Ілюстративне фото: poltava.to
"Відповідно до загальної процедури, то для виготовлення передпроєктної документації, аби перейти в стадію будівництва, потрібно дуже багато місяців. Тож Міністерством був напрацьований проєкт постанови, яку прийняли 19 серпня щодо проєктування Національного військового меморіального кладовища на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області. Ми пішли шляхом експериментального проєкту щодо розроблення і створення передпроєктної документації на будівництво Національного військового меморіального кладовища. Тому що це нам дасть змогу пришвидшити терміни і скоріше зайти в будівництво. Це державні землі, які знаходяться в постійному користуванні НУБіПа. Інші ділянки вже не розглядаються, це остаточне рішення", — зазначає Олександр Порхун.
Перший заступник міністра у справах ветеранів України пояснив, чому відмовилися від ідеї будувати заповідник на території Биківнянського лісу.
"Ми вели роботу щодо підготовки і вивчення земельної ділянки й Інститут національної пам'яті, а також заповідник "Биківнянські могили" і Міністерство культури та інформаційної політики на своїх інтернет-ресурсах розмістили листи, які підтверджують, що ми можемо наштовхнутися на велику кількість решток, які знаходяться на цій території (За інформацією, наданою Заповідником, визначена територія є місцем розташування колишньої таємної спецділянки НКВС УРСР, де відбувалися поховання розстріляних у Києві в 1937-1941 роках жертв масових політичних репресій. За оцінками істориків, у Биківнянському лісі було закопано від 30 до 40 тисяч тіл жертв сталінських репресій — ред.) І ми розуміємо, якщо ми почнемо будівництво і знайдемо археологічні знахідки, то це будівництво зупиниться не на тижні, не на місяці, а на роки. Тому що за їхніми даними, на тих 18-му і 19-му квадратах, які були попередньо заплановані під Національне військово-меморіальне кладовище, ми можемо наштовхнутися на сотні тисяч поховань. Зараз Міністерство культури і Інститут національної пам'яті проводить далі роботу, щоб зрозуміти, чи це остаточно, що на території Биківнянського лісу не буде військового кладовища. Але для того, щоб не затягувати час, але розглянули іншу ділянку і плануємо в найкоротші терміни розпочати будівництво", — каже Порхун.
За словами Порхуна, серед рідних загиблих є різні бачення щодо розташування кладовища, але головне — це розмір необхідної ділянки. "Хтось підтримує за територію Києва, хтось далі пропонує, щоб це було на території Києва. Але ми всі прекрасно розуміємо, що для створення Національного військового меморіального кладовища в Києві була лише одна така велика земельна ділянка. Це Лиса гора, яку ми розглядали. Але це 40 гектарів, що безпосередньо дуже мало. У Биківні — 76 гектарів, але враховуючи коментарі Міністерства культури та інформаційної політики і Інституту національної пам'яті про те, що ми можемо там щось знайти під час будівництва, ми розуміємо, що і 76 гектарів можуть обмежитись у ще меншу кількість. А для побудови такого великого комплексу територія повинна бути великою. І для того розглянули земельну ділянку в майже 270 гектарів, що дасть змогу створити просторові будівлі, які планувалися законом України — побудова музею та багатьох черг поховань. І це дасть змогу швидко реалізувати будівництво", — зазначає він.
Порхун зазначає: будівництво військового меморіального кладовища планують розпочати в листопаді. "Ми збудуємо першу чергу, швиденько її введемо в експлуатацію і будемо починати заховання наших героїв", — резюмує перший заступник міністра у справах ветеранів України.
