, звісно, у нас свій "Ланцет" ще поки що не з'явився, але різноманітність ударних засобів подібного типу дії, які вже сьогодні застосовуються проти окупанта в Силах оборони стала більшою і деякі підрозділи, зокрема, і підрозділи Спеціального призначення застосовують їх достатньо ефективно. Про що це свідчить? Що Україна робить висновки над помилками і вдалі приклади, зокрема, переймаючи досвід, який є в противника – це потрібно постійно враховувати – виготовляє, направляє в бік окупанта. 

F-16 потрібні

Загроза, яка ще є на сьогодні – це керовані авіабомби, які противник модернізував, які важать від 500 кг. 500 кг вибухівки, якщо приходить точно в позицію, це майже гарантовано, що позиція буде знищена. Але водночас з тим Сили оборони теж призвичаюються, роблять різним чином облаштування позиції так, щоб противника, зокрема, вводити в оману і не отримувати пряме враження. Звісно, Сили протиповітряної оборони роблять максимум, щоб мінімізувати перебування ворожих літаків у повітрі, як наслідок мінімізувати запущення керованих авіабомб (КАБів). Протиповітряні сили роблять все, що можуть і тому противник повною мірою не може біснуватися в повітрі так, як йому б хотілося. Але щоб побороти цю ситуацію, нам необхідні літаки, потрібні F-16. Скажу вам відверто, що навіть якщо їх буде менше – а їх, звісно, буде менше, ніж авіації противника – збиваючи на конкретних відтинках 1-2 літаки, присутність противника в повітрі буде знижуватися в рази, а, відповідно, і вогневий вплив по наших позиціях. Плюс літаки дадуть нам можливість в разі отримання необхідних боєприпасів, далекобійних ракет сушити ще противника в тилових частинах, бити по їхніх базах, складах і обезкровлювати його угрупування: чим більше знищили тил, тим менше доходить до передньої лінії, чим менше доходить до передньої лінії, тим менше у противника можливості вчиняти ударно-штурмові дії. А там, де закінчується в противника можливість штурмувати, вичерпується потенціал – там ми набуваємо можливості і тоді можемо говорити про деокупацію наших територій. Звісно, в разі отримання необхідної допомоги від Сполучених Штатів Америки. Тому 9 квітня – один з ключових днів, коли буде зрозуміло, чи ухвалять рішення щодо постачання того, що нам необхідно. 

Юрій Федоренко. Фото: ФБ-сторінка

Бити інфраструктуру, яка відповідає за наповнення бюджету РФ

Учора (2 квітня) стало відомо, що зазнав атаки дронами завод із виробництва "шахедів" у Татарстані (РФ), за понад 1000 км від України. Наскільки такі атаки впливають на окупантів? 

Ми маємо не просто за можливість, за необхідність бити противника в його тилових частинах. І бити ту інфраструктуру, яка відповідає за наповнення бюджету РФ. Якщо ми кажемо про удари, завдані за останній місяць по базах переробленню нафтопродуктів, то ми маємо розуміти, що ворог втрачає спроможності переробляти свою нафту і постачати її в інші країни, отримувати нафтодолари. Чим менше російська економіка отримує грошей, тим менше в неї можливості вкладатися у військово-промисловий комплекс і фінансувати війну проти України. Тому ці удари є надзвичайно важливими. 

Тепер скажу як громадянин: для нас достатньо важливо показати, зокрема і Заходу, що не такий страшний чорт, як його малюють, що можемо бити Росію достатньо глибоко на їхній території і це не призводить до глобальних наслідків, за винятком того, що ми противника позбавляємо можливості. Це сигнал для наших міжнародних партнерів – ще один важливий, я вважаю – що Україні необхідно передавати, зокрема, і далекобійні ракети. Бо максимально потужний вогневий вплив по ворогу можна зробити комбіновано – коли ми завдаємо ураження по їхніх об'єктах, таких як нафтозаводи по переробленню, по військових об'єктах – об'єднаним впливом, як вони це роблять: ракети плюс додатково БПЛА дальнього радіусу дії. Це дає максимальний результат. Якщо тримати сталу динаміку, то у РФ з'являться певні думки щодо того, як продовжувати війну проти України, не маючи необхідного ресурсу. Багато хто з аналітиків каже, що Росія дуже міцна економічно, грошей їм вистачає і байдуже, вони ще можуть триматися довго… З крапельки формується струмок, із струмка формується велика потужна річка. Тому ось такі удари – це ті крапельки, які дають нам можливість вийти в системну роботу в струмок. А річка, якщо це ще гірська ріка – це та стихія, яка може знести перед собою будь-яку перепону. Я впевнений в тому, що і РФ от так от поетапно ми також зможемо знести.

