Паркан на кордоні між Польщею і Білоруссю. Фото: Twitter / Stanisław Żaryn
Польща не сподіватиметься на допомогу НАТО, а захищатиметься самостійно
Заяви Лукашенка про прогулянку "вагнерівців" до Польщі є одним із перших етапів інформаційної кампанії, так званою ІПСО (інформаційно-психологічною операцією), аби породити серед поляків відчуття паніки, що війна до них добирається теж. Таку думку висловив в ефірі Українського Радіо Тарас Семенюк. Він переконаний: в Європі побутує думка, що війна в Україні – десь далеко, європейці захищені НАТО і їх це не стосується. Так, є українці, яким європейці допомагають. Але війна — це десь там. ІПСО було закладено РФ ще до початку повномасштабного вторгнення, "коли Кремль всіляко намагався донести НАТО, мовляв "забирайтеся геть", до лінії 1997 року": а це стосується Польщі, Словаччини, Румунії, які після 1997 року стали країнами-членами альянсу. І зараз це є повторенням тих кремлівських намагань. "Я би не вбачав у цьому якоїсь великої загрози для Польщі. Адже Польща ще з початку провокацій мігрантами на кордоні з боку Білорусі почала дуже інтенсивно будувати мур, зміцнювати свій державний кордон. Польща зараз семимильними кроками закуповує зброю, важке озброєння, літаки. Вони мають 30 найновіших літаків сімейства F-35. Польща в такий спосіб показує, що вона не чекатиме якоїсь "парасольки" НАТО і не буде сподіватися тільки на альянс. Вона захищатиме свою територію самостійно. І це правильна політика. Полякам не варто боятися кількох тисяч знедолених вагнерівців".
"У Генштабі Польщі, напевно, їдять попкорн"
Тарас Семенюк зазначає, що недавні твердження Лукашенка і Путіна про Польщу, що начебто її території були подаровані Сталіним — це калька від того, що господар Кремля говорив перед повномасштабним вторгненням в Україну. "Війна Польщі не загрожує. Польща абсолютно буде готовою до цього. В Генштабі Польщі, напевно, їдять попкорн і сміються із того, що два підстаркуватих диктатори, які вже, фактично, здають позиції, щось собі там фантазують. Поляки не сприймають це серйозно, а, навпаки, вони готуються".
Пригожин показав, що може зробити у Росії людина зі зброєю в руках
Списувати "вагнерівців", як політичний фактор впливу всередині Росії, не варто, додає Тарас Семенюк. "Саме Пригожин показав, що може зробити у РФ людина зі зброєю в руках. В Росії побутує певне розуміння: "той, хто має зброю, має владу". Не той, хто дотримується закону, а той, хто має владу. Право сили домінує над силою права. Це і є Росія. Ти маєш у руках гранатомет і ти встановлюєш силу в тому місці, де перебуваєш. Аналітик переконаний, що "вагнерівці", володіючи досвідом війни, маючи зброю в руках, можуть диктувати певні умови. "Це вони показали маршем, який не здійснився і не завершився капітуляцією Кремля (маються на увазі події 24 червня цього року, коли засновник "приватної" військової компанії "Вагнер" Євген Пригожин зажадав у Ростові-на-Дону приїзду міністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника Генштабу Збройних сил Валерія Герасимова. А якщо ті не приїдуть, ПВК "Вагнер" піде на Москву. Напередодні Пригожин стверджував, що російська армія завдала ракетного удару по тилових таборах найманців. "Це не військовий переворот. Це марш справедливості", – переконував Пригожин. Він також повідомив, що "вагнерівці" збили 3 російські гелікоптери, які намагалися їх атакувати. Зрештою ввечері 24 червня Пригожин заявив, що розгортає колони "вагнерівців" назад – ред.) Але щодо політичних амбіцій, вони є". Тарас Семенюк зауважує, що вони не будуть максимально радикальними. "Що ви хочете отримати від головоріза, якщо він не вміє скласти 2+2. Побутує думка, чому тоді не склався заколот: бо Пригожин не розумів, що робити із владою далі? Прийшовши до влади, нею потрібно грамотно розпоряджатися. А вони не знають, як це зробити: вміють тільки стріляти".
Спільне тренування підрозділів ЗС Білорусі та "вагнерівців" у лютому 2023 року. Фото: Міноборони Білорусі
"Два російських радикали, яких ми знаємо"
Політичні амбіції Пригожина можуть бути обмежені, радикалізовані в політичну партію, політичний рух, переконаний аналітик. Але це не принесе користі Україні. Семенюк згадує підполковника ФСБ Ігоря Гіркіна, який був тим, хто розпочав війну в 2014 році в Краматорську і Слов'янську. Він зараз потрапив у Росії під суд. "Ми бачимо зараз двох різних радикалів (Пригожина і Гіркіна), які можуть претендувати на певні політичні процеси в Росії. Зараз вони на ходу. Кожен із них має свої певні цілі. Ці два рухи пробиватимуться далі в політичні треки. Нас це не радує і не тішить. Бо ми знаємо їх обох. І це нічого якісного в плані політичних змін не принесе, на жаль. Корінь війни Росії проти нашої держави в тому, що ані політичний клас, ані суспільство не сприймають і не визнають нас, як незалежну державу. Вони сприймають це, як свої території. А нас, як підданими. В цьому і вся проблема політичного класу. І політичний клас мінімум 20 років інформаційно готував і промивав мізки саме в такому ключі. Чекати потрапляння Гіркіна чи Пригожина в політику і очікувати від цього якихось змін не варто", — резюмував Тарас Семенюк.
Тарас Семенюк. Фото: ФБ-сторінка
