У 50 "справ Майдану" спливає термін давності та досі немає вироків — Донський

У 50 "справ Майдану" спливає термін давності та досі немає вироків — Донський

Десять років тому, 30 листопада, відбулась мирна студентська акція на підтримку Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Того дня, увечері, спецпідрозділ "Беркут" розігнав протестувальників Євромайдану. А 1 грудня на Майдан почали з'їжджатися люди з різних частин України, аби підтримати протест не тільки проти відмови від євроінтеграції, а й проти дій силовиків та режиму Януковича. У наступні місяці на Майдані відбулись події, які змінили хід історії України. Злочини, які були скоєні під час Революції Гідності, назвали "справами Майдану". Сьогодні прокуратура говорить про те, що розслідування "справ Майдану" вже на фінішній прямій. Коли суспільство зможе почути вироки та чи вдасться задовольнити запит громадян на справедливість — про це в інтерв’ю Українському Радіо розповів керівник Департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексій Донський. За його словами, по 50 "справах Майдану", де спливає термін давності, досі немає вироків. Водночас Офісом генерального прокурора в 138 справах підтримується публічне обвинувачення стосовно понад 280 осіб.  Донський наголошує: "Немає ризиків, що у справах щодо колишнього керівництва держави сплине термін давності. Адже особи перебувають в розшуку та їм інкриміновані особливо тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі".

0:00 0:00
10
1x

Фото: gordonua

"Досі немає вироків у 50 справ, де спливає термін давності"

— Десять років минає "справам Майдану". На сьогодні у скількох справах спливає термін давності?

— Близько 50 справ, де спливає термін давності. Йдеться про період з 30 листопада 2023 року по 20 лютого 2024 року. Минулого року говорили, що таких справ близько 60 таких справ. У поточному році маємо 12 вироків. Тобто у частині справ, зокрема по 30 листопада, такі вироки ухвалені. Інша справа, що вони ще не вступили в законну силу, і там, вочевидь, буде процедура апеляційного перегляду. Тобто, певним чином, ця кількість справ, де спливає термін недавно, зменшилась, але ми вважаємо, що вона залишається досить суттєвою.

"Закон дає можливість для затягування розгляду справ, відповідні зміни не було ухвалено"

— А чому їх так багато? Чому досі по них немає вироків?

— Основна причина — дуже значна тривалість судового розгляду, де ми говоримо про недотримання розумних термінів. Це справи, які скеровані до суду, наприклад, у 2015-2016 роках. І причини різні, але основна — Кримінально-процесуальний кодекс, який мав би бути запобіжником проти зловживань від дій учасників кримінального провадження в процесі, не є запобіжником, а навпаки — толерує такі порушення і дає змогу використовувати затягування судового процесу як елемент адвокатської тактики. І це призводить до того, що провадження, які не є складні за своєю характеристикою, за обсягом, можуть слухатися роками. Серед причин є навантаження на суддів, адже треба кожну індивідуальну справу розглядати. Також з боку суддів можемо спостерігати порушення розумних термінів призначення справ, коли справа призначається раз на пів року, раз на рік. Це є законодавчою проблемою. Законодавець мав би чітко прописати, упродовж якого терміну має бути розглянута справа. Або коли термін давності закінчується, то тоді суд зобов'язаний призначати слухання справи кілька разів на тиждень. Але цього в законі немає, це пропозиції, які ми вносили, але законодавці досі не проголосували за такий законопроєкт. Відтак затягування чи то судами, чи то стороною захисту похідні від того, що саме закон дає такі можливості.

— А чому, до речі, зміни не були внесені законодавцями? Чи подавала прокуратура рекомендації, що варто було б проголосувати?

