"Про овочівництво на півдні можна забути на 8 років" — Всеукраїнська аграрна рада

"Про овочівництво на півдні можна забути на 8 років" — Всеукраїнська аграрна рада

В ООН попереджають про зростання цін на продовольство через підрив Каховської ГЕС. Що буде з овочівництвом півдня? Якими будуть ціни на овочі цього року? Чи вдасться аграріям півдня адаптуватися до нових реалій? Ці нагальні питання прокоментував для Українського Радіо Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: agrarii-razom.com.ua

 

Як аграрії можуть перебудуватися після техногенної катастрофи?

Денис Марчук наголосив, що через дії країни-агресорки ми зазнаємо дуже великих втрат. Особливо це стосується лівої частини Херсонщини і частини Запорізької області. "У цих регіонах багато років намагалися розвивати питання зрошення земель, аграрії самотужки інвестували кошти у поливні системи. Усю воду брали з Каховської ГЕС завдяки роботі Північно-Кримського каналу та Каховського магістрального каналу. Товаровиробники зараз говорять про те, що швидко розпочати роботу на полях після деокупації територій буде неможливо. Бо без води неможливо вирощувати зернові, олійні культури та овочеву групу. Окрім того, відсутність вологи у повітрі буде призводити до ще одного негативного явища — це пилові бурі. За рахунок того, що немає зволоження, вони забирають увесь родючий ґрунт, до того ж без поливу ґрунти зазнаватимуть корозії. Каховською ГЕС послуговувалися не лише виробники-аграрії, а й частина промисловості. Після того, як вода зійде, залишиться замулення із вмістом великої кількості металів, які потраплятимуть у землю. Тому зараз ніхто не береться робити висновків, скільки нам знадобиться часу, для того щоб відновити аграрні показники, які були в цій частині України. Робити агрохімічні аналізи ми зможемо лише після деокупації територій.

Ліву частину ми не контролюємо і не знаємо, яка там ситуація. Що стосується правобережжя, то, за даними Міністерства аграрної політики, затоплено десь 10 тисяч гектарів землі, а це означає, що постраждає 100 тисяч тонн урожаю зернової групи".

Що вирощували на півдні?

"Україна завжди була орієнтована на експорт у сільському господарстві, щоб можна було заробляти валютну виручку для країни та для розвитку бізнесу. Це традиційні пшениця, кукурудза, соняшник, ріпак, соя. Вирощування нішевих культур не мало масового характеру. І дуже важливий сегмент — овочі. До повномасштабного вторгнення значну частину борщового набору постачали саме з території Херсонщини, ранні овочі — з території Запорізької області. Окупація призвела до того, що протягом 2022-23 років ми відчули, наскільки зросли ціни на овочі. Але на сьогодні є перспектива, що овочів буде більше і цінова позиція спадатиме. Товаровиробники з Одещини, Київщини, Львівщини, Дніпропетровщини, Закарпаття, розуміючи прогалину через тимчасову окупацію, почали вирощувати той самий борщовий набір. У середині липня почнуть з’являтися овочі з відкритого ґрунту, тому цей сезон буде забезпечений за всіма категоріями. Ми вже спостерігаємо сезонний фактор на огірки — ціни знизились з 90 до 40-50 гривень за кілограм".

Денис Марчук. Фото: Укрінформ

"Про овочівництво на півдні можна забути на 8 років"

На думку Дениса Марчука, про овочівництво на півдні можна забути, принаймні до подолання наслідків вчиненого росіянами екоциду. "Товаровиробники кажуть, що альтернативи води, крім Каховської ГЕС, немає. Тільки після відновлення можливості здійснювати водозабір зможемо говорити про часткову роботу з вирощування усіх груп зернових та овочів. Інженерні фахівці прогнозують, що за належного фінансування відновити Каховську ГЕС можна буде десь за 5 років. А щоб вийти на довоєнні показники після деокупації, аграріям знадобиться 2-3 роки. Тож у сукупності піде десь 8 років на те, щоб почати частково повертатися до аграрного виробництва".

Що може зникнути з полиць магазинів та як зміняться ціни?

"Найбільший фактор впливу був у 2022 році, у 23-му цей фактор знижується за рахунок того, що більше товаровиробників почали спеціалізуватися на овочевій групі. Щодо зернових, то цей фактор на території України не має великого значення, бо зернові вирощувалися здебільшого на експорт. До війни це було 3-4 млн тонн зернових та олійних, які продавалися на зовнішні ринки. Тому продовольчій безпеці України нічого не загрожує. Єдине можемо констатувати, що того "південного" смаку помідора, огірка чи кавуна буде набагато менше. Після деокупації Херсонщини дуже болючою темою залишиться розмінування територій, адже поля заміновані та всіяні снарядами".

Чи може аграрний бізнес у затоплених регіонах перекваліфікуватися на якийсь інший?

"Ми про це зараз активно думаємо, адже потрібно буде повертати людей та економіку. Важливо мати системні програмні дотації від міжнародних партнерів. Можливо, аграрії зможуть перекваліфікуватися і вирощувати продукцію не на відкритому ґрунті, а створювати теплиці, наприклад. Або вкладати кошти у буріння свердловин для забезпечення прісною водою. Багато аграріїв з тимчасово окупованих територій пішли на фронт воювати, тому що вони втратили все. І кажуть: єдине, що ми можемо робити, це захищати країну. Після деокупації Україна обов’язково має відбудувати ГЕС, тому що економіка цього регіону має бути сильною. А сильною вона може бути тільки за рахунок води".