2025 року ми зможемо вийти десь на 75% від необхідного обсягу БПЛА

У 2024-му році Україні вдалося вдесятеро збільшити виробництво БПЛА дальньої дії порівняно із минулим роком. Ви говорили, що було у нас співвідношення один до п'яти, зараз один до двох. Щоб досягти паритетності, що потрібно?

Гроші плюс додаткова альтернатива комплектуючим, скорочення системи завезення. Ми бачимо, що це все відбувається. Незважаючи на всі труднощі, в мене є впевнений оптимізм. Щодо грошей: ми отримуємо, як держава Україна, від наших міжнародних партнерів фінансову допомогу. Тобто гроші на виробництво є. 

Щодо комплектуючих: частково вони заходять з Китаю. Все, що українські виробники можуть в короткій строковій перспективі замінити, зокрема, електродвигуни – це вже виробляється в Україні і в тих напрямках, де вдалося досягти позитивних результатів, ці виробництва масштабуються. Плюс додатково ми в ряді питань переходимо на європейські комплектуючі, ті, які не можемо виготовляти в Україні, які потребують високоточного обладнання. Ми ще спрощуємо процедури завезення необхідних комплектуючих за кордоном. Тому в нас є всі можливості і спроможності, щоб нарощувати необхідну кількість виробництва засобів безпілотних систем як розвідуваних, так і ударних, ті, які перебувають в повітрі. Інтенсивність бойових дій дуже і дуже висока, державна машина навіть при оперативному швидкому розгортанні, як це зараз відбувається, не зможе, на жаль, вповні в 2024-му році закрити потребу Сил оборони при поточній лінії бойового зіткнення. Ми не кажемо про те, що противник може ескалувати конфлікт, відкрити ще один напрямок. От при поточній лінії бойового зіткнення у 2024-му році, на жаль, не зможе перекрити держава. Треба на все час, спроможності, обладнання… Тому дуже важлива, звертаючись до українців, ваша підтримка і допомога системна для Сил оборони. Це ті речі, які рятують життя, і це додатковий внесок кожного з вас у наближення перемоги і сталого миру, як наслідок.

Що стосується 2025-го року при поточній лінії бойового зіткнення, можливо, в другій половині ми зможемо вийти на необхідний обсяг десь на 75%. Тобто і 2025-й рік при поточному і навіть масштабуванні процесів виробничих повною мірою ми потребу в БПЛА не закриємо. Це зумовлено як інтенсивностю бойових дій, так і додатково тим, що як багаторазового застосування БПЛА, так і камікадзе – це є видатковий матеріал. "Мавік" на фронті живе на інтенсивних напрямках в середньому не більше тижня, розвідувальне крило на напрямках, де насичена ППО противника – 1,5-2 тижні. Щоб місяць один комплекс витримав – це дуже-дуже велика рідкість. А коштують вони дорого. За той час, який виконує завдання – два тижні, доки його збили – це знову ж таки в середньому – цього достатньо, щоб компенсувати його вартість з точки зору тих втрат, які несе противник. Тому це потрібно розуміти і їх необхідно мати, цих засобів, в кількості. Це стосується нічних бомберів багаторазового застосування і багато чого іншого. Тобто видатковість збиття засобів БПЛА, а також інтенсивність бойових дій змушує Сили оборони їх мати у великій кількості. Держава робить все, що може, і навіть трохи більше, плюс українська нація – от ми маємо результат, що десь ми забезпечуємо з противником паритет, десь наздоганяємо його, щоб вийти бодай на сталу статистику.