— У нас були зустрічі в профільному комітеті. Це історія не нова. Ми ініціювали це питання це в 2020-2021 роках. Був законопроєкт, над яким працювала Верховна Рада з урахуванням наших пропозицій. І в першому читанні він був проголосований за три дні до початку повномасштабної війни. Але там не повністю була врахована наша позиція, але якби хоча б в такому вигляді цей закон набув чинності, він би дуже нам посприяв не лише у "справах Майдану", а взагалі у всіх, тому що спонукав би до дотримання розумних строків. Але, на жаль, розпочалася повномасштабна війна, і цей закон так і залишився прийнятим у першому читанні. Зараз у комітеті Верховної Ради лежить законопроєкт, де враховані наші пропозиції і щодо підготовчого провадження, і щодо строків судового розгляду, але навіть якщо він буде прийнятий, то цим справам це вже не допоможе. Якщо брати лише 30 листопада, то є 7 вироків щодо 9 осіб по цих подіях, шість осіб засуджені при цьому до реальних термінів позбавлення волі. Це правоохоронці, які безпосередньо застосовували силу до протестувальників. Водночас з цих вироків лише два вироки набрали чинності щодо трьох осіб. І з 7 вироків щодо подій листопада 2013 року — 5 ухвалені лише в 2023 році. Якби такими темпами справи розглядались у попередні роки, то очевидно, мали б зовсім іншу кількість вироків. І, зокрема, 20 справ, де є термін давності й де є ризик, що вони закінчаться, стосуються саме подій 30 листопада. Тобто, якби ці справи слухались в такому темпі, то вироків було б значно більше.

— А чому так довго вони розглядалися? Чому відкладалося аж до вже останнього року, коли вже термін от-от має сплинути?

— Основна проблема була в порушенні розумних строків. При цьому жодне засідання не було зірвано прокурором цих справ. Були зловживання сторони захисту. Відбувалися випадки, коли зривалися засідання через зайнятість захисника в іншому засіданні, бувало, кілька місяців могло бути без засідання. Ми реагували тими засобами, які є у прокурорів. Наприклад, вносили клопотання про дотримання розумних строків судового розгляду. У випадках, коли такі порушення вже мали відвертий системний характер, вносили скарги на суддів до Вищої ради правосуддя. І до оновлення складу ВРП було подано понад п'ятдесят скарг, але розглянуто лише одну, по якій було ухвалено рішення щодо порушення закону суддею. Інші скарги або взагалі залишались без розгляду, або нам у них відмовляли. І всі ці фактори призвели до такого стану.

— Яка кількість "справ Майдану" зараз розглядається в судах на цей час?

— Якщо брати всі події, то у нас з прокурорами Офісу генерального прокурора в 138 справах підтримується публічне обвинувачення стосовно понад 280 осіб. Там не у всіх справах є ризик закінчення термінів давності. Таких трохи більш ніж 50. У інших справ такого ризику немає, бо це справи або про особливо тяжкі злочини, або справи, де перебіг термінів давності переривався чи перерваний наразі через переховування на етапі слідства підозрюваного або обвинуваченого на етапі суду. Якщо брати вбивства учасників акції протесту, то там ризиків закінчення термінів немає. Так само, якщо брати будь-яку справу щодо високопосадовців, які перебувають в розшуку.

"Від Інтерполу не було співробітництва у справах щодо високопосадовців та правоохоронців"

— А скільки зараз справ, які розглядаються, про особливо тяжкі злочини? І от ви кажете, що також не закінчується термін давності в тих справах, де не з'являються обвинувачені. Скільки таких людей?

— Щодо кількості таких справ, де йдеться про особливо тяжкі злочини, де особа переховується — це близько 90 справ. В основному особи переховуються або на території держави-агресора, або на тимчасово окупованих територіях України. На жаль, від Інтерполу не було співробітництва у справах щодо високопосадовців та правоохоронців. Частково було співробітництво щодо цивільних осіб, так званих "тітушок", у насильницьких злочинах. А от щодо правоохоронців і колишніх керівників держави, то там позиція Інтерполу, що це не політичний злочин, а злочин з політичною складовою. Тобто виходить так, що це може бути загальний кримінальний злочин, але якщо він пов'язаний з політичними подіями в державі, то в такому випадку Інтерпол не може здійснювати заходи з міжнародного розшуку. Тобто ми міжнародний розшук здійснюємо іншим чином. Є певні стадії цього розшуку. Тобто для того, щоб був підтверджений факт міжнародного розшуку, нам достатньо ухвалити персональне рішення про це і скерувати його до виконання, щоб воно було прийнято до виконання, принаймні у якихось країнах. Тобто, якщо, наприклад, високопосадовець чи інша особа перебуває на території Російської Федерації, все одно в нас є підстави припускати, що ця особа може колись в'їхати на територію іншої держави. Відтак ми можемо направити запит щодо розшуку, наприклад, в країну Європейського Союзу. І ця країна, бере до виконання наш запит, що є підтвердженням того, що міжнародний розшук цієї особи здійснюється.

"Немає ризиків, що у справах щодо колишнього керівництва держави сплине термін давності"

— Справа колишнього керівництва держави зараз скерована до суду. Коли у ній розпочнуться підготовчі засідання? І загалом, чи може сплинути термін давності?

