Фото: rubryka.com
"Цивілізація терору намагається сьогодні застосовувати силу для побудови нового світопорядку"
Ми маємо розуміти, що є країна Іран, яка намагається знищити Ізраїль як державу, як націю. Це те, що ми відчуваємо другий рік у нашій ситуації, коли Росія хоче стерти з лиця землі Україну. Це є стилістика авторитарних режимів у глобальній боротьбі з демократичним світом. Якщо Ізраїлю вдасться повернути контроль над своєю територією, відбити атаки, то це окрилить демократичні країни і, зокрема, Україну. Дух перемоги передасться і нам на полі бою, але нашим союзниками треба діяти одночасно і швидко, не зволікати в наданні зброї та ракет. Це фундаментально важливо для майбутнього світопорядку та взагалі безпеки в Європі.
Тобто цілі ворогів Ізраїлю абсолютно зрозумілі ― знищити якомога більше ізраїльтян і показати, що такої країни на мапі не існує. Якщо говорити про економіку регіону, то відбуватиметься підняття цін на нафту, що вигідно Ірану та Росії. Відповідно, тут мета не просто побрязкати зброєю, а є чіткі стратегічні цілі, що вкладаються у глобальний контекст "зміни правопорядку", як це називає Путін, тобто зміни лідерів у світі. Сьогодні це США. А Росія, Іран та Північна Корея роблять усе для того, щоб центром став Китай. Росія не бажає і не буде розчинятися в Китаї, вона намагатиметься виділитися в "окрему цивілізацію". Але Росії дуже далеко до того, бо цивілізація завжди несе якісь цінності, а росіяни несуть лише терор. Відповідно, цивілізація терору намагається сьогодні вийти на перше місце, для того щоб застосовувати силу для побудови нового світопорядку.
Війна в Україні та війна в Ізраїлі ― це дві війни чи дві ланки одного воєнного ланцюга?
Це дві ланки одного глобального конфлікту, який ми називаємо війною авторитарної системи проти свобод, прав людини і демократичного світу. Якби навіть не було війни в Україні або якби цілі Росії, не доведи господи, були б досягнуті, Ізраїль все одно був би наступним. На Україні нічого б не завершилось. Більше того ― авторитарні держави отримували б масу позитивного натхнення, для того щоб продовжувати. Вони б розуміли, що демократія слабшає і не може себе захистити. А ми показали, що демократична держава може себе захищати навіть із вилами в руках, коли немає зброї. Це говорить про дух нації, яка хоче жити. Яка за перспективу свого існування віддасть усе, що в неї є. Тому маємо чергову ланку відкриття другого фронту у світі. Третім фронтом може бути Тайвань. Але все залежить від виборів, які відбудуться у січні 2024 року в цій острівній країні.