— Термін давності в ній не може спливти з двох причин. По-перше, особи перебувають в розшуку, тобто переховуються від слідства. По-друге, їм інкриміновані особливо тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. А у таких справ немає строків давності. Досудове розслідування цієї справи були завершені ще в 2021 році. А надалі виконувалися вимоги статті 290 Кримінально-процесуального кодексу України. Тобто тривало ознайомлення з матеріалами справи захисників обвинувачених. Кілька разів нами вносились клопотання про обмеження цих термінів. Вони були задоволені. Тобто те, що справу скеровано до суду в цьому році —  відповідає тому терміну, яким судом було обмежено захисників в ознайомленні з матеріалами. Але тут є й об'єктивна ситуація, пов'язана з обсягами справи. Вона нараховує понад 1800 томів. І фактично у стороні захисту було два роки. Щодо того, коли розпочнеться розгляд, справа перебуває в Шевченківському суді, і ми сподіваємось, що найближчим часом відбудеться підготовче засідання.

Фото: Олексій Донський, Офіс Генерального прокурора

"Для нас важливим було б, щоб максимальна кількість справ закінчилася вироками, якими б вони не були"

 ― Ті, хто постраждав на Майдані, їхні родини та суспільство загалом ― всі чекають на вироки вже 10 років. Як можна пришвидшити цей процес? 

― Механізм пришвидшення розгляду є єдиним, коли закон не буде розраховувати на сумлінних суддю, адвоката чи прокурора, а просто матиме жорсткі умови щодо термінів розгляду і щодо дій осіб. Фактично якщо будуть усунуті можливі шляхи зловживань. Строк досудового розслідування, причому обмежувальний строк ― він передбачений кримінально-процесуальним законом. З моменту повідомлення про підозру особі навіть у особливо тяжкому злочині слідство не може тривати понад рік. Однак, є нюанси щодо досудового розгляду, які є більш проблемними з точки зору закону в порівнянні зі слідством. Слухання справи може становити три роки, п'ять років. Тому має бути якийсь обмежувальний термін. Так само як слідчі, прокурор має вкладатися в той термін, який встановлено законом. Так само і у суду буде термін, за який він має обов'язок заслухати справу. Інша ситуація щодо окремих стадій. Там, де кодекс взагалі не передбачає термінів навіть для тих стадій, де питання про винуватість особи не вирішується. Стадії, де наприклад, вирішується питання про можливість чи неможливість призначення обвинувального акту до розгляду, є основною метою підготовчого провадження. І у нас це підготовче провадження може тривати 6-7 років у нескладній справі. Навіть питання про винуватість не вирішується. Є пропозиції щодо зміни цих норм. Це б створило умови, в яких би затягування було б відведено до мінімуму або майже повністю знівельовано. 

Цьогоріч був ухвалений вирок щодо подій у вбивствах на Інститутській 20 лютого 2014 року. Цей судовий розгляд був тривалим. Ви не почуєте нарікань від потерпілих, що було якесь затягування. В плані організації процесу ми можемо говорити про зразковий процес. Засідання призначалися кілька разів на тиждень. Не було зривів. Всі розуміли справедливість того часу, який треба витратити, щоби цей процес відбувся. Це об'ємна справа. Там один вирок понад 1700 сторінок. А скільки таких одноепізодних справ? Їх можна було б розглянути за кілька місяців. Ось де несправедливість…

― А щодо силовиків, проти яких також здійснювали злочини?

― Якщо брати загальну назву ― злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами в 2013-2014 роках, то під цю категорію потрапляють всі постраждалі внаслідок тих злодіянь, які мали місце в той період. Зараз дві справи розглядаються щодо правоохоронців. Судовий процес триває. Ще одна особа ухилилася від слідства, тому оголошена у розшук. Але встановлено всі обставини вчинення злочинів і ми сподіваємося, що суд надасть остаточну оцінку цих подій. 

― Яку ціль ви зараз перед собою ставите в процесі розслідування "справ Майдану"? Що для вас є справедливість і винагородою в цій справі?

― Основна винагорода ― щоби суспільство отримало юридичну значимість і відповіді на питання щодо тих злочинів, які були вчинені. Ми можемо скільки завгодно в судах доводити певні обставини у тих справах, де ми давно завершили розслідування, які перебувають у суді. Єдиний, хто може поставити юридично значиму крапку ― суд. Тому для нас, як і для потерпілих, важлива справедливість у формі вироків у справах. Несправедливим може бути лише затягування процесів, коли справа закінчується не вироками. Вирок може бути як обвинувальним, так і виправдальним. Альтернатива цьому ― ухвала про звільнення від кримінальної відповідальності. Але це рішення, яке не дає відповіді на питання: чи вчинила особа злочин, чи ні? Для нас важливим було б, щоб максимальна кількість справ закінчилася вироками, якими б вони не були. Бо ми далі можемо апеляційно щось оскаржити, конституційно. Але принаймні це якийсь рух. Якщо справа тривалий час перебуває без вирішення в суді, а тоді закривається за строками давності ― це найгірше, що може бути. Щодо досудового розслідування, то переважна більшість злочинів, які були вчинені, так чи інакше розкриті. Якщо ми беремо одну подію і встановлення певної кількості осіб, які вчиняли злочини, то складність полягає в тому, що багато злочинів вчинялися групами, і лише певну частину із цих осіб ми ідентифікували. Багато чого було зроблено правоохоронцями для приховування своєї зовнішності, для унеможливлення ідентифікації. Тому ми говоримо про встановлення на рівні окремих виконавців, організаторів причетних до злочину. Але є злочини, які досі наш біль, бо вони залишилися нерозкритими. 3 із 4 вбивств, які були вчинені 22 січня 2014 року: Нігоян, Сеник, Жизневський. Є плями і по 18 лютому 2014 року. Значна кількість правоохоронців притягнута до відповідальності. Притягнуто і цивільних осіб. Але частина залишилася нерозкритою. Цьогоріч ми маємо певні результати по 18 лютому. Два співробітники львівського беркута отримали недостатні докази про притягнення їх до кримінальної відповідальності саме за вбивство. Слідство триває. Ці особи перебувають під вартою. 

― Ви будете далі продовжувати ці три справи про вбивства (Нігояна, Сеника, Жизневського)? 

―  Так, звичайно. Там термінів давності немає. Ми будемо робити все можливе, щоби ці злочини були розкриті. Наша задача ― далі працювати. І ще один ключовий момент: ми багато можемо чути від керівництва країни-агресора, що війна є наслідком Майдану, що відбувся державний переворот і що Росія змушена була почати війну. Але нам вдалося наразі встановити і довести, що це було із точністю навпаки. Що гібридна агресія РФ проти України, тільки в іншій формі непрямого військового вторгнення розпочалася в період жовтня-листопада 2013 року за прямими канонами доктрини Герасимова (розроблена начальником Генштабу збройних сил рф, в ній переосмислюється поняття міждержавного конфлікту. Воєнні дії ставляться в один ряд з політичними, економічними, гуманітарними та іншими невійськовими заходами ― ред.). І Майдан був саме відповіддю громадян на цю гібридну агресію РФ. На превеликий жаль Росія змогла використати колишнє керівництво української держави проти українців. Але важливо, що в процесуальній площині ми змогли встановити і довести факти стосовно зради колишнього керівництва держави, наслідком дій яких і була реакція громадян.

Останні новини
Золтан Алмаші: Є чиїм ім'ям назвати музичну академію України замість Чайковського
Золтан Алмаші: Є чиїм ім'ям назвати музичну академію України замість Чайковського
Стрілець: Збитки від підриву росіянами Каховської ГЕС — понад 146 млрд грн
Стрілець: Збитки від підриву росіянами Каховської ГЕС — понад 146 млрд грн
США дієвіші, ЄС пасе задніх — Савицький про західні санкції
США дієвіші, ЄС пасе задніх — Савицький про західні санкції
Західні партнери "ворушаться" швидше. Комбат Федоренко про поставки Україні ракет
Західні партнери "ворушаться" швидше. Комбат Федоренко про поставки Україні ракет
Україна є нині найбільш замінованою державою світу — Міндовкілля
Україна є нині найбільш замінованою державою світу — Міндовкілля
Новини по темі
Писати – це не так страшно, як взяти скальпель до рук і піти, не навчаючись, різати людей – Ірена Карпа
Є випадки, коли кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого засідання майже 8 років — Титич
Чи буде справедливість через 10 років? Адвокатка родин Небесної сотні про справи Майдану
"Мені вистрілили в скроню". Історія Володимира Цісельського, який пройшов Майдани та війну
Росія намагається спаплюжити Майдан — соціолог Стегній